Закон про азартні ігри: прийняти не можна заборонити

Важливо, що проект Мінфіну передбачає можливість для членів сім’ї гравця звернутися з заявою до відповідного уповноваженого органу, аби обмежити його доступ у гральні заклади-казино у зв’язку з тим, що він залежний. Ідентифікація особи буде обов’язковою, і за допуск тим, кому заборонено з’являтися в гральних залах (це стосується й неповнолітніх), встановлюватимуться досить жорсткі фінансові санкції.

Так, якщо в стінах казино опиниться особа, яка не досягла 18 років, керівництво сплатить штраф у розмірі 500 мінімальних заробітних плат. Крім того, допускаючи до гри людей, щодо яких є обмеження, заклад ризикує залишитися взагалі без ліцензії вартістю 2 млн євро на рік (плюс ліцензія на кожен автомат). Також буде вестися єдиний реєстр осіб, яким заборонено грати, що виключить можливість їх допуску до гральних автоматів по всій країні.
Це корисний та дієвий механізм профілактики за умови, що всі інші гральні заклади, незаконний характер діяльності яких досі носить стихійний, масовий характер, припинять своє існування.

Було б правильним ще й посилити штрафні санкції щодо допуску до гри неповнолітніх й ігрозалежних (хворих на лудоманію) та одразу анульовувати ліцензію – так організатори азартних ігор ще більш виважено ставитимуться до ідентифікації гравців. На сьогодні норми законопроекту виписані так, що за перше порушення накладатиметься штраф, і лише за друге власники позбавлятимуться ліцензії.

Контроль з боку держави: санкції та заборони Якщо контроль з боку держави буде ефективним, а не вибірковим, і санкції у вигляді позбавлення ліцензії адекватно застосовуватимуться на практиці, організатор азартних ігор добре зважуватиме ризики втрати інвестицій у бізнес, які вимірюються мільйонами євро, тому він буде змушений дуже акуратно ставитися до дотримання встановлених правил.

Закопроект також забороняє інтернет-лотерею, інтернет-казино, будь-яке надання комп’ютерної техніки для азартних ігор через інтернет. Одне порушення цієї вимоги витягне з кишень власників грального бізнесу штраф у розмірі тисячі мінімальних заробітних плат.

Фактично, така заборона виведе поза межі правового поля діяльність так званих інтерактивних клубів, які спеціалізувалися на послугах із надання доступу гравцям до участі в азартних іграх через мережу. Тепер ця норма, яка раніше мала спірний характер та потребувала висновків спеціалізованих експертиз, має чітко врегульований характер. Більше того, варто її посилити та запровадити норму про обов’язок казино блокувати вхідний та вихідний інтернет-трафік із ресурсами, через які здійснюються азартні ігри.

Слід зазначити, що азартні ігри через інтернет не заборонені повністю, але встановлюються правила, які забезпечать повноту контролю та обліку інформації про обіг грошових коштів у цій сфері азартних ігор державними органами. Так, організатор повинен мати веб-сайт лише в доменній зоні.UA; сервери мають належати йому на праві власності та розташовуватися на території України. На таких серверах повинні розміщуватися: онлайн-система організації азартних ігор; бази даних власника; персональні дані гравців; отримані та надіслані електронні повідомлення; вся інформація про ставки та виплачені виграші (призи) й інші транзакції, пов’язані з рухом коштів. Для кожного гравця буде створено персональний рахунок; оплата ставок та виплата виграшів здійснюватимуться виключно в безготівковій формі.

Електронна система державного моніторингу До речі, передбачається створення загальної Електронної системи державного моніторингу, яка фактично має об’єднати дані фінансової, податкової та статистичної звітності організаторів азартних ігор, а також інформацію, яка зберігається в банку даних. Вона, з-поміж іншого, фіксуватиме всі прийняті ставки та виплачені виграші. Організатори азартних ігор зобов’язані підключити програмне забезпечення та гральне обладнання до цієї Електронної системи.

Ця система має забезпечити облік реальних доходів казино, з яких у подальшому стягуватимуться податки. Крім того, вона задокументує реальні виграші громадян, із яких також буде стягнуто подохідний податок, що не дозволить гравцеві забути в декларації про доходи вказати виграш у казино. Якщо ця система буде правильно опрацьована та функціонуватиме коректно, державний механізм стисне довкола громадян лещата обліку доходів, що в цьому конкретному випадку має піти на користь економіці, оскільки зменшить обсяг грошової маси, яка обертається в тіні та не відображається ні в структурі ВВП країни, ні на наповненні бюджету.

Функція регулювання та контролю Функцію регулювання, визначення правил провадження діяльності у сфері азартних ігор належатиме до прерогативи Національної служби в сфері азартних ігор. Вона, серед іншого, встановлюватиме й вимоги до максимального розміру ставок, джек-поту та виграшу. Це важливо, оскільки держава контролюватиме незаконне втручання у функціонування гральних пристроїв, якщо нечисті на руку власники вирішать зменшити шанси виграшу. Також таке регулювання розмірів виграшу має ускладнити підставним особам бажання легалізувати на підставі виграшів тіньовий капітал.

Функцію контролю за ігровим бізнесом мають покласти на Державну фіскальну службу, вона й адмініструватиме Електронну систему державного моніторингу.

Отже, концентрація ключових функцій – регулювання та контролю – замикається на Мінфіні. Це нововведення можна розглядати по-різному – з точки зору як плюсів, так і мінусів. З одного боку, міністерство отримає повноту політичної та дисциплінарної відповідальності без посилання на недоопрацювання інших органів. З другого – ця концентрація при низькому рівні правової свідомості чиновників створює додаткові корупційні ризики. Насамперед мається на увазі лобіювання інтересів та покровительство певних організаторів азартних ігор як на етапі розробки правил, так і при фактичних перевірках».

Де працюватимуть гральні заклади? Для азартних ігор будуть відведені спеціальні гральні зони в 4-х та 5-зіркових готелях (не менше 200 номерів у Києві та не менше 100 в усіх інших населених пунктах), а також у міжнародних аеропортах.

Економічний ефект від легалізації казино З одного грального закладу казино (за основу взято мінімальну кількість грального обладнання) протягом року до бюджету має бути сплачено понад 33,4 млн грн. Зважаючи на те, що в Києві розташовано 19 готелів, у яких потенційно можуть розміститися казино, лише за рахунок ліцензійних платежів вони сплатять до бюджету до 630 млн грн. Плюс до цього слід додавати також надходження від сплати податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, працевлаштування щонайменше 250 працівників тощо.

У масштабах країни таких готельних комплексів нараховується понад 70. Якщо за основу розрахунку взяти середню вартість ліцензійних платежів у 15,17 млн, загальна сума сягне понад 1 млрд грн.

Аналогічним чином можна підрахувати обов’язкову сплату до бюджету за рахунок міжнародних аеропортів, яких на території України нараховується 13 (аеропорт «Донецьк» поки що не включаємо). Загальна сума ліцензійних платежів у рік – понад 162 млн грн.