Запропоновані Кабміном вимоги до приватизації можна з легкістю обійти
Запропоновані Кабміном зміни до законодавства у сфері приватизації, які начебто мають заборонити країні-агресору брати участь у приватизації, за бажанням, не складе труднощів обійти, тому вони мають більше декларативний характер.
Запропоновані Кабміном зміни до законодавства у сфері приватизації, які начебто мають заборонити країні-агресору брати участь у приватизації, за бажанням, не складе труднощів обійти, тому вони мають більше декларативний характер.
![Запропоновані Кабміном вимоги до приватизації можна з легкістю обійти](http://uainfo.org/uploads/posts/2011-07/1311575871_0001500g22.jpeg)
Власне, запропоновані зміни швидше мають популістичний характер, аніж практичний. Адже, що, по суті, пропонують визначити законодавцям? Покупцями не зможуть бути особи, які мають громадянство країни-агресора або майно, частка в статутному капіталі якого належить резидентові держави-агресора. Проте тут можна провести аналогію з нашими можновладцями, які, будучи фактичними бенефіціарами юридичних осіб-нерезидентів, юридично ні засновниками, ні власниками часток у статутних капіталах компаній не є.
Механізм не є надскладним – достатньо зареєструвати або придбати нерезидента поза межами Росії на особу, якій довіряєш, – приміром, на іноземця або на особу, що має паспорт іншої країни (про те, як українські чиновники виявлялися громадянами Ізраїлю, ми пам’ятаємо). Тому це обмеження, за бажання, може бути легко нівельоване, тоді як саме відсутність цієї норми нібито було основною причиною гальмування великої приватизації.
Значно більшого інтересу в запропонованих змінах викликає, за словами фахівця, положення щодо залучення за рішенням Кабміну радників до підготовки та продажу об’єктів приватизації. Фактично запропоновані зміни мають відсилочний характер до постанови Кабінету Міністрів, якої станом на сьогодні немає. Відповідно, критерії визначення радників залишаються на розсуд Уряду та Фонду держмайну, як і питання правового характеру їх діяльності. Тому наразі досі не відомо, який характер матимуть їхні рекомендації, – імперативний чи рекомендаційний; а також як та в якому розмірі оплачуватиметься їхня робота.
Останній нюанс важливий, адже хто гарантуватиме, що радник не підбере «комфортного» інвестора для того, хто оплачує його роботу? Якщо мова йде про комісійну винагороду від укладення угоди, тоді не факт, що за результатами конкурсу клієнт, якого підбере радник, стане переможцем – у нас же відкрита та чесна приватизація? Власне, слід розуміти, що введення інституту радників, а саме осіб, наближених до перших чинів держави, легалізує дохід від приватизації на користь потрібного покупця. Так, дехто легально отримає комісійну винагороди на рівні певного відсотка від вартості договору, укладеного завдяки лобізму на законодавчому рівні.
Суттєві зміни стосуються й особливостей приватизації об’єктів групи В. Раніше через фондові біржі підлягали приватизації пакети акцій підприємств, в яких частина держави становила 25% і менше від статутного капіталу. Тепер же уточнення розміру відсутнє, і в цей спосіб можна продавати фактично будь-які підприємства, в яких є частина держави. Приватизація проводитиметься через конкурс, коли об’єктом продажу буде контрольний пакет акцій. При цьому збережено правило, що в разі, якщо конкурс не відбувся, пакет акцій може пропонуватися для продажу на аукціонах або фондових біржах, у тому числі шляхом його дроблення.
Разом з тим є й прогресивна зміна, яка дозволятиме встановити реального бенефіціара. Йдеться про те, що при купівлі пакета акцій акціонерного товариства обов’язковою умовою участі в продажу є подання державним органам приватизації інформації про особу, в інтересах якої купується пакет акцій (раніше така норма діяла лише у випадку покупки понад 25 % статутного капіталу).
У цілому ж всі запропоновані зміни не є настільки значними й фундаментальними, щоб бути об’єктивною причиною відтермінування приватизації в цьому році. На сьогодні план втілено менше, ніж на 1% – із запланованих 17 мрд грн отримано лише 137 млн грн, а отже, можна говорити про повний провал приватизації-2015.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407