Яким буде бюджет третього року війни
Аналіз проекту держбюджету України на 2024 рік
Днями на розгляд парламенту було подано проєкт бюджету на наступний, 2024 рік – важлива для життя країни подія. Ухвалення бюджету під час війни вимагає від депутатів різних фракцій максимальної уваги та відповідальності. Адже від того, яким буде головний фінансовий документ країни, залежатиме все: фронт, тили, економіка загалом і життя кожної української родини зокрема. Держбюджет має стати справжньою "фінансовою конституцією", необхідною передумовою перемоги України. На жаль, поданий на розгляд депутатів проєкт не виправдав сподівань: він є непрофесійним, незбалансованим і навіть корупційним.
Знехтувано найважливішим для перемоги – оборонним бюджетом. Так, на 68 млрд грн зменшено фінансування Міністерства оборони та на 91 млрд грн урізали видатки на розвиток й модернізацію озброєнь. І це при тому, що на наступний рік країна-агресор планує збільшити військові видатки на 68% ...
Можливо, виділили більше грошей на допомогу людям? Ні! Закладені в бюджет зарплати і пенсії катастрофічно низькі. Щоб прожити місяць, людині необхідно як мінімум 9550 грн на місяць – це розрахунок за методикою визначеною законодавством. А мінімальна зарплата в бюджеті – з 1 січня 2024 року становитиме всього 7100 грн. Зараз на багатьох підприємствах платять саме таку зарплату, і виходить, що її недостатньо навіть для фізичного виживання. Пенсіонерам взагалі пропонується лише 2361 грн мінімальної пенсії в той час, коли фактичний розрахунковий мінімум – 6074 грн.
Але дещо все-таки підвищили – заробітні плати для чиновників, наприклад. Цілих 22 млрд грн на це передбачено. Стільки ж – на "Єдиний марафон". Не забули і про зарплати для дармоїдів з "наглядових рад" державних підприємств – рядовим членам від 300-500 тис. грн, а керівництву – по 1,5-3 млн грн.
І це в той час, коли запозичень на наступний рік буде більше, ніж власних доходів бюджету! А якщо заробітні плати громадян будуть низькі, то економіка України не зможе нормально функціонувати. Не зможе працювати економіка – фронту стане важко. А якщо стане важко фронту, тяжчим стане і шлях до перемоги.
Чому так відбувається? Чому в бюджеті немає достатньо власних доходів? А чи лише війна сьогодні винна в цьому?
Аналіз проекту бюджету на 2024 рік дозволяє виокремити системні недоліки.
Передусім, не ведеться переговорів про списання чи реструктуризацію боргів. Натомість в бюджеті пробито діру розміром 1 трлн 28 млрд грн – стільки Україна мусить віддати на обслуговування позичок, а це майже стільки ж, скільки виділено на всю оборону країни. Тобто, якщо списати лише цей платіж, можна було б подвоїти фінансування нашої армії. Або в півтора раза більше заплатити нашим пенсіонерам.
Необхідно нарешті розпочати переговорний процес щодо списання та реструктуризації боргів України. Це можливо – за часів ковідної епідемії МВФ списав борги 25 країнам, а зараз Україна стоїть за збереження кордонів багатьох країн світу і має повне на це право.
Другим системним недоліком є політика Національного банку. Він не працює над наповненням економіки грошима, необхідними для її функціонування. Натомість позичає під 20% гроші комерційним банкам, а потім віддає бюджетні гроші у вигляді відсотків. За 2023-й рік, за попередніми оцінками, в цей "фінансовий унітаз" буде змито 97,3 млрд грн. На наступний рік прогноз ще гірший – понад 150 млрд грн.
Необхідно негайно зупинити цю схему, а всі гроші, які є у Національного банку, віддавати в бюджет і далі в реальну економіку – перш за все на кредитування та антикризові програми для кожної галузі.
Кредитування важливе, щоб було досить обігових коштів. За рекомендаціями Світового банку, для цього повинно бути видано кредитів до 80% від ВВП. В Єврозоні до 91% від ВВП перебуває в кредитному обігу. У нас – лише 15%. І навіть ті кредити, які з великими труднощами можна отримати, видаються під 22-24% річних. До порівняння – в Єврозоні під 2,9%.
Одночасно проти бізнесу ведеться репресивна політика: порушуються кримінальні справи-пустишки, нараховуються неймовірні штрафи та блокуються гроші на рахунках. Це значить, що бізнес свідомо позбавляють обігових коштів. А це, в свою чергу, позбавляє бюджет надходжень.
Економіка також не живе під час війни без антикризових програм. Наприклад, маємо проблеми із збіжжям – другий рік поспіль врожай не може бути повноцінно проданий на експорт. Держава могла б викупити 5 млн, а ще краще 10 млн тонн зерна в Державний резерв – і це дозволило б дати аграріям не збиткову, а достойну ціну, яка їх підтримає і забезпечить посівну. А держава мала б достатньо часу домовитись про коридори і продаж зерна по максимальній ціні. Але навіть таких елементарних кроків не запроваджено…
І це лише вершина айсберга: експерти та опозиційні депутати знайшли в бюджеті мільярди неефективних витрат.
Висновок очевидний і невтішний – під час війни продовжується політика фінансової спекуляції, а економіка залишається без фінансів і перспектив на відбудову.
Україна заслуговує мати бюджет перемоги, який буде чесним і справедливим до наших військових і громадян.

- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський вчора о 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин вчора о 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець вчора о 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько вчора о 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар вчора о 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський вчора о 09:30
- Чи є мобілізація працівника підставою для продовження або перенесення щорічної відпустки Анна Мілієнко-Самсонова 08.12.2025 22:34
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 08.12.2025 15:11
- CSR-фандрейзинг: як бізнес і соціальні проєкти будують взаємовигідні партнерства Олександра Смілянець 08.12.2025 14:14
- Чому імпорт не гарантує світла: що стоїть за відключеннями "по аварійці" Ростислав Никітенко 08.12.2025 08:12
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги 422
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 323
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 314
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази 183
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 145
-
"Голова служби пише заяву на звільнення". Сухомлин – про скандал з дорогою в Буковель
Бізнес 19939
-
США активували радар Lockheed Martin для протиракетного захисту
Технології 2308
-
5 популярних інвестицій, які доступні більшості з нас
Життя 2079
-
Bloomberg: Танкер із нафтою РФ після "довгої і звивистої" подорожі дістався порту у Китаї
Бізнес 2044
-
Хто вкладає у вуха Трампу думки щодо України – все стало очевидним
Думка 1996
