Які важливі закони для бізнесу та громадян прийняла Верховна Рада IX скликання

Народні обранці пішли на черговий відпочинок до 7 вересня. Проаналізуємо, що вони встигли зробити за останній рік та як це вплине на бізнес і громадян.

Добровільне декларування та податкова амністія 

15 червня 2021 року депутати прийняли низку змін до Податкового кодексу щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури.  Тепер до 01 липня 2022 року громадяни можуть «безкарно» задекларувати доходи та майно, за які раніше не були сплачені податки та збори. 

Все що потрібно — подати електронну декларацію та одноразово сплатити спеціальний збір. При цьому розмір збору набагато менший за ставку податку на доходи фізосіб. Але про це трохи далі. 

Головне — після добровільного декларування людині не загрожують жодні санкції за несплату податків та зборів з відповідних активів. 

Що можна задекларувати і який розмір збору 

Так громадяни можуть задекларувати валюту, цінні папери, рухоме та нерухоме майно, об’єкти незакінченого будівництва, частки або паї у майні юридичних осіб. 

Неважливо, де знаходяться ці активи — в Україні чи за її межами. Головне, щоб вони відповідали двом умовам: були придбані до 01 січня 2021 року та підлягали оподаткуванню за українським законодавством.

Розмір збору залежить від виду та розмірів активу. Конкретна сума розраховується за ставкою: 

• 5%  для валютних цінностей, що знаходяться в українських банках, а також інших активів з місцезнаходженням або реєстрацією в Україні;

• 9% для валютних цінностей в іноземних фінансових установах, а також інших активів, які знаходяться за кордоном; 

• 2,5% від номінальної вартості українських державних облігацій, що були придбані в період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року. 

Які активи не можна декларувати:

• готівку у національній чи іноземній валюті;

• активи, придбані після 01 січня 2021 року — вони підлягають декларуванню у звичайному режимі;

• майно або інші активи, набуті внаслідок злочину;

• активи, які знаходяться на території країни-агресора або мають джерело походження з цієї країни. 

Як бачимо, законодавець уже намагається запобігти потенційним зловживанням новими нормами. Зокрема, перекрити шлях для легалізації «злочинних» доходів або доходів від співпраці з державою-агресором. 

Хто може бути декларантом, а хто — ні 

Простіше почати з того, хто не може скористатися правом добровільного декларування. Так в законі також передбачено, що декларантами не можуть бути: 

• особи, які з 01 січня 2010 року виконували або продовжують виконувати публічні функції, а тому зобов'язані подавати декларації згідно з антикорупційним законодавством;

• особи, щодо яких в Україні застосовані санкції відповідно до ЗУ «Про санкції».   

Всі інші можуть подавати добровільну декларацію. А саме: фізичні особи-резиденти або навіть нерезиденти за умови, що на момент набуття відповідних активів вони все ж були резидентами України.  

Активи, що звільняються від декларування та оподаткування 

Закон «подарував» громадянам можливість не декларувати і не сплачувати податки за окремі види активів, що були придбані до 01 січня 2021 року:

• квартира до 120 кв. м;

• готовий або недобудований будинок до 240 кв. м; 

• готові або недобудовані нежитлові будівлі некомерційного призначення до 60 кв. м;

• земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі;

• транспортний засіб для особистого некомерційного використання;

Виключення: яхта, катер, літак, гелікоптер, легковий автомобіль з об’ємом двигуна понад 3 тис. куб. см або середньоринковою вартістю понад 375 мінімальних зарплат, мотоцикл з об’ємом двигуна понад 800 куб. см, транспортний засіб для перевезення 10 і більше осіб. 

• інші активи, чия сумарна вартість не перевищує 400 тис. грн. 

Наприклад, якщо ви до 01 січня 2021 року купили будинок до 240 кв. м і не сплатили податки — за нормами про «податкову амністію» ви маєте право не декларувати це майно. І навіть у цьому випадку буде вважатися, що за цей будинок сплачено усі податки та збори. 

Зміни в реалізації іпотечного майна та виконавчому провадженні 

16 липня 2021 року ВРУ внесла низку змін до Законів «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку». Метою цього є усунення розбіжностей в реалізації іпотечного майна та виконавчому провадженні, а також осучаснення цих процедур. 

Що змінилося у нормах про виконавче провадження

Тепер реалізація арештованого майна відбувається у два способи: електронні аукціони та за фіксованою ціною. При цьому реалізація за фіксованою ціною має свої обмеження:

• за цим способом можна реалізувати майно, чия оціночна вартість не перевищує 30 мінімальних зарплат;

• не можна застосовувати до нерухомості, транспортних засобів, річкових, морських, повітряних суден незалежно від вартості. 

Щодо електронних аукціонів — порядок їх проведення буде регулюватись Мін’юстом. Проте в Законі передбачена можливість проводити до 3-х повторних аукціонів із поступовим зниженням ціни:

• нереалізоване майно виставляється на повторний аукціон, а його ціна може знижуватись до 85% для нерухомості і до 75% для рухомого майна;

• якщо на повторному аукціоні реалізувати майно також не вдалося, проводиться третій аукціон. І тоді вартість можна знизити до 70% для нерухомості і до 50% для рухомого майна. 

