Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
05.05.2021 18:56

Дія City: довгострокова стратегія чи короткостроковий піар?

Голова Ради арбітражних керуючих Дніпропетровської області, лідер політичної партії "Українці"

Чи переконає влада гравців IT-ринку в серйозності своїх намірів.

Україна готується до реалізації масштабного проекту Дія City, що покликаний створити близькі до ідеальних умови для розвитку IT-сфери. Влада хоче цього досягти за рахунок створення спеціального екстериторіального правового режиму, де ключовим буде зміна моделі трудових відносин, зниження ПДФО та законодавчі гарантії безпеки бізнесу. Ініціатори проекту сподіваються, що все це допоможе збільшити частку високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП України до 10%. 

Фундамент реформи закладають три законопроекти, з яких поки ухвалений в першому читанні лише один - рамковий законопроект 4303. Він, зокрема, містить в собі нову систему взаємодії роботодавців та найманих працівників в IT-бізнесі. Сьогодні підприємцям вигідно співпрацювати з ФОПами третьої групи, які сплачують 5% єдиного податку і формально будучи підрядниками по суті є найманими працівниками. В разі укладання трудових договорів їм би довелося платити державі за цих людей до 18% податку на доходи фізичних осіб, а також єдиний соціальний внесок – 22% та 1,5% військового збору.

Дія City передбачає збереження співпраці з ФОПами, але створює їм альтернативу – гіг-контракти. Згідно з ними, працівник зобов’язується особисто виконувати роботу, визначену роботодавцем, яка складається із завдань (гігів). Основним аргументом на користь їх запровадження є бажання надати працівникам соціальні гарантії (відпустка, лікарняні, право вийти в декрет). Адже ФОПи перебувають у «вільному плаванні» та не можуть розраховувати на підтримку, а в гіг-контрактах будуть прописані соцгарантії. А щоб стимулювати IT-компанії бути резидентами Дія City, інший законопроект 5736 знижує для гіг-працівників ПДФО з 18 до 5%. Ставки решти «трудових» податків (ЄСВ і військовий збір) для гіг-працівників залишаються незмінними.

На IT влада також планує «обкатати» податок на виведений капітал, сплата якого сьогодні не передбачена українським законодавством. В законопроекті 5736 це названо «податком на прибуток підприємств за особливими умовами». В класичному варіанті податком на прибуток оподатковується операційний прибуток, але для резидентів Дія City податок за ставкою 9% будуть стягувати лише з таких операцій:

- виплати процентів на користь нерезидентів;
- надання фінансової допомоги;
- безоплатне надання майна не платнику податку;
- інвестиції за межами території України;
- придбання або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту;
- виплата роялті в сумах перевищення ліміту.

Тобто фактично маємо податок на виведений капітал замаскований під особливості оподаткування податком на прибуток. Враховуючи, що для IT-бізнесу виведення коштів загалом є нетиповим, для нього це суттєва поступка з боку держави.

Ініціатори реформи в рамках Дія City імплементують в українське законодавство низку механізмів для венчурних інвестицій. Convertible loan - конвертація боргу в частку у статутному капіталі товариства; договір опціону - право придбати або продати у майбутньому базовий актив на умовах визначених на час укладення угоди; Liquidation Preferences - преференції для кредиторів і окремих учасників ТОВ в разі припинення ТОВ чи настання інших обставин; Liquidated Damages - компенсація можливих втрат, яка не потребує складного доведення в суді; Warranties & Indemnities - можливість встановлення компенсації на користь сторони, яка покладалась на неправдиві запевнення.

