Регулювання краудфандингу в Україні та США

Intro

Для запуску стартапу окрім гарної ідеї, перевіреної команди та партнерів потрібні гроші. На етапі пошуку джерел фінансування кожен підприємець використовує безліч способів, від вкладу особистих коштів до отримання кредиту. І якщо систему 3F  (friends, family, and fools – друзі, сім’я, дурники), яка полягає в пошуку капіталу серед оточення, використовують в класичних бізнес-проектах, запуск збору коштів на краудфандинговій платформі популярний лише у вузьких колах.

Суть краудфандингу полягає в тому, що у вас є гарна ідея, але для її реалізації потрібні гроші, і є звичайні люди (бекери), які готові фінансувати ваш проект за отримання певної винагороди (примірників продукції, отримання знижки на послуги/продукцію). Краудфандинг застосовується у всьому світі, але найбільш врегульованим є в США.

Регулювання в США

В Сполучених Штатах Америки краудфандинг регулюється JOBS Act (Jumpstart Our Business Startups Act), який прийнятий у 2012 році для підтримки і спрощення залучення стартового капіталу в стартапах і малому бізнесі. Закон містить як вимоги до бекера, так і до особи, яка розмістила пропозицію.

Оскільки краудфандингова діяльність розцінюється як ризикова, в США закон встановлює обмеження в кількості грошей які компанії можуть зібрати, а бекери - інвестувати. Компаніям дозволяється збирати  максимум 1 070 000 доларів США протягом 12-місячного періоду, а бекерам вкладати лише дозволену суму в залежності від власного капіталу (чистий дохід – виплати за зобов’язаннями = власний капітал) за 12 місячний строк.

Краудфандингова платформа має бути зареєстрована в  SEC (The United States Securities and Exchange Commission – комісія з цінних паперів і біржах) і бути учасником FINRA (Financial Industry Regulatory Authority). Закон встановлює чіткі вимоги, щоб забезпечити бекера інформацією і, в разі шахрайства або проблем, отримати захист (https://brokercheck.finra.org/ сайт для перевірки платформ).

Kickstarter|Indiegogo

Найбільшими краудфандинговими платформами є Kickstarter та Indiegogo. Для того, щоб розмістити свій проект на Kickstarter потрібно бути резидентом країни, мати банківський рахунок та зареєстрований бізнес акаунт Stripe. У випадку розміщення проекту на Indiegogo потрібно мати тільки рахунок в банку. Зазвичай, для проходження цих вимог користуються послугами посередників або партнерів в США.

Цікавою є політика платформи Kickstarter стосовно захисту прав інтелектуальної власності. На сайті зазначено, що платформа спрямована на обмін ідеями і відкрите спілкування між бекерами та компаніями, і тому Kickstarter ніяк не захищає права авторів на продукти висвітлені на платформі.  Таким чином, якщо у вас «вау-продукт» однозначно при виході на краудфандинг потрібно, щоб об’єкти права інтелектуальної власності були захищені.

По завершенні збору коштів Автор проекту сплачує комісію платформі в розмірі 5% від загальної зібраної суми та 2.9% + 0.30 дол. з кожного внеску. В аспекті оподаткування, кошти, отримані на Kickstarter, оподатковуються як дохід, але автор може компенсувати дохід від свого проекту шляхом вирахуваних витрат. Тобто, якщо автор отримає 1000 дол. і витрачає 1000 дол. на свій проект, витрати повністю компенсують фінансування для цілей державного прибуткового податку (в межах одного фінансового року). Окрім того, власник може класифікувати деякі фінанси як подарунок, що не підлягає оподаткуванню, а не як дохід (у випадку благодійності).

Статус-кво: Україна

Самостійне врегулювання краудфандингу в Україні відсутнє. Попри це, краудфандинг повноцінно функціонує і розвивається. На практиці, проекти зазвичай розміщують  на спеціально створеній платформі, власному веб-сайті або facebook сторінці автора проекту. Юридичне оформлення платформи для запуску збору коштів шляхом краудфандингу складається з таких частин:

· Оформлення правил платформи, що є публічною пропозицією;

· Укладення договору між краудплатформою та автором проекту (договір про наміри на початку збору коштів та укладення договору про надання гранту після збору суми, а у випадку збору як ФОП - укладення договору про спільну діяльність);

· Укладення договору між краудплатформою та користувачем;

· Додатково може укладатися договір здійснення приймання платежів;

· Укладення угоди про конфіденційність, а в разі спрямованості на європейський ринок - GDPR комплаєнс.

Для зручного ведення спільної діяльності на основі договорів, автори проектів, в залежності від типу краудфандингу, реєструють юридичну особу і виступають як її представники або як фізичні особи-підприємці. Хоча, на платформі Na-Starte є лише одна вимога – особа повинна бути повнолітньою. Щодо оподаткування, оскільки внески від бекерів не є доходом автора проекту, їх потрібно розглядати як «дарунки» в розумінні Податкового Кодексу України, ставка податку на які буде складати 5% – для коштів від резидентів і 18 % – для коштів від нерезидентів.

Окрім закріплення договірних відносин між усіма учасниками краудфандингу, важливим також є охорона об’єктів права інтелектуальної власності, оформлення діяльності, в якій команда буде виходити на ринок та юридичне закріплення партнерства.

Загалом, відсутність чіткого врегулювання краудфандингу в Україні потрібно розглядати з обох сторін.  Позитивним моментом є відсутність вимог стосовно форми діяльності, в якій автор проекту має здійснювати свою діяльність, відсутність максимальної суми, яку бекери можуть вносити, а автори збирати і особливих податкових режимів, але, з іншого боку, наявність чіткого закону який врегулював би діяльність краудфандингу надало б поштовх для бізнесу і дозволило б збирати кошти для бізнес-проектів по спрощеній процедурі.