Українські ломоносови
Опорні школи стали панацеєю від загального занепаду якості освіти.
Опорні школи стали панацеєю від загального занепаду якості освіти. Сьогодні саме їх називають дверима до високоякісного процесу навчання. І це в умовах, коли так грубо порушено конституційне право кожного громадянина України на освіту і, відповідно, на рівний доступ до неї. І це не просто заява. Це моя думка, що має досить вагоме обгрунтування.
Ми мріємо створити конкурентоздатну економіку, науку, підприємництво і т.п. Але не маємо відповіді на головне запитання: а хто їх буде створювати? Чи здатна сьогоднішня система освіти виховати цих творців?!
Розпочнемо з малого – зі школи. Вже 25 років поспіль на теренах нашої держави відбувається будь-що, тільки не ефективні реформи, в тому числі й у галузі освіти.
Згадайте 1993 рік. Саме тоді вперше тестували аналоги сучасного ЗНО. Потім щорічна зміна програм, підручників, підходів, умов вступу до вишів, отримання наукових ступенів тощо. Змінилось багато що. Окрім нескінченного політичного популізму та спекуляцій у тих галузях, де можна вкрасти, приспавши увагу українців солодкими обіцянками та прогнозами. А що ми реально отримали за 25 років? Стабільне зниження заробітних плат та соціального забезпечення педагогів, яке останніми роками все менше відповідає вимогам нормального існування.
І зараз нова псевдореформа – створення опорних шкіл. А це: закупівля шкільних автобусів та 700 млн грн з державного бюджету України на 2016 рік.
А тепер просто цифри: за заявами МОН, в Україні 613 шкіл, в яких навчається менше ніж 25 учнів (чи враховані тут учні початкової школи, невідомо), всього по Україні таких учнів трохи понад 15 000. У цьому році в результаті скандального тендеру, про який вже усі розказали, закуплено 1000 автобусів. Тобто на кожних 15 дітей - по 1 автобусу.
Виникає ряд запитань:
1) Що економимо?
2) Де заявлена ефективність використання бюджетних коштів?
3) Де шкільні автобуси, які були закуплені у попередні роки?
4) Кого і куди вони возять?
5) Чи пристосовані усі ці шкільні автобуси до наших доріг місцевого значення – по яких сьогодні може пересуватися або гужовий транспорт, або великогабаритні важкогрузи, які вивозять українське зерно в порти для продажу закордон?
Найбільш цікаве те, що на закупівлю саме цих автобусів передбачено 500 млн грн. А на решту - 200 млн грн - передбачено оснащення шкіл. Вибачте, але чим саме ми будемо на ці кошти оснащувати школи?
Гарним кольором стін хіба що та металопластиковими вікнами, якщо грошей вистачить. Невже лише це є запорукою ефективного процесу навчання.
Очевидним залишається одне – чим складніша схема, тим легше поцупити гроші. А насправді є багато простих рішень, які вже зараз зможуть змінити систему освіти:
1) у сільській місцевості об’єднати школи і садочки в одному приміщенні;
2) створити районні центри управління навчальними закладами, тим самим скоротивши витрати на утримання;
3) створити умови для ефективного приватно-державного партнерства у цьому секторі (сьогодні, наприклад, аграрії, як ніхто інший, зацікавлені в тому, щоб люди не їхали з села, а поверталися після отримання відповідної освіти);
4) проаналізувати, що ефективніше – возити дітей у «тарантасах» чи може висококваліфікованого вчителя;
5) і найголовніше – реформу треба починати з процесу підготовки педагогічних кадрів та підвищення їх соціальних гарантій.
Ніби все просто, але так складно для можновладців… Цікаво, де вони навчались…?
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 576
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 147
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 146
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 10688
-
Офісна бульбашка. Чому агрохолдинги програють фермерам у продуктивності
Бізнес 9314
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 5039
-
Росія вдарила по логістиці України: пошкоджено три іноземні судна і станція "Ковель"
Бізнес 1842
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 1828