Ключовим є безпековий блок, який регулюється законопроектом 4305, що вносить зміни до Кримінального процесуального та Кримінального кодексів. Там прописані особливості здійснення кримінальних проваджень щодо резидентів Дія City. Після численних «масок-шоу», через які пройшли IT-підприємці, це може бути порятунком від силового тиску. Передбачається, що кримінально-процесуальні дії щодо резидентів Дія City будуть погоджувати з прокурором не нижче рівня прокурора області. А перевірки – з керівником або заступником керівника відповідного ЦОВВ. Впровадять обмеження на виїмку та арешт обладнання IT-компаній. Це можна буде робити лише у випадку, якщо такі дії не перешкодять їхній господарській діяльності. Отримати дозвіл на обшук правоохоронцям буде складніше, до того ж посилиться відповідальність за перевищення службових повноважень. Проте, станом на сьогодні законопроект не отримав позитивних висновків від профільного Комітету і, очевидно, що до першого читання його зміст може змінитися. Тобто гарантії захисту IT-бізнесу від свавілля правоохоронців, які обіцяє держава, наразі є досить ефемерними та непевними.

Хто ж може бути резидентом Дія City? Автори реформи встановили низку критеріїв:

- Ті, хто здійснює діяльність у сфері інформаційних технологій (від розробки програмного забезпечення до кіберспорту);
- Чия удільна вага прибутку від цієї діяльності складає 90%;
- Хто зареєстрований не менше двох років з дня подачі заявки;
- Хто має річний дохід не більше 7 млн. грн.;
- В чиїй компанії середня зарплата працівника складає не менше 1200 євро, а в штаті працює щонайменше 9-ть співробітників;
- Хто не підпадає під «негативні» критерії (від нерезидентів України до компаній-боржників та підсанкційних компаній).

В процесі підготовки і доопрацювання законопроекту 4303 гравці IT-ринку висловили багато зауважень, частину з яких таки врахували. Зокрема, встановили перехідний період від моделі ФОПів в трудових відносинах до моделі гіг-контрактів, зменшили функції Мінфцифри, бо в першому варіанті законопроекту міністерство наділялося правом самостійно вирішувати, кого включати, а кого виключати з реєстру резидентів Дія City. Скасована також умова для стартапів подавати при вході спеціальний бізнес-план.

Але залишилось немало нез’ясованих питань, які тривожать підприємців. Найголовніше – чи залишаться незмінними податкові ставки усі 15 років? Для діючої влади Дія City є важливим іміджевим проектом, бо з цим вони йшли на президентські та парламентські вибори. Проте що буде, якщо завтра прийдуть нові управлінці, для яких IT матиме другорядний інтерес і вони захочуть «поповнити бюджет»?

Довіра до нового проекту серед фахівців не надто висока. Ресурс DOU.UA провів з цього приводу дослідження та виявив, що 80% опитаних виступають проти Дія City. Серед причин такого ставлення називають недовіру до профільного міністерства і побоювання, що втручання держави в IT-сферу лише погіршить «правила гри». Експерти цілком резонно вказують, що зараз галузь росте на 20-25% в рік і без державної допомоги. Ті ж, хто підтримують Дія City, сподіваються, що проект допоможе залучити до Україні дослідницькі центри (R&D) іноземних розробників програмного забезпечення.

При аналізі проекту Дія City кидається у вічі його разюча схожість з білоруським аналогом - Парком високих технологій (ПВТ). Це одночасно обнадіює і тривожить. ПВТ також формувався за рахунок привабливих податкових умов: 0% ПДВ, 0% податку на прибуток, 0% офшорний збір, 9% податок на доходи фізосіб, 35% - соціальні внески.

В результаті проект мав разючий успіх. Минулого року частка Парку у ВВП Білорусі підвищилась до 4%, резиденти на третину наростили відрахування до бюджету, створили більше 10 тис. робочих місць. Пільговий податковий режим для IT в Білорусі мав тривати до 2049 року, але вже цьогоріч під приводом боротьби з коронавірусом ПДФО підвищили до 13%. Таким чином, влада «передумала» і недотримала тих обіцянок, які давала на початку.

В Україні ризик такого сценарію ще більш високий, враховуючи, що кожна наступна влада оголошує попередню «злочинною» та починає скасовувати її рішення. В таких умовах важко спрогнозувати, що станеться за 15 років, на який розрахований проект  Дія City. І його успіх чи невдача залежить від бажання держави підтримувати галузь за будь-якої політичної погоди і попри спокусу «викачати» з IT додаткові кошти для своїх потреб.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи