Як бізнес може допомогти розвитку ринку землі
Скасування мораторію на продаж землі відкрило нові можливості для підприємництва.
Інвестиційний бізнес отримав шанс зробити внесок у розвиток аграрного сектора та у створення сучасного, цивілізованого, безпечного і надійного ринку землі.
Формування культури інвестування в перспективні земельні активи стало новим викликом та значущою метою для українського бізнесу та інвестиційних компаній.
Який внесок як бізнес ми можемо зробити в досягнення цієї спільної професійної мети?
Обмін досвідом та знаннями
В умовах, коли ринок лише формується, важливо дати чіткий та прозорий план дій для продавців, покупців, нотаріусів. Тому, в першу чергу наші юристи створили алгоритм укладання прозорих, надійних і безпечних угод з купівлі-продажу землі.
Ще один виклик – запровадження сучасних підходів в управлінні земельними ресурсами. Ринок землі буде якісно сформований тоді, коли землі будуть якісно обслуговуватись орендарем та професійно – управителем, який має використовувати найкращі практики з управління, які було випробувано на ринках різних країн.
Формування ефективних принципів взаємодії
Конкуренція, яка вже окреслюється, стимулює пропонувати продавцям землі найкращі умови, а інвесторам – найприбутковіші ділянки. І, звичайно ж, супроводжувати угоду купівлі-продажу на всіх етапах її укладання. Й інвестиційний бізнес вже зараз бере на себе «клопоти» з оформленням документів, пошуком нотаріуса, реєстрацією тощо.
Поступово на лідерські позиції виходитимуть ті, хто не «зникає» після угоди, і не залишає інвестора сам на сам з його активом.
Нинішнє завдання бізнесу – формувати довіру до ринку землі, допомагати його учасникам сумлінно дотримуватись законодавчих норм, розвивати культуру інвестування та управління активами.
З часом, коли вартість землі зросте – а за оцінками експертів, за декілька років земля коштуватиме щонайменше на 70% дорожче, ніж зараз – виникне потреба допомагати тим інвесторам, які вирішать продати цей актив. Так само, як зараз стоїть завдання знайти найкращого покупця для власників паїв, з часом постане завдання знайти найкращого покупця для сьогоднішніх інвесторів.
Подолання проблем і затримок у розвитку ринку землі
Ринок потребує вдосконалення законодавства, що регулює ринок землі. Тому бізнесу варто активно взаємодіяти із колегами по ринку, а також із законодавцями, надаючи свої побажання та рекомендації.
З моменту запровадження ринку не пройшло і півроку. Купівля землі стає цікавим інструментом вкладання коштів. Однак, багатьом потенційним інвесторам ще слід звикнути до цієї думки. А багатьом продавцям – зважитись на те, щоб перетворити свій актив у гроші. Відтак, завдання і бізнесу, і держави, і громадськості – зробити цю взаємодію продавців та покупців простим, зручним і надійним інструментом інвестування.
Ще одна «проблема зростання молодого ринку» полягає у технічній та процедурній неготовності інститутів, які мають забезпечувати адміністрування угод купівлі-продажу. Перш за все, мова йде про нотаріат. Нотаріуси не завжди готові здійснювати нові для себе процедури. Особливо, якщо вони забирають багато часу. Проблемою (і не тільки для нотаріусів, а й для бізнесу) є те, що Мінюст і Нотаріальна палата досі не дали чітких роз’яснень щодо процедури оформлення і реєстрації угод.
Потрібно налагоджувати взаємодію із агрокомпаніями, що зараз орендують земельні паї. Вести діалог про співпрацю з агробізнесом, шукати рішення, які будуть вигідними для всіх. Управляючи активами інвесторів, більшість інвестиційних компаній готові віддавати ділянки в оренду агрокомпаніями. Але – на взаємовигідних умовах.
Побудова інвестиційної діяльності через співпрацю
Бізнес-стратегії учасників ринку землі мають передбачати ефективну співпрацю. Тому має формуватися середовище сталих ділових та соціальних зв’язків між усіма зацікавленими сторонами.
Земельні інвестиції дозволять підвищити ефективність використанні землі і сприятиме реалізації амбіції України стати лідером світового аграрного ринку.
Саме для цього ми формуємо коло однодумців, які готові до роботи на ринку української землі.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній вчора о 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 3801
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 3773
-
Зумери й міленіали на межі: як розпізнати кризове вигорання і врятувати себе
Життя 2543
-
Віагра, тефлон і бактерії проти пластику: вісім випадковостей, які змінили світ
Життя 2536
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 1886