Особливості першого подання звіту про КІК
У матеріалі розгладаються особливості порядку подання звіту про контрольовані іноземні компанії
Визначення КІК
Відповідно до положень ст. 39-2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України.
Отже, у разі здійснення юридичною чи фізичною особою – резидентом України контролю над іноземною компанією у 2022 році у таких осіб виникають податкові зобов’язання щодо звітування за звітний 2022 рік.
Основні критерії належності іноземної компанії до визначення КІК у 2022 – 2023 роках:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 %, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 % і більше за умови, що декілька фізичних чи юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 % і більше, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Під фактичним контролем розуміється можливість особи здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на відповідні рішення іноземної компанії, також можливість такої особи надавати вказівки органам управління компанії, узгодження суттєвих умов правочинів, здійснення операцій з банківськими рахунками іноземної компанії тощо.
Тобто, якщо особа – резидент України у 2022 році відповідала критеріям, наведеним вище, та відповідно була контролером КІК у 2022 році, така особа має виконати вимоги щодо подання звіту про КІК за 2022 звітний рік.
Строки подання звіту
Строки подання звіту про КІК наводяться в п. 54 підр. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, де зазначається: «Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються».
Отже, звіт про КІК має бути подано одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) за відповідний календарний рік.
• для фізичної особи – до 1 травня 2023 року для звіту за результатами 2022 року;
• для юридичної особи – до 1 березня року, наступного за звітним.
Спосіб подання звіту до контролюючого органу: електронна форма (щодо кожної КІК окремо).
Законодавство встановлює особливості застосування положень про оподаткування КІК протягом перехідного періоду та надає право подати звіт про КІК за 2022 рік під час виконання вищенаведених податкових зобов’язань за 2023 рік.
Тобто законодавець надає можливість без застосування санкцій/пені подання звіту про КІК за 2022 звітний рік на наступний рік, водночас за умови включення скоригованого прибутку КІК за відповідні роки.
У разі «відтермінування» звіт про КІК має бути подано в такі строки:
• фізичній особі – до 01.05.2024;
• юридичній особі – до 01.03.2024.
Види форм звіту
Можливість подання звіту передбачається у двох формах: повній та скороченій.
У разі подання повної форми необхідно буде додати завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії для підтвердження розміру прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний рік.
Скорочена ж форма подаватиметься, у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідальність за невиконання правил КІК
У разі неподання контролюючою особою звіту про КІК це тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – 268 400,00 грн).
Несвоєчасне подання звіту про КІК загрожує штрафом в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання (але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, у 2023 році – 134 200,00 грн).
Як було зазначено вище, штрафні санкції та пеня не будуть застосовуватися, якщо звіт про КІК за звітний 2022 рік буде подано у 2024 році.
Це ж правило стосується звільнення від відповідальності щодо визначення та обчислення прибутку КІК за результатами 2022 звітного (податкового) року.
Водночас п. 54 підр. 10 розділу ХХ ПКУ встановлено звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності протягом 2022 – 2023 звітних (податкових) років за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм Податкового кодексу України щодо КІК.
Висновки
• Загалом можна підсумувати, що законодавець встановлює обов’язок з подання звіту про КІК фізичній особі – до 01.05.2024; юридичній особі – до 01.03.2024.
• За 2022 та 2023 звітні роки штрафи та пеня за несвоєчасне подання звітності по КІК не застосовуються. Ця норма регулюється ст. 54 Перехідних положень ПКУ.
• Декларативна норма також надає можливість для подання звіту про КІК для фізичної особи – до 1 травня року, наступного за звітним (тобто до 1 травня 2023 року для звіту за результатами 2022 року); для юридичної особи – до 1 березня року, наступного за звітним.
Ми можемо позитивно оцінити відтермінування подання звіту КІК для суб’єктів таких операцій, проте в умовах війни, чи усі фізичні та юридичні особи матимуть можливість на повноцінну реалізацію цього процесу, виникає питання.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 102
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 48
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 12736
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 11830
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6951
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5291
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4878