Ліквідація "бусиків" та збільшення відповідальності за не заїзд на автостанції
Про що новий законопроєкт щодо протидії нелегальним пасажирським перевезенням.
Кожного разу, пишучи блог про пасажирські автобусні перевезення, текст починається про проблему існування тіньового ринку нелегальних перевізників. Проте це є такою «сталою» проблемою, до якої пасажири вже звикли. Тому цей текст варто почати з пояснення, в чому небезпека нелегала для пасажира.
У цілому людині, яка прямує із точки А до точки Б, байдуже, хто її везе. Пасажир не буде запитувати про ліцензії чи інші дозвільні документи, маючи на руках квиток чи повідомлення в телефоні з місцем відправлення та номером водія. Людині треба їхати, інше не важливо.
Проблеми починаються, коли транспорт просто не приїхав, телефон водія не відповідає. Проблеми починаються, коли пасажир сідає в автобус та бачить перероблений в маршрутку вантажний «спринтер», де немає ні місця для багажу, а на гальорці 5 сидінь у ряд. Проблеми починаються, коли водій їде з перевищенням швидкості та курінням у салоні, бо водію так треба. Зрештою, проблеми починаються, коли такий транспорт потрапляє у ДТП, і пасажир не дочекається інший транспорт, щоб доїхати до своєї точки Б чи медичну допомогу. Його просто висадять на узбіччі, але головне, щоб живим.
А тепер про гроші: нелегальний перевізник не платить державі нічого.
За даними МАПА, за 2023 рік український бюджет недоотримав понад 17 млн грн. Варто казати, куди країна під час війни могла направити ці кошти? Щоб краще зрозуміти, що це за цифра, скажемо так: недоотриманих податків від нелегалів вистачило б на виплату ЗП всім педагогам України протягом 3 місяців (середня ЗП вчителя вищої категорії у 2023 році — 13,8 тис. грн. З розрахунку, що в Україні працює 435 тис. педагогів у школах).
Ситуація ускладнюється і тим, що норми Закону України «Про автомобільний транспорт» не досконалі. Тобто, якщо навіть і вдалось спіймати нелегального автобусного перевізника (повірте, це не легко), притягнути його до відповідальності майже неможливо. Аналіз судової практики показує, що:
- основним обґрунтуванням закриття провадження в справах про адміністративні правопорушення є посилання судовими органами на норму статті 42 Господарського кодексу України, в частині відсутності у діях суб’єктів (осіб), які здійснюють пасажирські перевезення без документів дозвільного характеру, систематичності;
- водій транспортного засобу не завжди є суб’єктом притягнення за вчинення адміністративного правопорушення.
Простими словами, нелегали, користуючись прогалинами в законодавстві, просто уникають відповідальності, адже нормою закону передбачено, що понести відповідальність такий перевізник може, якщо його дії (нелегальні перевезення) носять систематичний характер.
Що робити?
Для вирішення цієї проблеми необхідні законодавчі зміни, які передбачатимуть чіткіше визначення відповідальності та обов'язків перевізників. Власне, цей блог має на меті розповісти про такі законодавчі зміни, а саме про законопроєкт №11025 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом та протидії нелегальним пасажирським перевезенням».
Що пропонується? Документ передбачає внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та ЗУ «Про автомобільний транспорт», щоб заповнити чинні прогалини у законодавстві та забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку.
Давайте простіше: які зміни будуть у разі прийняття законопроєкт:
- Запровадження адміністративної відповідальності водіїв, які здійснюють оплатне перевезення пасажирів автомобільним транспортом без державної реєстрації як суб’єкта господарювання (нелегальні перевізники). Тобто змінити норму, яка дозволяє перевізнику уникати відповідальності, бо він не систематично нелегально перевозить пасажирів.
- Збільшення санкцій за не заїзд на автостанцію для посадки та висадки пасажирів. Не біля метро, не на дорозі, не на стоянці на Теремках, а на призначених для цього місцях – автостанціях. Це зменшить кількість порушень з боку перевізників. Наразі штраф у розмірі 34 грн за не заїзд на автостанцію є неспівставним порівняно зі складом правопорушення та небезпекою, на яку перевізник наражає пасажира при скоєнні правопорушення.
- Збільшення штрафу за порушення встановленого режиму праці та відпочинку водіїв. Пам'ятаєте, як водії їздять в Європі? З чіткими регламентами часу, адже водій має відпочивати.
На додачу в законопроєкт передбачена відповідальність за безпідставну відмову від пільгового перевезення громадян, а також за не проходження водієм щозмінного передрейсового медогляду, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану автобуса. Ну і одна із «смачних» новинок – прийняття законопроєкт дозволить вирішити проблему з так званими «бусиками», діяльність яких складає чималу частину тіньового обороту ринку пасажирських перевезень. Тобто тепер не потрібно буде доводити «систематичність» порушення перевізника.
Якщо читач дійшов до кінця і прочитав весь текст, хочемо вам насамперед подякувати, адже тексти законопроєкт не дуже цікаві. Також сподіваємось, що кожен з українців буде відповідально ставитись до автобусної поїздки та перевіряти перевізника перед виїздом, не соромитись запитувати дозвільні документи та не забувати, що у пасажира є як і права, так і обов'язки, передбачені законом.
- ТОП-10 підводних каменів глемпінг-бізнесу та як їх уникнути Андрій Родкін 17:18
- Припиніть наймати людей, які не вміють працювати з AI Олександр Бутко 16:01
- Не трофей, а доказ: як Україні створити систему безумовної реституції цінностей Антон Чубенко 11:08
- 5 практичних уроків адаптації ветеранів у компаніях: досвід, помилки та рішення Тетяна Караваєва 10:50
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова вчора о 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин вчора о 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук вчора о 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова вчора о 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 11.02.2026 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11.02.2026 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 11.02.2026 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 130
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 110
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення 98
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" 97
-
Київська ТЕЦ-6 знову зупинилася. Бахматов каже: на наступну зиму потрібна альтернатива
Бізнес 17723
-
Кабмін визначився з розміром індексації пенсій: з 1 березня вони підвищаться на 12,1%
Фінанси 2631
-
Прощавай, приватизація. Що несе новий житловий кодекс бізнесу та інвесторам в житло
Бізнес 2485
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2471
-
У фондосховищах Києво-Печерської лаври сталася аварія: під загрозою 4000 музейних експонатів
Життя 2258
