Як бізнес може допомогти розвитку ринку землі
Скасування мораторію на продаж землі відкрило нові можливості для підприємництва.
Інвестиційний бізнес отримав шанс зробити внесок у розвиток аграрного сектора та у створення сучасного, цивілізованого, безпечного і надійного ринку землі.
Формування культури інвестування в перспективні земельні активи стало новим викликом та значущою метою для українського бізнесу та інвестиційних компаній.
Який внесок як бізнес ми можемо зробити в досягнення цієї спільної професійної мети?
Обмін досвідом та знаннями
В умовах, коли ринок лише формується, важливо дати чіткий та прозорий план дій для продавців, покупців, нотаріусів. Тому, в першу чергу наші юристи створили алгоритм укладання прозорих, надійних і безпечних угод з купівлі-продажу землі.
Ще один виклик – запровадження сучасних підходів в управлінні земельними ресурсами. Ринок землі буде якісно сформований тоді, коли землі будуть якісно обслуговуватись орендарем та професійно – управителем, який має використовувати найкращі практики з управління, які було випробувано на ринках різних країн.
Формування ефективних принципів взаємодії
Конкуренція, яка вже окреслюється, стимулює пропонувати продавцям землі найкращі умови, а інвесторам – найприбутковіші ділянки. І, звичайно ж, супроводжувати угоду купівлі-продажу на всіх етапах її укладання. Й інвестиційний бізнес вже зараз бере на себе «клопоти» з оформленням документів, пошуком нотаріуса, реєстрацією тощо.
Поступово на лідерські позиції виходитимуть ті, хто не «зникає» після угоди, і не залишає інвестора сам на сам з його активом.
Нинішнє завдання бізнесу – формувати довіру до ринку землі, допомагати його учасникам сумлінно дотримуватись законодавчих норм, розвивати культуру інвестування та управління активами.
З часом, коли вартість землі зросте – а за оцінками експертів, за декілька років земля коштуватиме щонайменше на 70% дорожче, ніж зараз – виникне потреба допомагати тим інвесторам, які вирішать продати цей актив. Так само, як зараз стоїть завдання знайти найкращого покупця для власників паїв, з часом постане завдання знайти найкращого покупця для сьогоднішніх інвесторів.
Подолання проблем і затримок у розвитку ринку землі
Ринок потребує вдосконалення законодавства, що регулює ринок землі. Тому бізнесу варто активно взаємодіяти із колегами по ринку, а також із законодавцями, надаючи свої побажання та рекомендації.
З моменту запровадження ринку не пройшло і півроку. Купівля землі стає цікавим інструментом вкладання коштів. Однак, багатьом потенційним інвесторам ще слід звикнути до цієї думки. А багатьом продавцям – зважитись на те, щоб перетворити свій актив у гроші. Відтак, завдання і бізнесу, і держави, і громадськості – зробити цю взаємодію продавців та покупців простим, зручним і надійним інструментом інвестування.
Ще одна «проблема зростання молодого ринку» полягає у технічній та процедурній неготовності інститутів, які мають забезпечувати адміністрування угод купівлі-продажу. Перш за все, мова йде про нотаріат. Нотаріуси не завжди готові здійснювати нові для себе процедури. Особливо, якщо вони забирають багато часу. Проблемою (і не тільки для нотаріусів, а й для бізнесу) є те, що Мінюст і Нотаріальна палата досі не дали чітких роз’яснень щодо процедури оформлення і реєстрації угод.
Потрібно налагоджувати взаємодію із агрокомпаніями, що зараз орендують земельні паї. Вести діалог про співпрацю з агробізнесом, шукати рішення, які будуть вигідними для всіх. Управляючи активами інвесторів, більшість інвестиційних компаній готові віддавати ділянки в оренду агрокомпаніями. Але – на взаємовигідних умовах.
Побудова інвестиційної діяльності через співпрацю
Бізнес-стратегії учасників ринку землі мають передбачати ефективну співпрацю. Тому має формуватися середовище сталих ділових та соціальних зв’язків між усіма зацікавленими сторонами.
Земельні інвестиції дозволять підвищити ефективність використанні землі і сприятиме реалізації амбіції України стати лідером світового аграрного ринку.
Саме для цього ми формуємо коло однодумців, які готові до роботи на ринку української землі.
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак вчора о 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука вчора о 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова вчора о 13:48
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні Олександр Крайз вчора о 10:12
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер 10.04.2025 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол 10.04.2025 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков 10.04.2025 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко 08.04.2025 12:45
-
Свердловина на кожній фермі. Чому Україна обігнала Польщу із біометаном
Бізнес 33485
-
Reuters: Росіяни почали отримувати виплати за замороженими активами через Citibank
Фінанси 14184
-
Найбільший меткомбінат України нарощує виробництво: запустив другу доменну піч
Бізнес 13384
-
Міненерго США різко знизило прогноз щодо ціни Brent на 2025 рік
Бізнес 11981
-
У вакансіях для пенсіонерів медіанна зарплата сягає 20 000 грн: дані OLX
Бізнес 10850