Мало фахівців та перспективних технологій: проблеми ІТ-освіти в Україні та як їх вирішити

Щоби використати потенціал розвитку ІТ-ринку на повну, варто запровадити зміни ще на етапі профільного навчання.

Проблеми ІТ-освіти та шляхи їх вирішення 9 липня 2021 року обговорили на засіданні Робочої групи з питань реформування ІТ-освіти, організованому Міністерством цифрової трансформації.

До засідання долучилися представники бізнес- та ІТ-асоціацій, ІТ-кластерів, провідних ІТ-компаній, громадських організацій, університетів та освітніх платформ. Я також взяв у ньому участь як Голова інформаційно-комунікаційного комітету Спілки українських підприємців.

У цьому блозі хочу розповісти, які результати експрес-аналізу ринку IT-освіти в Україні, який зробив Центр економічного відновлення, та що обговорювали на засіданні.

Проблеми ІТ-освіти в Україні

• - Темпи підготовки ІТ-фахівців

За 4 роки ІТ-фахівців в Україні побільшало вдвічі — тепер їх 200 тис. Але цього все ще недостатньо, щоби задовольнити попит: індустрія росте на 20% щороку, і, за різними оцінками, до 2030 року галузі знадобиться щонайменше 500–600 тис. працівників.

Уже зараз активних вакансій в ІТ понад 9 тис. — це рекорд за останні три роки. При цьому відгуків критично мало — менше 4 на вакансію, що показує нестачу спеціалістів.

Потенціал росту значний: зараз ІТ-фахівці складають лише 1,3% від усього працюючого населення, що у 2,5 рази менше показників Польщі та майже в 5 разів менше показників Естонії. Тож саме зміни в освіті допоможуть збільшити приплив людей у галузі.

• - Недостатній досвід та підготовка програмістів

В Україні мало ІТ-фахівців рівня Senior — лише 14%. Найбільшу частку складають Middle (48%), а Junior — 38%. Порівняння цього співвідношення з іншими лідерами в галузі — Польщею та Білоруссю — буде не на нашу користь. У Білорусі частка Senior-фахівців становить 27%, а в Польщі — аж 46%.

Також недостатньо розвиваються перспективні технології — великі дані (big data), штучний інтелект, інтернет речей. Лише 14% українських ІТ-фахівців можуть працювати зі штучним інтелектом, 4% — з великими даними й тільки 1% — з інтернетом речей.

Глобальний попит на ці технології росте на десятки відсотків щорічно. Проте їх майже не викладають в українських ВНЗ: з великими даними вчать працювати менше, ніж у 10 університетах, а зі штучним інтелектом — лише в 8.

• - Низька якість викладання математики в школах

У 2020 році лише 132 тис. учнів змогли набрати прохідний бал на ЗНО з математики. Тільки 31 тис. з них отримали результат, достатній для вступу на ІТ-спеціальності, а понад 70 тис. навіть не пройшли поріг.

Згідно з даними Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA) по базовим математичним знанням Україна на 12% відстає від країн Організації економічного співробітництва та розвитку. А від орієнтованої на ІТ Естонії — на 26%.

Частка українських школярів, які досягли найвищого рівня тестування в математиці та науках, удвічі менша за середній показник по країнам ОЕСР.

• - Половина випускників факультетів, пов’язаних з ІТ, не працює за спеціальністю

З 25 тисяч випускників ІТ-спеціальностей лише 12 тисяч щорічно потрапляє на ринок праці. Це може свідчити про низьку якість ІТ-освіти, адже в заклади, які найвище оцінюються роботодавцями і студентами, важко потрапити. Загалом такі програми (УКУ, НаУКМА, КПІ тощо) випускають щорічно менше 500 фахівців.

• - Залежність від місця навчання та гендерна нерівність

93% абітурієнтів, які набрали достатньо балів для вступу на ІТ-спеціальності, — мешканці міст.

Крім географічного, існує й гендерний розрив. 17% учнів, які брали участь у Програмі міжнародного оцінювання учнів, заявили, що хочуть будувати кар’єру в ІТ. І лише 3% учениць ствердно відповіли на це питання.

За оцінками фахівців Центру економічного відновлення, якщо позбутися гендерних стереотипів, зменшити гендерний та географічний розрив, можна збільшити кількість вступників на ІТ-спеціальності до 70 тис. щорічно.

Ці та інші проблеми не дозволяють Україні повністю розкрити потенціал в ІТ-секторі, тому взятися за їх вирішення збираються на рівні держави.

«Держава повинна стимулювати розвиток ІТ-освіти. Тому ми плануємо розробити детальний план роботи в цьому напрямі на декілька років», — заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Які є ідеї підвищення рівня ІТ-освіти в Україні

Центр економічного відновлення представив 12 ключових ініціатив реформування ІТ-освіти. Варто зауважити, що ці ініціативи – власне експертне бачення Центру на основі зробленого експрес-аналізу. Фінальну концепцію сформують після обговорень із ІТ-ринком, освітянами та іншими фахівцями зокрема й у рамках Робочої групи. Тож наразі до обговорення запропоновані такі гіпотези:

• - Спростити ліцензування закладів неформальної ІТ-освіти та визнати їхні дипломи підвищенням кваліфікації.

• - Удосконалити механізми державно-приватного партнерства, зробити заклади вищої освіти більш автономними та заохотити їх співпрацювати з бізнесом, іншими ВНЗ та науково-дослідницькими закладами.

• - Зробити профільні навчальні програми більш сучасними, організувати співпрацю з ІТ-компаніями для підвищення кваліфікації викладачів, удосконалити дуальну освіту — поєднання навчання у ВНЗ та на робочих місцях у ІТ-компаніях.

- Заохочувати бізнес співпрацювати із закладами освіти.

- Звільнити від ПДВ приватних провайдерів неформальної ІТ-освіти (курси, приватні навчальні програми тощо), щоби їм було легше конкурувати й масштабуватися.

- Оновити принципи фінансування ВНЗ — основним принципом зробити якісні показники результатів закладів.

- Підвищити якість викладання математики та інших STEM-дисциплін у школах.

- Фінансувати з бюджету програми неформальної ІТ-освіти й пільгові кредити на її здобуття, зокрема для соціально вразливих груп населення.

- Стимулювати створення навчальних програм у сучасних сферах — наприклад, штучному інтелекті, інтернеті речей, великих даних та кібербезпеці.

- Спростити ІТ-практикам, зокрема іноземцям, умови викладання профільних предметів у ВНЗ.

- Розбудувати систему опорних шкіл у селах, щоби підвищити там якість викладання STEM-дисциплін.

- Проводити профорієнтацію та підвищувати престиж ІТ-освіти, пропагувати вивчення STEM-дисциплін серед школярів, зокрема дівчат.

Обговорювати, доповнювати та удосконалювати ці ініціативи, перетворюючи їх у концепт та «дорожню карту», будуть чотири експертні підгрупи. 

Долучитись до обговорень у підгрупах можна до кінця цього тижня, звернувшись за адресою [email protected]. Сюди ж можна писати зауваження чи пропозиції щодо результатів аналізу та запропонованих гіпотез.

Експрес-аналіз можна подивитися за цим посиланням  https://bit.ly/3rkkUfp