Запропоновані Кабміном вимоги до приватизації можна з легкістю обійти
Запропоновані Кабміном зміни до законодавства у сфері приватизації, які начебто мають заборонити країні-агресору брати участь у приватизації, за бажанням, не складе труднощів обійти, тому вони мають більше декларативний характер.
Запропоновані Кабміном зміни до законодавства у сфері приватизації, які начебто мають заборонити країні-агресору брати участь у приватизації, за бажанням, не складе труднощів обійти, тому вони мають більше декларативний характер.

Власне, запропоновані зміни швидше мають популістичний характер, аніж практичний. Адже, що, по суті, пропонують визначити законодавцям? Покупцями не зможуть бути особи, які мають громадянство країни-агресора або майно, частка в статутному капіталі якого належить резидентові держави-агресора. Проте тут можна провести аналогію з нашими можновладцями, які, будучи фактичними бенефіціарами юридичних осіб-нерезидентів, юридично ні засновниками, ні власниками часток у статутних капіталах компаній не є.
Механізм не є надскладним – достатньо зареєструвати або придбати нерезидента поза межами Росії на особу, якій довіряєш, – приміром, на іноземця або на особу, що має паспорт іншої країни (про те, як українські чиновники виявлялися громадянами Ізраїлю, ми пам’ятаємо). Тому це обмеження, за бажання, може бути легко нівельоване, тоді як саме відсутність цієї норми нібито було основною причиною гальмування великої приватизації.
Значно більшого інтересу в запропонованих змінах викликає, за словами фахівця, положення щодо залучення за рішенням Кабміну радників до підготовки та продажу об’єктів приватизації. Фактично запропоновані зміни мають відсилочний характер до постанови Кабінету Міністрів, якої станом на сьогодні немає. Відповідно, критерії визначення радників залишаються на розсуд Уряду та Фонду держмайну, як і питання правового характеру їх діяльності. Тому наразі досі не відомо, який характер матимуть їхні рекомендації, – імперативний чи рекомендаційний; а також як та в якому розмірі оплачуватиметься їхня робота.
Останній нюанс важливий, адже хто гарантуватиме, що радник не підбере «комфортного» інвестора для того, хто оплачує його роботу? Якщо мова йде про комісійну винагороду від укладення угоди, тоді не факт, що за результатами конкурсу клієнт, якого підбере радник, стане переможцем – у нас же відкрита та чесна приватизація? Власне, слід розуміти, що введення інституту радників, а саме осіб, наближених до перших чинів держави, легалізує дохід від приватизації на користь потрібного покупця. Так, дехто легально отримає комісійну винагороди на рівні певного відсотка від вартості договору, укладеного завдяки лобізму на законодавчому рівні.
Суттєві зміни стосуються й особливостей приватизації об’єктів групи В. Раніше через фондові біржі підлягали приватизації пакети акцій підприємств, в яких частина держави становила 25% і менше від статутного капіталу. Тепер же уточнення розміру відсутнє, і в цей спосіб можна продавати фактично будь-які підприємства, в яких є частина держави. Приватизація проводитиметься через конкурс, коли об’єктом продажу буде контрольний пакет акцій. При цьому збережено правило, що в разі, якщо конкурс не відбувся, пакет акцій може пропонуватися для продажу на аукціонах або фондових біржах, у тому числі шляхом його дроблення.
Разом з тим є й прогресивна зміна, яка дозволятиме встановити реального бенефіціара. Йдеться про те, що при купівлі пакета акцій акціонерного товариства обов’язковою умовою участі в продажу є подання державним органам приватизації інформації про особу, в інтересах якої купується пакет акцій (раніше така норма діяла лише у випадку покупки понад 25 % статутного капіталу).
У цілому ж всі запропоновані зміни не є настільки значними й фундаментальними, щоб бути об’єктивною причиною відтермінування приватизації в цьому році. На сьогодні план втілено менше, ніж на 1% – із запланованих 17 мрд грн отримано лише 137 млн грн, а отже, можна говорити про повний провал приватизації-2015.
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Кортизолова залежність чи хронічний стрес: як зрозуміти, що стрес став залежністю
Життя 22598
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 5099
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5072
-
Падел: як спорт із Мексики підкорює Україну та чому став улюбленцем зірок і мільярдерів
Життя 4392
-
Без Бена Стіллера: усе, що відомо про третій сезон серіалу "Розрив"
Життя 3500