Українська молодь вражає: міжнародний День молоді, навіщо та чи на часі?
12 серпня Україна вперше відсвяткувала міжнародний День молоді з усім світом
12 серпня Україна вперше відсвяткувала міжнародний День молоді з усім світом. Ще в минулому році, у липні, Президент Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати.
Чи є це рішення історичним?
Так. Цей крок рік тому показав світу, що українська молодь прагне до інтеграції в європейську спільноту, та підтримує цінності демократії та свободи. Зміна дати – кейс взаємодії держави та громадськості, адже передумовою було саме звернення молодіжних організацій та рухів. Також ми в черговий раз продемонстрували свою відокремленість від росії і декомунізували ще одне “свято” з радянського періоду.
Якщо подивитися глибше у сенси та розібратися в питанні дати, то радянське свято молоді було встановлене ще у 1958 році та припадало на останню неділю червня. Чітко транслювався наратив в так званих “лозунгах”, що “молодь – це наше майбутнє”. Насправді така теза знецінює важливість найбільш активної частини суспільства у віці, згідно з чинним законодавством, від 14 до 35 років.
Тож, якщо абстрагуватися від радянських маніпуляцій, то очевидним стає, що люди, які творять сучасні реалії, знаходяться саме в цій віковій групі. Підприємці, топменеджери компаній, письменники, творці, культурні діячі. Саме їхня діяльність нас оточує, саме їхні рішення визначають вектор сьогодення. Навіть, якщо взяти підлітків, то це вже той вік, коли обирається перша професія, а дехто встигає запускати й власні проекти. Саме в цьому віці (до 35) людина “будує” свій світ – оточення, побут, самореалізацію. Тобто та теза, яку транслює сучасний незалежний світ, сучасна вільна Україна звучить так: “молодь – це теперішнє”. І сьогодні ми, як ніколи, усім суспільством спираємося на нашу українську молодь.
Про що цьогорічний День молоді?
Щороку Генеральна Асамблея ООН обирає тему Дня молоді, аби додатково привернути увагу до актуальних проблем. Цьогоріч – це “Єднання поколінь”. Для України єдність та сміливість – на часі, як ніколи. І українська молодь сьогодні вражає весь світ, адже виступила масштабним щитом України на кожному фронті. Скільки молодих хлопців та дівчат сьогодні захищають всі українські покоління на фронті. Скільки молоді служить в ТРО, волонтерить на гуманітарному, економічному, медичному, інформаційному та кіберфронтах. Ми всі сьогодні об’єдналися заради захисту поколінь, не тільки майбутніх, але й минулих. Саме сьогодні ми захищаємо українські цінності, культуру, історію, волю, свободу та незалежність.
Українська молодь сьогодні, хто вони?
Є тисячі героїчних історій, і сподіваюся, колись, ми дізнаємось кожну. Саме молоді волонтери надихнули на хештег цьогорічної кампанії #українськамолодьвражає. В соцмережах ширяться історії про те, як в Миколаєві люди були без питної води, але волонтери згуртувалися і знайшли воду. Або як на Херсонщині молодь ініціювала спротив, виходила на мітинги та обвішала всю область жовто-синіми стрічками. Чого варті історії про хаби для переселенців або створення бомбосховищ для тисяч людей, організацію гуманітарних штабів, транспортування донорської крові в гарячі точки або допомогу в евакуації під обстрілами. Тож, саме зараз День молоді на часі як ніколи. І мова йде зовсім не про святкування, а про увагу та повагу до української молоді, яка бореться на всіх фронтах. Закликаю кожного розповідати про свої ініціативи або ваших друзів під хештегом #українськамолодьвражає. Давайте знати історії одне одного.
Молодіжна політика в Україні, що відбувається?
2021 рік був насиченим на значущі кроки в напрямку молодіжної політики. Для мене, як законотворця та співголови Ради з молодіжних питань при Президентові, це один з основних напрямків діяльності. Тож, можу виділити три важливі події для молодіжної політики минулого року :
- підписання та набуття чинності закону «Про основні засади молодіжної політики»;
Закон орієнтований на ряді основних засад та принципів: жодних рішень для молоді без молоді, що передбачає залученість молоді в політичні процеси та місцеве самоврядування. Також прописано створення Українського Молодіжного Фонду, який надаватиме гранти молодіжним проектам. Крім того, передбачено розвиток інфраструктури молодіжних центрів та хабів. Війна “підбила” імплементацію Закону, але об’єднала проактивну молодь. Сьогодні на базі багатьох молодіжних центрів створені гуманітарні штаби. Тому, впевнений, що надолужимо все заплановане згодом.
- прийнято Національної молодіжної стратегії до 2030 року;
Молодіжна стратегія орієнтована на те, щоб українська молодь залишалася в Україні та мала гідні умови для життя, самореалізації, розвитку себе та суспільства. Впевнений, що сьогодні ми всі разом працюємо на перемогу, незалежно від того, де фізично знаходяться люди задля власної безпеки. Потім ми натхненно відбудуємо країну та реалізуємо все заплановане.
- створення Ради з молодіжних питань при Президентові України.
До Ради увійшли представники абсолютно різних сфер – волонтерської, культурної, політичної, бізнесової та інших. Це консультативно-дорадчий орган, який став “голосом” молоді, щоб найвищі керівні органи держави розуміли потреби сучасності та були на зв’язку з молоддю.
Також є затверджена цільова програма “Молодь України” на 2021-2025 роки. Всі документи синхронізовані між собою та орієнтовані на досягнення спільних цілей. Тож в нас точно є бачення та розуміння того, що потрібно сьогодні робити. Кожен з перерахованих кроків направлений на те, щоб українська молодь жила, розвивалась та бачила себе саме в Україні.
Повномасштабне вторгнення змінило хід планів державотворців. Але. Сьогодні саме українська молодь, як ніколи, робить все для того, щоб жити тут, в Україні, відбудовувати нашу державу та розвивати її. Ми переможемо. Слава нації! Смерть ворогам!
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 245
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 183
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 89
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 30202
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 20318
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17967
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13119
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 11198