Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.07.2023 11:16

Російський фармацевтичний ринок в умовах західних санкцій

Заступник директора з розвитку Київської школи економіки

За час війни та впровадження західних санкцій значно обмежити роботу на російському ринку зважилися лише деякі західні фармацевтичні компанії.

Розвиток фармацевтичного ринку є пріоритетним соціально-економічним завданням будь-якої країни, оскільки, по-перше, лікарські засоби впливають на здоров'я населення та якість трудових ресурсів, по-друге, фармацевтична галузь впливає на стан охорони здоров'я, освіти та інших сфер діяльності.

Ще до початку російсько-українського конфлікту у 2014 році багато західних фармацевтичних компаній вже давно були представлені на російському ринку, зокрема, вони проаналізували російський ринок, найняли відповідних маркетологів, завезли медичний товар та локалізували відповідне виробництво в Росії і навіть перенесли деякі власні технології. 

У 2014 році після анексії Криму введені економічні санкції США та їх союзниками проти Росії торкнулися практично всіх сфер життєдіяльності, не винятком стала і медична галузь. Однак, незважаючи на відсутність прямої заборони на постачання лікарських препаратів та обладнання, можна простежити зниження обсягів постачання медикаментів із західних країн на російський ринок. Як контрдія, Урядом Росії було розроблено Державну стратегію розвитку фармацевтичної та медичної промисловості до 2020 року.

Як наслідок, з 2020 по 2022 рік спостерігається стійке зростання імпорту лікарських препаратів. Якщо у 2020 році в Росію було ввезено ліків на суму 10,6 млрд. доларів США, то у 2021 році – на 13,2 млрд. доларів США, а у 2022 році вже на 15,2 млрд. доларів США.

В 2014 році західні країни не забороняли західним виробникам постачання медичного обладнання до Росії. Так, до 2022 року російський ринок медичного обладнання за обсягом споживання окремих видів медичних виробів можна було порівняти з ринком Німеччини, який є одним із найбільших у світі. Для низки зарубіжних виробників постачання на ринок Росії становили значну частку в обороті.

Після початку повномасштабної російсько-української війни у 2022 році західні санкції запустили процеси структурних змін у багатьох галузях російської промисловості.

З лютого 2022 року російська система охорони здоров'я, незважаючи на те, що санкції західних країн не торкнулися її безпосередньо, зіткнулося з низкою складнощів при закупівлі та постачанні необхідних матеріалів, препаратів та обладнання, оскільки, більшість медичної складової російського ринку представлена продукцією іноземних виробників. При цьому відбулися зростання цін на низку іноземних ліків, а то й зовсім припинення їх поставок, еміграція російських медичних фахівців та проблеми з імпортозаміщенням західного медичного обладнання та комплектуючих тощо.

З'явилися складнощі з логістикою, зріс час доставки ліків, а багато російських препаратів почали вироблятися з імпортної сировини, що вже спровокувало зростання відповідних цін. Російські лікарі зіштовхнулися із призупиненням членства у міжнародних організаціях, з проблемами обміну досвідом, спілкування з іноземними фахівцями.

Ще одним викликом для російської медицини став наплив поранених російських військових до лікарень на території Росією та на окупованих Росією територіях.

Довідково: Росія бореться з кризою військово-медичного забезпечення після того, як протягом 17 місяців втрачала в середньому близько 400 осіб на день. Цілком імовірно, що до 50% російських бойових втрат можна було б запобігти, надавши належну першу медичну допомогу. Військові втрати Росії підірвали нормальне надання деяких російських цивільних медичних послуг, особливо в прикордонних регіонах поблизу України.

Ще один момент досить сильно вдарив по клінічній медицині – це призупинення в Росії іноземних міжнародних клінічних досліджень. На цей час в Росії фактично закривається доступ до апробації, до дослідження нових молекул, нових препаратів, що в майбутньому може дуже позначитися на якості наданих медичних послуг. Російські виробники до війни – це близько 60% ліків, які були на російському фармацевтичному ринку. 80% активних медичних речовин в Росії іноземні та російські фармацевтичні компанії завозять їх з країн, які не є «дружніми» для Росії та після відповідного оформлення, пакетування в Росії ці ліки вважаються російськими. Також, 90% російських медичних фірм використовують західне обладнання, потребують західної підтримки хоча б для того, щоб правильно розкласти в упаковки дозований медикамент. Нині на цьому ринку відбуваються дуже серйозні зміни. Постачання з країн Західної Європи, США, Швейцарії замінюються поставками з Індії та Китаю. Але далеко не всі ліки можуть бути замінені російськими або імпортом з Китаю, Індії та Туреччини.

