Ліквідація "бусиків" та збільшення відповідальності за не заїзд на автостанції
Про що новий законопроєкт щодо протидії нелегальним пасажирським перевезенням.
Кожного разу, пишучи блог про пасажирські автобусні перевезення, текст починається про проблему існування тіньового ринку нелегальних перевізників. Проте це є такою «сталою» проблемою, до якої пасажири вже звикли. Тому цей текст варто почати з пояснення, в чому небезпека нелегала для пасажира.
У цілому людині, яка прямує із точки А до точки Б, байдуже, хто її везе. Пасажир не буде запитувати про ліцензії чи інші дозвільні документи, маючи на руках квиток чи повідомлення в телефоні з місцем відправлення та номером водія. Людині треба їхати, інше не важливо.
Проблеми починаються, коли транспорт просто не приїхав, телефон водія не відповідає. Проблеми починаються, коли пасажир сідає в автобус та бачить перероблений в маршрутку вантажний «спринтер», де немає ні місця для багажу, а на гальорці 5 сидінь у ряд. Проблеми починаються, коли водій їде з перевищенням швидкості та курінням у салоні, бо водію так треба. Зрештою, проблеми починаються, коли такий транспорт потрапляє у ДТП, і пасажир не дочекається інший транспорт, щоб доїхати до своєї точки Б чи медичну допомогу. Його просто висадять на узбіччі, але головне, щоб живим.
А тепер про гроші: нелегальний перевізник не платить державі нічого.
За даними МАПА, за 2023 рік український бюджет недоотримав понад 17 млн грн. Варто казати, куди країна під час війни могла направити ці кошти? Щоб краще зрозуміти, що це за цифра, скажемо так: недоотриманих податків від нелегалів вистачило б на виплату ЗП всім педагогам України протягом 3 місяців (середня ЗП вчителя вищої категорії у 2023 році — 13,8 тис. грн. З розрахунку, що в Україні працює 435 тис. педагогів у школах).
Ситуація ускладнюється і тим, що норми Закону України «Про автомобільний транспорт» не досконалі. Тобто, якщо навіть і вдалось спіймати нелегального автобусного перевізника (повірте, це не легко), притягнути його до відповідальності майже неможливо. Аналіз судової практики показує, що:
- основним обґрунтуванням закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення є посилання судовими органами на норму статті 42 Господарського кодексу України, в частині відсутності у діях суб’єктів (осіб), які здійснюють пасажирські перевезення без документів дозвільного характеру, систематичності;
- водій транспортного засобу не завжди є суб’єктом притягнення за вчинення адміністративного правопорушення.
Простими словами, нелегали, користуючись прогалинами в законодавстві, просто уникають відповідальності, адже нормою закону передбачено, що понести відповідальність такий перевізник може, якщо його дії (нелегальні перевезення) носять систематичний характер.
Що робити?
Для вирішення цієї проблеми необхідні законодавчі зміни, які передбачатимуть чіткіше визначення відповідальності та обов'язків перевізників. Власне, цей блог має на меті розповісти про такі законодавчі зміни, а саме про законопроєкт №11025 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом та протидії нелегальним пасажирським перевезенням».
Що пропонується? Документ передбачає внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та ЗУ «Про автомобільний транспорт», щоб заповнити чинні прогалини у законодавстві та забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку.
Давайте простіше: які зміни будуть у разі прийняття законопроєкт:
- Запровадження адміністративної відповідальності водіїв, які здійснюють оплатне перевезення пасажирів автомобільним транспортом без державної реєстрації як суб’єкта господарювання (нелегальні перевізники). Тобто змінити норму, яка дозволяє перевізнику уникати відповідальності, бо він не систематично нелегально перевозить пасажирів.
- Збільшення санкцій за не заїзд на автостанцію для посадки та висадки пасажирів. Не біля метро, не на дорозі, не на стоянці на Теремках, а на призначених для цього місцях – автостанціях. Це зменшить кількість порушень з боку перевізників. Наразі штраф у розмірі 34 грн за не заїзд на автостанцію є неспівставним порівняно зі складом правопорушення та небезпекою, на яку перевізник наражає пасажира при скоєнні правопорушення.
- Збільшення штрафу за порушення встановленого режиму праці та відпочинку водіїв. Пам'ятаєте, як водії їздять в Європі? З чіткими регламентами часу, адже водій має відпочивати.
На додачу в законопроєкт передбачена відповідальність за безпідставну відмову від пільгового перевезення громадян, а також за не проходження водієм щозмінного передрейсового медогляду, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану автобуса. Ну і одна із «смачних» новинок – прийняття законопроєкт дозволить вирішити проблему з так званими «бусиками», діяльність яких складає чималу частину тіньового обороту ринку пасажирських перевезень. Тобто тепер не потрібно буде доводити «систематичність» порушення перевізника.
Якщо читач дійшов до кінця і прочитав весь текст, хочемо вам насамперед подякувати, адже тексти законопроєкт не дуже цікаві. Також сподіваємось, що кожен з українців буде відповідально ставитись до автобусної поїздки та перевіряти перевізника перед виїздом, не соромитись запитувати дозвільні документи та не забувати, що у пасажира є як і права, так і обов'язки, передбачені законом.
- П’ять бізнес-змін, що визначають успіх українських компаній сьогодні Максим Ваганов 17:16
- Психологічний чекап: як ментальний стан впливає на ефективність лікування Максим Рабінович 13:18
- Кадровий голод. Як українському бізнесу побудувати стійку стратегію управління персоналом Максим Ваганов вчора о 17:10
- Нова корпоративна культура: людяність, довіра, свобода Тетяна Кравченюк вчора о 16:44
- Українці інвестують у житло за кордоном: від запасного аеродрому до бізнес-активу Антон Мирончук вчора о 13:42
- Майно подружжя: що залишається особистою власністю після розірвання шлюбу Юлія Кабриль вчора о 12:34
- Як подолати прокрастинацію: 5 психологічних прийомів, що справді працюють Олександр Скнар вчора о 10:32
- Фондовий ринок як інструмент післявоєнної відбудови України Дмитро Олексієнко 05.11.2025 20:15
- Проблемні аспекти "єВідновлення": що мають знати власники пошкодженого житла Олексій Каплунов 05.11.2025 14:33
- Квіти з ароматом тіньового імпорту: про кейс троянд, контрабанду та втрати бюджету Галина Янченко 05.11.2025 13:40
- Трибунал для Росії зараз не на часі? Михайло Стрельніков 05.11.2025 11:50
- Земля під багатоквартирним будинком: чому співвласники досі без права власності Сергій Комнатний 05.11.2025 08:24
- Від гіпотез до передбачень: як AI змінив логіку гемблінг-бізнесу Андрій Добровольський 04.11.2025 17:17
- Зростання страхових тарифів у судноплавстві після обстрілів портів України Володимир Гузь 04.11.2025 15:56
- Як вийти на міжнародний ринок без податкових ризиків: поради для експортерів Соломія Марчук 04.11.2025 15:28
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 381
- Земля під багатоквартирним будинком: чому співвласники досі без права власності 176
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання 175
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість 169
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу 116
-
Трамп проти "наркотерориста" Мадуро. Чи стане Венесуела новою гарячою точкою
7089
-
Кабмін змінив механізм підтримки встановлення домашніх СЕС: буде компенсація тіла кредиту
Бізнес 6780
-
Французькі аналітики: Росія стає схожою на Іран, економіка входить у фазу стагфляції
Фінанси 6465
-
Німеччина виділила майже 490 млн євро на розробку протидронових ракет DefendAir
Технології 5843
-
Фільтр доступу до грошей. Якими будуть нові правила кредитних історій
Фінанси 4097
