Як старі та нові податки змінять ринок землі?
Що варто пам’ятати ентузіастам та скептикам ринкових відносин в аграрному секторі
1 липня в Україні стартував ринок землі. За останні кілька місяців Верховна Рада до базового закону щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення ухвалила ще кілька допоміжних. Зокрема, законопроект про земельну децентралізацію, проект закону про реалізацію права оренди державних земель через електронний аукціон та закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Усі разом вони складають цілісну законодавчу базу для функціонування ринкових механізмів купівлі-продажі, оренди та володіння землею сільськогосподарського призначення.
Ейфорія ринковиків, які бачать в нових земельних відносинах драйвер розвитку економіки, наштовхується на сумніви скептиків, які підозрюють владу в намірі ошукати людей та виманити в них землю за безцінь на користь агробаронів. Наступні кілька років продемонструють, хто з них мав рацію, а хто помилявся. Але безсумнівно те, що вже сьогодні тисячам громадян доведеться розбиратися в податковій складовій ринкових земельних відносин. А вона не така проста, як здається з першого погляду.
Нагадаю, що на першому етапі (до 2024 року) купувати землю можуть лише фізичні особи – громадяни України. Продавцям земельної ділянки треба пам’ятати про сплату 5% ПДФО та 1,5% військового збору під час продажу землі. Щоправда від сплати податків звільнять у випадку, якщо це майно продається вперше протягом року, у власності воно перебуває більше трьох років, а площа не перевищує норми безоплатної передачі (2 гектари) під селянське чи фермерське господарство. Таким чином, створені умови, аби перша хвиля укладення угод купівлі-продажу землі для продавців відбулася максимально безболісно.
На щасливих власників сільськогосподарських земель також лягає податкове навантаження у формі земельного податку, ставки якого визначає місцева влада. Для сільськогосподарських угідь це 0,3-1% від нормативної грошової оцінки землі (НГО). Наразі власники та орендарі землі мають можливість самостійно замовити НГО, якщо вважають, що вона не відповідає дійсному стану землі або ж взагалі не проведена. Бо в такому випадку ставка податку набагато вища - до 5% від НГО по області. Проте, якщо пай і далі перебуває в оренді, то власник автоматично звільняється від сплати земельного податку.
Свої корективи у функціонування ринку землі може внести впровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Цю ініціативу влада просуває вже давно і нещодавно її заклали в законопроект №5600 про зміни до Податкового кодексу України. Попри його антиолігархічний пафос, ця норма боляче вдарить саме по середнім земельним власникам.
Мінімальне податкове зобов’язання – це де-факто новий податок на землю. Він розраховується за формулою, де враховані нормативна грошова оцінка, площа земельної ділянки, кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді чи в користуванні, а також коефіцієнт 0,05 (для ФОПів четвертої групи він застосовується у половинному розмірі).
Одночасно заплановано зниження з 2 до 0,5 га граничної площі землі, доходи від продажу врожаю з якої не оподатковуються. Таким чином, сільгоспвиробники тепер платитимуть за реалізацію своїх продуктів 18% податку на доходи та 1,5% військового збору. Це означає, що кількість платників податків в аграрному секторі збільшиться, держава отримає додатковий зиск, а ось конкурентоздатність дрібного товаровиробника знизиться.
Разом з підвищенням вдвічі єдиного податку для аграріїв-ФОПів четвертої групи така політика влади з високою вірогідністю сприятиме зміні структури землеволодіння в Україні. Невеликих фермерських господарств ставатиме менше, натомість посиляться латифундії і велика земельна власність остаточно зміцниться в якості домінуючої.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 140
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 140
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 137
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 128
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 87
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10990
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 8638
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8407
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 6662
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 6442