"Крипторай" в Україні: прийнято закон про віртуальні активи
Які правила гри діятимуть в українському сегменті криптоактивів, якщо закон набере чинності?
На минулому тижні Верховна Рада в другому читанні прийняла закон «Про віртуальні активи». Цей акт вперше закріпив юридичний статус криптовалют та інших віртуальних активів в Україні. З цієї статті ви дізнаєтесь, які правила гри діятимуть в українському сегменті криптоактивів, якщо закон набере чинності.
Що варто пам’ятати про цей закон
Незважаючи на те, що всі гучно обговорюють прийнятий закон, варто зауважити 2 важливі речі:
• закон має лише рамковий характер – він закріплює основні засади, а не конкретні механізми функціонування ринку віртуальних активів;
• він поки що не набрав законної сили.
В самому акті вказано, що він почне діяти з дня набрання чинності іншим законом – про внесення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Такого законопроекту ще навіть не зареєстровано.
Тож з одного боку, закон «Про віртуальні активи» може ще довго «лежати на полиці» без застосування. З іншого боку, корисно знати чого очікувати від нових норм.
Статус віртуальних активів: що це і для чого
До прийняття цього закону будь-які віртуальні активи в Україні перебували в «сірій зоні». Фактично громадяни ними активно користуються, а де-юре немає жодного закону, який би регулював це питання. Тепер віртуальні активи отримали конкретний юридичний статус.
Так віртуальний актив (ВА) – нематеріальне благо, яке є об’єктом цивільних прав. Закон також закріплює декілька характеристик ВА:
• віртуальний актив має свою вартість;
• виражений сукупністю даних в електронній формі;
• може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.
Деякі фахівці одразу ставлять питання: віртуальним активом може бути тільки криптовалюта чи ні? Виходячи із визначення ВА, до них належать не лише криптовалюти, але й будь-які інші цифрові токени чи навіть ігрові валюти (скіни). Також закон розділяє віртуальні активи на забезпечені – ті, що посвідчують майнові права, та незабезпечені.
Чи можна буде розплатитися криптовалютою?
Ні, в законі чітко сказано – віртуальні активи не є платіжним засобом на території України. Їх не можна обмінювати на товари чи інше майно, придбавати за них роботи і послуги.
Проте віртуальні активи можна обмінювати на інші ВА та гривню. У певних випадках, визначених Нацбанком України, віртуальні активи можна буде також обміняти на цінні папери, іноземну валюту та інші валютні цінності.
Як набувається та засвідчується право власності на віртуальні активи
Закон закріпив положення щодо набуття права власності на віртуальні активи. Як правило, набути ВА можна внаслідок його створення, вчинення або виконання правочину щодо нього, на підставі норм закону або рішення суду.
Право власності засвідчується володінням ключа ВА. І за загальним правилом володілець ключа і є власником віртуального активу. Проте є винятки. Володілець ключа не може вважатися власником активу, якщо:
• ключ легально знаходиться на зберіганні у третьої особи, відповідно до угоди між зберігачем і власником;
• ВА передано на зберігання відповідно до закону або рішення суду, яке набрало законної сили;
• особа неправомірно набула ключ до віртуального активу.
В законі наголошено, що володіння, користування та розпорядження ВА буде фіксуватися в системі забезпечення обороту віртуальних активів. Як саме буде функціонувати ця система – невідомо.
Автори проекту та інші посадовці неодноразово наголошували, що «легалізація» віртуальних активів дасть можливість задекларувати їх та законно вивести з тіні. Крім того, це дозволить державі захистити інтереси власників ВА в разі крадіжки активів, шахрайства або незаконних вилучень з боку СБУ та інших правоохоронців.
Проте представники криптоіндустрії не поділяють такого ентузіазму. Зокрема, наголошують, що внаслідок легалізації втрачається одна з переваг крипторинку – анонімність учасників. Крім того, є побоювання, що втручання Нацбанку та інших державних структур ускладнить ведення бізнесу та навряд чи привабить іноземних інвесторів.
Бізнес на криптовалюті – що говорить новий закон
Один з мотивів прийняття цього закону – боротьба з фінансуванням тероризму та відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом. Крім того, держава розраховує на поповнення бюджету та залучення криптоінвестицій.
З цією метою законодавець намагається легалізувати ринок ВА, запроваджуючи ліцензування діяльності та особливий режим оподаткування.
Так ліцензію необхідно отримати компаніям, якщо вони надають послуги:
• зі зберігання та адміністрування ВА;
• їх переказу або обміну на інші віртуальні активи чи валютні цінності;
• інші посередницькі послуги, пов’язані з ВА.
Дозвіл на виконання цих послуг буде видаватися центральним органом виконавчої влади, що впроваджує держполітику у сфері обороту віртуальних активів. Нагадую, що наразі отримати таку ліцензію неможливо, адже закон не набрав чинності.
Щодо оподаткування компаній, які надають послуги на ринку ВА – планується звільнити операції з віртуальними активами від ПДВ, а ставку на прибуток закріпити на рівні 5%.
Незважаючи на рамковий характер закону та відкладення його дії – це крок у правильному напрямку. Держава не пішла шляхом повної заборони криптовалют та інших ВА, але натомість запроваджує нову практику в регулюванні українського сегмента криптоіндустрії.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 72381
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 71508
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11632
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 10472
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9028