Я готовий привезти в Україну перше авто на водні
Водневі авто - вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари - вони більш екологічні та ефективні.
Водневі авто – вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари – вони більш екологічні та ефективні. Водень виділяє в 3 рази більше енергії, ніж бензин, при цьому викидає у навколишнє середовище звичайну воду. А ось з електрокарами проблема: строк дій акумуляторів обмежений, виробництво — недешеве, а утилізація — дуже дорога. Заправляти водневі авто, на відміну від електромобілів, потрібно не 5 годин, а лише якихось 5 хвилин.Тому електромашинам в бампер дихають автомобілі на водні. Аби показати це, я готовий привезти перший такий автомобіль в Україну вже у 2020-ому році. Через 30 років у світі настане ера водню. І Україна має бути до цього готова.
Потрібно зрозуміти нові для нас технології та розрахувати витрати. І діяти треба швидко. Саме тому українська делегація їде на цьогорічну промислову виставку в Ганновер. Адже рано чи пізно перехід на водень вимушені будуть зробити всі. А у виграші залишаться ті, хто буде першим. Тому інші країни так «поспішають» з розбудовою водневих проектів, але всі карти на стіл не викладають.
У світі вже є траси, оснащені водневими автостанціями. На перони Німеччини прибувають водневі поїзди. В японських домівках встановлюють водневі електрогенератори. А водневі авто вже запускають у серійне виробництво. Цього року компанія Toyota планує випустити 15000 таких авто. Вже заявлені розробки Hyundai, BMW та Mercedes. Варто зазначити: водневі авто вже зараз за ціною, як Tesla. А це тільки старт.
Цьогоріч тільки в Німеччині побудують ще 65 водневих автозаправних станцій. Якими вони будуть – подивимось в Ганновері. Адже технології крокують вперед. Деякі водневі АЗС тепер більше нагадують міні-виробництва, ніж автозаправні станції. У жовтні минулого року я був на презентації австрійської АЗС Fronius, яка працює завдяки сонячній енергетиці. Принцип роботи наступний: сонячний дах над станцією виробляє електроенергію, яка потрапляє в гідролізер для виділення водню. А воднем заправлятимуть автівки.
Україна все ще може бути серед перших. Наша кінцева мета: імпортувати якомога менше складових частин обладнання та технологій, використовуючи свої розробки. У виробництві водню є дві основні проблеми, над вирішеннями яких працюють науковці, в тому числі і українські: як на етапі виробництва водню витрачати якомога менше електроенергії, та отримувати якомога більше водню; і як на етапі перетворення водню в електроенергію зробити так, щоб витрачати якомога менше водню, а отримували якомога більше електроенергії.
Український Інститут відновлюваної енергетики був співавтором першого в Данії проекту, який об'єднав вітрову електростанцію та гідролізер; і сьогодні саме цей науковий інститут разом із Українською Водневою Радою займається вирішенням проблем впровадження водню в Україні, розробляє програму розвитку галузі, так звану, «дорожню карту».
Водень в Україні вже виробляють: його використовують в металургії для часткової заміни природного газу та для виробництва добрив. Єдине, чого не вистачає, – спеціальних технологій, які б розширили можливості водню в енергетиці. Треба розуміти: водень не такий вже далекий від нас, як здається на перший погляд.
Впевнений, що в найближче десятиріччя в Україні вже буде 100 водневих автозаправних станцій. Та розпочинати потрібно саме зараз: з першої АЗС, з перших десяти водневих авто вже через рік.
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар вчора о 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Самочинна зміна місця проживання дитини: правові наслідки та практика Леся Дубчак 12.09.2025 13:38
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність Сергій Дідковський 11.09.2025 22:43
- Multicam, зимові куртки та зриви тендерів Дана Ярова 11.09.2025 14:35
- Дипломатія кадрових помилок Євген Магда 11.09.2025 13:28
- Що треба знати перед тим як запускати бізнес: поради з особистого досвіду Олег Вишняков 11.09.2025 12:24
- Делегування як суперсила: як керівнику звільнити час і масштабувати бізнес Олександр Скнар 11.09.2025 10:33
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 337
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 327
- Дипломатія кадрових помилок 295
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 250
- Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026-2027 роках? 201
-
Укрпошта продала нерухомість на 424 млн грн: результати перших аукціонів
Бізнес 15519
-
"Ситуація паскудна". США послабляють санкції проти літаків Лукашенка – чому це загроза
7559
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 7328
-
"Креативний" спосіб. ЄС пропонує замінити заморожені активи РФ для України облігаціями
Фінанси 7050
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 5495