За згодою стягувача ціну майна на третьому аукціоні можна знизити до 60% для нерухомості та до 30% для рухомого майна. Проте це правило не стосується майна, що конфісковане за рішенням суду. 

Якщо ж майно не вдалося продати і на третьому аукціоні, виконавець пропонує його стягувачу. Тоді майно передається за ціною третього аукціону в рахунок погашення боргу.

Які зміни в Законі «Про іпотеку» 

Якщо предметом іпотеки є земельна ділянка сільськогосподарського  призначення — звернути на неї стягнення можна тільки в порядку електронного аукціону.  

Крім того, якщо цей спосіб реалізації визначено судом, в рішенні не може бути вказана ціна земельної ділянки. Вона визначається оцінщиком або іншим незалежним експертом на стадії виконавчого провадження. 

Нові правила дозволили боржнику уникнути продажу предмету іпотеки. Для цього він повинен до дня продажу встигнути:

• виконати вимогу за основним зобов’язанням або її прострочену частину;

• компенсувати будь-які втрати та збитки іпотекодержателю. В тому числі витрати на підготовку до аукціону, оплату роботу експертів тощо. 

Таке виконання стане підставою для припинення реалізації предмета іпотеки. Це право боржника не може бути обмежено жодним договором. 

Новий закон про фінансовий лізинг 

04 лютого 2021 року депутати прийняли новий Закон «Про фінансовий лізинг». Якщо узагальнювати, то мета нових норм — це відобразити у профільному законі вимоги НБУ до лізингових компаній та посилити захист прав лізингоодержувачів. 

Тож за новим Законом лізинговим компаніям заборонено:

• встановлювати плату за розгляд запиту на укладення договору;

• вимагати від лізингоодержувача укладення договорів страхування, оцінки, нотаріальних послуг тощо «паралельно» з договором фінансового лізингу;

• розголошувати без дозволу лізингоодержувача його дані, які стали відомі внаслідок підписання договору. 

Крім того, лізингова компанія зобов’язана повідомляти лізингоодержувача про переуступку за угодою фінлізингу. 

Інший пул нових норм торкнувся саме договорів фінансового лізингу. Вони встановлюють ряд вимог до форми та змісту таких угод. 

Зокрема, форма договору — письмова без нотаріального посвідчення. Проте сторони можуть домовитись і все ж посвідчити договір у нотаріуса. Крім того, договір фін. лізингу транспортного засобу має бути посвідчений на вимогу однієї зі сторін. 

Також новий Закон конкретизує перелік істотних умов, які повинні бути прописані в угоді:

• найменування та опис об’єкту лізингу;

• строк його передачі лізингоодержувачу;

• порядок та графік лізингових платежів;

• розрахунки додаткових комісій та платежів;

• положення про необхідність укладення договорів щодо інших послуг, якщо це потрібно. В тому числі щодо страхування об’єкту лізингу або інших пов’язаних ризиків, з визначення особи, яка має здійснити страхування.

Окремо в Законі наголошено, що умови договору, які не відповідають ЗУ «Про захист прав споживачів» є нікчемними.

Дія City: преференції чи «IT-колгосп»?  

15 липня 2021 року ВР ухвалила закон про спеціальний правовий режим для вітчизняних IT-компаній. Це викликало неабияке обурення серед IT-спільноти, проте все ж думки різняться. 

Проаналізуймо, що передбачає новий Закон:

• особливі податкові умови для IT-компаній на найближчі 25 років: податок на виведений капітал за ставкою 9% для компаній і 5% податку на дохід фіз. особи для працівника чи гіг-спеціаліста;

• принципи свободи діяльності, презумпції правомірності, невтручання держави та органів самоврядування у роботу IT-компаній;

• особливу форму трудового договору — контракт с гіг-спеціалістом замість договорів з підрядниками-ФОПами;

• договори про утримання від конкурентних дій. Зокрема, компанія може укласти зі своїми фахівцями угоду, за якою останні зобов’язуються впродовж певного строку не співпрацювати з конкурентами або не здійснювати конкурентну діяльність в якості ФОПа. За такі зобов’язання фахівці отримують компенсацію (відплату). 

Звичайно, все це за умови набуття IT-компанією резидентства Дія Сіті. Для цього їй необхідно відповідати цілому ряду вимог. Наприклад, щодо кількості працівників, середнього розміру їхніх зарплат, способу організації праці.     

То що ж не подобається деяким представникам IT-галузі? Є побоювання, що вступ до Дія Сіті стане «добровільно- примусовим». Тому цей режим образно порівнюють з радянськими колгоспами. Компаніям створять умови, за яких робота за межами Дія Сіті стане невигідною. А це може створити корупційні ризики. Крім того, для багатьох така «увага» з боку держави виглядає підозріло, адже IT-галузь чудово розвивається без державного стимулювання.     

Як бачите, робота Верховної Ради ІХ скликання була досить продуктивною. Напишіть у коментарях, чи вплинули нові закони на вашу діяльність та як саме?