Однією з основних підстав для складання фіскальними органами актів перевірок за результатами документальних перевірок та винесення податкових повідомлень-рішень є висновок про нереальність (фіктивність) проведених господарських операцій між підприємством та його контрагентами.
При цьому, такі висновки фіскальні органи не підкріплюють реальними доказами, а в актах перевірок вони посилаються на наявність кримінальних проваджень, у яких фігурують як контрагенти суб’єкта господарювання, так і інші підприємства по ланцюгу постачання, на протоколи допитів свідків, на акти про неможливість проведення зустрічних звірок, на інформацію з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», на документальну недоведеність господарських операцій.
Однак, такі доводи фіскальних органів ніяким чином не спростовують реальності здійснення оподатковуваних операцій, підтвердженням чого є наявна судова практика щодо оскарження ППР, які приймаються ДФС у зв'язку з висновками про нереальність проведених господарських операцій.
На сьогоднішній день Верховним Судом сформовані наступні позиції на обґрунтування неправомірності таких податкових повідомлень-рішень ДФС:
1) Акти про неможливість проведення зустрічних звірок, наявність кримінальних проваджень, протоколів допитів свідків, податкова інформація з інформаційно-аналітичних баз не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання підприємством своїх договірних зобов'язань або про фіктивність господарських операцій.
2) Інформація з баз даних стосується виключно контрагентів і ніяк не вказує на наявність протиправних дій платника податків.
3) Фіскальні органи не наділені повноваженнями щодо визнання правочинів фіктивними. Фіктивними вони можуть визнаватись лише у судовому порядку. Судом враховується презумпція правомірності правочину, передбаченого ст. 204 Цивільного кодексу України.
4) Наявність кримінальних проваджень, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.
5) При цьому, факт наявності вироку не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, тому має перевірятись кожне податкове правопорушення, з врахуванням обставин, встановлених вироком.
6) Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та його капіталу. Підприємство має підтвердити понесені ним витрати у зв’язку з придбанням певних товарів, робіт або послуг (платіжні доручення з відміткою банку, банківська виписка по рахунку, які підтверджують перерахування коштів).
7) Платник податків, якщо можливо, має підтвердити подальше використання придбаних у контрагента товарів, послуг, має надати докази такого використання, наприклад продажу, монтажу, встановлення, що доводить реальність придбання та використання товару у власній господарській діяльності.
8) Достовірність даних податкового обліку підприємства не залежить від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Таким чином, в ході судового оскарження ППР суд здійснює дослідження первинних документів, надає оцінку первинним документам з точки зору їх відповідності вимогам належності та допустимості, перевіряє наявність господарсько-правових відносин.
У ході дослідження спірних господарських операцій суди звертають увагу на:
- реальність здійснення оподатковуваних операцій, які повинні мати ділову мету та економічну вигоду;
- документальне підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які супроводжують операції певного виду;
- наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної;
- наявність розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Відповідні правові позиції закріплені у постановах Верховного Суду:
- від 13 березня 2018 року справа №814/3520/13-а
- від 31 липня 2018 року справа №815/3725/13-а
- від 03 квітня 2018 року справа №804/1963/17
- від 27 березня 2018 справа №816/809/17
- від 27 лютого 2018 року справа №813/1766/17
- від 05 червня 2018 року справа №809/1139/17
- від 17 січня 2018 року справа №804/8943/13-а
- від 23 січня 2018 року справа № 826/7047/13-а
- від 15 травня 2018 року справа №815/423/17
- від 26 червня 2018 року справа №808/2360/17
- від 26 червня 2018 року справа №826/5522/14
- від 26 червня 2018 року справа №826/548/17 та інші.
ЛІГА.Новости 20026