Що потрібно знати про персональні дані онлайн?
Хто та навіщо збирає персональні дані в інтернеті, як ці дані використовуються, та що каже закон з цього приводу?
Кожного дня ми користуємось соціальними мережами, завантажуємо мобільні додатки, читаємо новини та дивимось відео онлайн. Майже ніколи при цьому ми не витрачаємо гроші, натомість розплачуємось за це інформацією про себе. У сучасному світі персональні дані стали цінним інструментом. Проте ми не завжди усвідомлюємо, як вони збираються та для чого використовуються, а часто взагалі не контролюємо цей процес. Отже, які основні моменти потрібно знати про персональні дані онлайн.
Хто та що про нас збирає?
Якщо коротко, то багато хто і все, що завгодно. Інтернет-сайти, які ми відвідуємо, завдяки файлам cookies можуть дізнатись наше місцезнаходження, мову, якою ми користуємось, інформацію про відвідувані сторінки, вік, стать і багато чого іншого. Мабуть, всі звертали увагу, що варто один раз спробувати пошукати в інтернеті нову модель пилососа, і наступні декілька тижнів контекстна реклама люб’язно пропонуватиме багато варіантів купівлі пилососів. Соціальні мережі також не залишаються осторонь. Вони не лише обробляють інформацію, яку ми зазначили в профілі під час реєстрації, а й споглядають за нашою поведінкою: вподобаннями, репостами, переходами за зовнішніми посиланнями, подіями, якими ми зацікавились.
Перелік інформації, яку ми довіряємо мобільним додаткам, ще ширший: це можуть бути маршрути нашого пересування, адресна книга, інформація про дзвінки, дані банківських карток і навіть інтимні подробиці. При цьому дуже часто додатки під час встановлення вимагають значно більше інформації, аніж це насправді необхідно.
Навіщо?
Тут теж можна дати коротку відповідь – гроші та вплив, щоб спонукати до покупок та впливати на нашу думку. Велика кількість інформації про нас дозволяє скласти наш психологічний портрет, зрозуміти наші вподобання та звички і вчасно запропонувати якийсь товар чи послугу. Наприклад, одна з американських торгівельних мереж, аналізуючи масив інформації про покупців-жінок, навчилась визначати з великою ймовірністю, що та чи інша жінка є вагітною. Відповідно, використовувати це в комерційних цілях.
Ще однією метою використання персональних даних є політичний інтерес. Відомим прикладом цього є історія з компанією Cambridge Analytica. Вона використовувала персональні дані користувачів для розміщення політичної реклами під час президентської кампанії в США, а також референдуму про вихід Британії з Євросоюзу у 2016 році. В обох випадках кінцевою метою було вплинути на процес волевиявлення виборців, а отже – і результат голосування.
А це взагалі законно?
У більшості випадків – так, але є певні нюанси. Відповідно до закону «Про захист персональних даних» в багатьох випадках для того, щоб щось робити з інформацією про нас, потрібна наша згода. Згода має бути добровільною, поінформованою, та стосуватись конкретної мети використання персональних даних. Це означає, що нас повинні попередити, яку саме інформацію про нас планують збирати та для чого її будуть використовувати. У випадку з соціальними мережами зараз ця інформація є зрозумілою та легкодоступною. Проте раніше вона містилась лише у довгих користувацьких угодах, які майже ніхто ніколи не читав, а просто ставив галочку. З веб-сайтами трохи складніше, далеко не всі вони попереджають про кількість та мету збирання інформації. І це вже може розцінюватись як порушення. Щодо мобільних додатків, то якщо якийсь з них під час встановлення запитає дозвіл на доступ до відеокамери, мікрофона, фотографій, геолокації та адресної книги, а ви в один клік з цим погодитесь, то формально ви згоду надали.
Що з цим всім робити?
Варто не втрачати пильність. Бажано не завантажувати сумнівні додатки й уважно читати, на що ви погоджуєтесь, користуючись онлайн-сервісами. За можливості, надавати мінімум інформації про себе. На жаль, державний контроль у сфері обігу персональних даних в Україні є дуже слабким, тож сподіватись варто в першу чергу лише на себе.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407