Ще одним викликом для російського фармацевтичного ринку стало співвідношення купівлі/продажу російського рубля до долара США в 2022 році. Курс долара США впливає на ціну іноземних та російських препаратів, зокрема, на російські, оскільки субстанції, які використовують російські фармацевтичні компанії, закуповують здебільшого у Західній Європі.

Враховуючи це, російські фармацевтичні виробники шукають нові варіанти відповідних закупівель у Китаї, Індії, Туреччині та інших країнах. Чекати на перерозподіл ринку на користь вітчизняного сегменту їм не доводиться через логістичні проблеми. Основними постачальниками сировини для виготовлення медичних препаратів є Індія та Китай. Також, більшість медобладнання та комплектуючих – продукт європейських та американських компаній. Навіть без прямої заборони застосування цих технологій на території Росії волатильність курсу рубля призводитиме до подорожчання застосування цих технологій, і, як наслідок, медицина буде все менш доступна для пересічних громадян країни.

Санкційні заходи, пов'язані з військово-політичними подіями в Україні, безпосередньо не позначилися на лікарському забезпеченні російського населення, а мали непрямий характер. Основне завдання, яке довелося вирішувати учасникам російського ринку, було логістичне. На перший погляд, фармацевтична російська галузь не постраждала від західних санкцій – з російського ринку в 2022 році заявили про вихід або призупинення діяльності лише 21 фармацевтична компанія, серед яких такі світові гіганти як американські компанії Bristol Myers Squibb та Eli Lilly, японська компанія Takeda, швейцарський Sandoz тощо. При цьому, принаймні 139 компаній продовжують працювати на російському ринку (дані Київської школи економіки станом на середину липня 2023 року). У 2022 році вони заробили, як мінімум, 14,3 млрд дол доходу (і він майже не змінився порівняно з 14,4 млрд долл у 2021 році). При цьому, низка іноземних фармвиробників докладають багато зусиль, щоб продовжити працювати з Росією.

Довідково: в Росії на цей час працюють п'ять світових фармацевтичних компаній, які не пішли звідти після початку широкомасштабного вторгнення Росії на територію України. Кожна із них за минулий рік сплатила до російського бюджету десятки мільйонів доларів США, зокрема, це компанія Stada (Німеччина), сума податків за 2022 рік – 53,6 млн. доларів США, це компанія Servier (Франція) сума податків за 2022 рік – 46,2 млн. доларів, це компанія KRKA (Словенія), сума податків за 2022 рік – 42 млн. доларів США, це компанія Берлін-Хемі (Німеччина)/Menarini Group (Італія), сума податків за 2022 рік – 36,9 млн. доларів США, це компанія Гедеон-Ріхтер (Угорщина), сума податків за 2022 рік – 32,6 млн. доларів США. Таким чином, загальна сума податків, сплачених Росії лише цими п'ятьма іноземними фармкомпаніями, склала минулого року понад 211 млн. доларів США.

На фармацевтичну продукцію зараз припадає близько третини всього експорту Швейцарії до Росії. З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну він зріс приблизно на 40% до двох мільярдів франків. У Швейцарії зареєстровано багато великих фармацевтичних компаній, зокрема Novartis і Roche.

Виручка ключового російського філіалу Групи Novo Nordisk – ТОВ "Ново Нордіск" у 2022 році склала 15,39 млрд. рублів, з яких чистий прибуток становив 690 млн. рублів, зокрема, зростання на 15% і 131%, порівняно з 2021 роком відповідно.

Враховуючи вищевикладене, варто зазначити наступне. За час війни та впровадження західних санкцій значно обмежити роботу на російському ринку зважилися лише деякі західні фармацевтичні компанії. При цьому, найчастіше у препаратів, яких втратили росіяни, знайшлися альтернативи. Проте реальною проблемою став обвал ринку клінічних досліджень. Через нього Росія ризикує зіткнутися із недопуском до країни нових ліків. Також протягом року помітно зросли ціни на препарати, вартість яких не регулює держава.

Довідково: за час війни, ціни на ліки в Росії, які не контролюються державою, зросли в середньому майже на 18%.

Лікарням стало значно важче ремонтувати та закуповувати іноземне обладнання, так само як і купувати відповідні витратні матеріали, оскільки, у деяких випадках медичні вироби підпадають під санкції щодо заборони експорту продукції подвійного призначення та, насамперед, війна Росії проти України – це бомба уповільненої дії, яка закладена під російські лікарні, поліклініки, аптеки, під саме майбутнє Росії.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи