Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.01.2016 15:20

В обмеженні товарообігу з Кримом потрібна стратегія

Юрист, аналітик

Уже тиждень, як діє обмеження товарообігу між материковою Україною та Кримом. Які ж причини, наслідки, а головне, правові підстави для запровадження такого обмеження?

Уже тиждень, як діє обмеження товарообігу між материковою Україною та Кримом. Які ж причини, наслідки, а головне, правові підстави для запровадження такого обмеження?

Ключове питання: у зв’язку з чим та чи законно щодо власної території та щодо громадян власної країни (а Крим офіційно є територіє Украни) запроваджуються такі обмеження? Відповідна Постанова Кабміну ухвалена на основі пп. 4 п. 12.4 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Цей пункт передбачає право Кабміну на тимчасове обмеження поставок окремих товарів, робіт і послуг та/або під митними режимами з Криму на іншу територію України та навпаки. Як вказано в постанові, таке рішення «приймається виключно з метою забезпечення безпеки держави, збереження громадського порядку та охорони здоров’я населення України».

Отже, можна зробити висновок, що першочергове завдання – це саме забезпечення безпеки держави, плюс збереження громадського порядку, плюс охорона здоров’я населення України. І якщо якусь ефемерну безпеку держави можна притягнути за вуха, то інших двох факторів у природі не існувало до заборони переміщення товарів на територію та з території АР Крим – не існувало та не існує на цей час. Тому це рішення має виключно популістичний та політичний характер.

Крім того, в Крим вже давно постачаються необхідні товари, причому не українського походження. Тому економічні наслідки відчують у першу чергу українські товаровиробники, для яких автономія була ринком збуту товарів. Підігріває ситуацію й продовольче ембарго з Росією, яке діятиме до серпня цього року.

Стосовно ж реалій поставок товарів на та з анексованого Криму можна прогнозувати, що, за наявності потреби, перетин кордону з продуктами харчування нагадуватиме роботу митних пунктів у Закарпатській області, де люди раз на день переносять товари без митного оформлення.

Загалом, не зовсім зрозуміла стратегія прийняття такого обмеження. Адже політика нашої держави спрямована на те, щоб офіційно не визнавати приєднання Криму до РФ, а отже, і населення, яке проживає на території півострова, досі є українцями. Якого ставлення до таких нововведень можна очікувати серед кримчан? Очевидно, що негативного. Такою політикою Уряд не лише налаштовує жителів півострова проти київської влади, він фактично поглиблює ментальну-соціальну прірву, яка формується між населенням колись однієї країни. І цю прірву не вдасться швидко залатати. Власне, стратегії у таких діях не помітно, бо якби вона була, проводилася б відповідна інформаційна кампанія, щоб люди розуміли, що обмеження застосуються по відношенню до окупантів, а не до жителів півострова.

Нагадаємо, відповідна Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1035 набрала чинності 17 січня 2016 року. У тексті, зокрема, зазначається: пп. 4 п. 12.4 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» Кабінет Міністрів України заборонив на період тимчасової окупації поставки товарів (робіт, послуг) під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, за винятком:

– особистих речей громадян, визначених частиною першою статті 370 Митного кодексу України (таких, як товари особистої гігієни, індивідуальні косметичні засоби, одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні; прикраси, письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера, телефони у кількості не більше двох штук, пейджери; звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей – у кількості не більше однієї штуки) тобто з особистими речами), що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі;

– соціально значущих продуктів харчування (Борошно пшеничне вищого сорту, Хліб, Макаронні вироби, Крупи гречані, Рис, Яловичина I категорії, Свинина, Сало, Ковбаса варена I сорту, Молоко жирністю 2,5 відсотка, Сметана жирністю 20 відсотків, Сир м’який, Масло, Яйця курячі, Цукор-пісок, Олія соняшникова, Картопля, Сіль), що переміщуються громадянами, сумарна фактурна вартість не більше 10 тис. грн та вагою до 50 кг на особу.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]