Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
22.03.2011 16:55

Виконаче провадження: плюси і мінуси нової редакції Закону

Керівник Адвокатського об'єднання «Національна правова палата»

9 березня 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України відносно вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осі

9 березня 2011 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України відносно вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)». Цим законом були внесені зміни до ряду нормативних актів  України, таких як Цивільний процесуальний, Господарський процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства, Кримінальний, Кримінально-процесуальний кодекси України і закони України «Про державну виконавчу службу», «Про банки і банківську діяльність» і т. п. Варто зазначити, що таким чином було кардинально змінено процедуру стягнення та процедуру примусового виконання, яка раніше здійснювалась виключно через виконачву службу.

По-перше, примусове виконання рішень судів та інших органів віднині покладається не лише на державну виконавчу службу. Статтею 3 нової редакції Закону «Про виконавче провадження» закріплено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів відносно стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Крім того, рішення перерахованих органів можуть виконуватися  відповідно до закону також іншими органами, установами, посадовими особами та громадянами. Стара редакція закону надавала можливість іншим органам, установам, організаціям та посадовцям здійснювати виконавчі дії лише у випадках, передбачених законом, і лише на вимогу або за дорученням державного виконавця.

По-друге, значно скорочується строк пред'явлення виконавчого документу до виконання – він становить період “до одного року” на відміну від попередньої редакції закону, яка встановлювала термін у три роки.

По-третє, значно посилилися заходи відносно самих боржників – новою редакцією закону розширено перелік підстав для тимчасового обмеження прав громадян України на виїзд за кордон. Так само законом передбачений новий механізм реалізації та оцінки арештованого державним виконавцем майна. Зокрема, виключно на публічних торгах (аукціонах) буде реалізовуватися тільки нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна. В інших випадках реалізація майна допускається на комісійних принципах. Раніше, усе майно боржника повинне було реалізовуватися на публічних торгах (аукціонах). Також передбачено підвищення розміру штрафів за невиконання рішення суду.

По-четверте, прискорюються процедури примусового виконання рішень. Зокрема, державному виконавцеві надається право безпосереднього доступу до електронних баз даних та реєстрів, які містять інформацію про майно та інші активи боржників, що дозволить оперативно звертати стягнення на це майно.

По-п'яте, Законом посилені заходи захисту стосовно державного виконавця як до представника влади. Зокрема, встановлюється відповідальність за перешкоджання державному виконавцеві, загрозу його життю, здоров'ю, майну під час виконання ним своїх службових обов'язків, а також підвищення його соціальної захищеності.

По-шосте, для прискорення виконавчого провадження стягувачу законом надано право авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій. При цьому після завершення виконавчого провадження авансовий внесок має бути повернений стягувачу. При цьому законом не уточнені строки і порядок повернення такого внеску.

Значним позитивом є доступ державного виконавця до електронних баз даних і реєстрів, які містять інформацію про майно та інші активи боржників. Адже усім відомо, наскільки затягується виконавче провадження через недостатнє фінансування державних органів, коли у них просто немає марок, щоб відправити запит та відповідь на нього. Тепер же державному виконавцеві не доведеться витрачати свій час на штампування запитів, а стягувачу не доведеться місяцями чекати, коли ж прийдуть відповіді з податкової, БТІ, ДАІ, банків та інших органів з інформацію про рухоме і нерухоме майно боржника, рахунків та коштів на них.

           
Закон намагається зменшити  тиск на державного виконавця та забезпечити мінімум втручання сторонніх осіб, які не є учасниками виконавчого провадження у виконавче провадження. Зокрема, забороняється  втручання  інших  державних або недержавних органів  та  їх  посадових  осіб  у  виконавче  провадження,  крім випадків,  передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Виємка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду. При проведенні виїмки  оригіналу виконавчого документа чи виконавчого провадження суд  у  своєму  рішенні   зазначає   про   зупинення   виконавчого провадження.

Втім, незважаючи на велику кількість позитивних аспектів нової редакції, Закон варто окреслити і перелік недоліків. Як і більшість законодавчих актів закон закріплює право на реалізацію, не розробляючи при цьому самої процедури реалізації.  Приміром, я говорила вище про процедуру авансового фінансування – для прискорення виконавчого провадження стягувачу законом надано право авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій. При цьому після завершення виконавчого провадження авансовий внесок має бути повернений стягувачу. В той же час законом не уточнені терміни і порядок повернення такого внеску, а так само за рахунок кого повертається цей внесок – за рахунок боржника або держави.

Закон також передбачає запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника  боржника  -  юридичної  особи - за  межі  України  у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням. Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної  особи або  керівника  боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні  судових  рішень  та  рішень  інших  органів (посадових  осіб)  вирішується  судом  за місцезнаходженням органу державної виконавчої  служби  за  поданням  державного  виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд повинен негайно розглянути подання державного виконавця без  виклику  чи  повідомлення  сторін   та   інших зацікавлених осіб за участю державного виконавця.

При цьому закон не передбачає підстав для подачі такого подання державного виконавця до суду, залишаючи вирішення даного питання на розсуд державного виконавця. Це може призвести до зловживання державним виконавцем своїм становищем. Це ж саме стосується судового процесу – оскільки суд  сам уповноважений вирішувати чи слід застосувати таких крайніх заходів, чи ні.

Закон надав державному виконавцю доступ до електронних баз даних та реєстрів, які містять інформацію про майно та кошти боржника та посилив відповідальність за ухилення від виконання судового рішення та невиконання вимог державного виконавця.  При цьому закон не передбачив відповідальність державного виконавця за зловживання даним доступом та незаконне і несанкціоноване розголошення інформації з даних електронних баз та реєстрів. Таким чином, на сьогоднішній момент державний виконавець володіє значним обсягом інформації, яка не захищена належним чином.

Підсумовуючи вищезазначене, варто сказати, що прийняті зміни у Закон України “Про виконавче провадження” носять актуальний та прогресивний характер, направлений на реалізацію жорсткішої процедури стягнення та примусового виконання рішень суду. А саме, що стосується того, як змінилася процедура, то на сьогоднішній день боржник втрачає ті позиції, які він мав з попереднім законом. У нього набагато менше виникає можливостей уникати виконання рішення суду, незалежно від того чи це рішення суду спрямоване на стягнення боргу, виселення з квартири або інші види виконання. Втім недоліки, які залишились поза увагою законодавця, можуть створити передумови для подальшого ухиляння боржників від виконання своїх зобов’язань і тому потребують подальшого вивчення та допрацювання.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи