Як змінилися доходи іноземного бізнесу в РФ в 2022 році
Іноземні компанії мають вийти з Росії тому, що компанії, які продовжують працювати в країні, фактично своїми податками спонсорують російську агресію в Україні
З початком вторгнення Росії в Україну світ закликав відповідальний іноземний бізнес розірвати зв’язки з Росією.
Секторальні санкції, введені урядами різних країн щодо цілих секторів російської економіки, також повинні стимулювати ці добровільні дії.
Підприємства мають вийти з Росії ще й тому, що компанії, які продовжують працювати в Росії, фактично своїми податками спонсорують російську агресію в Україні. Вони забезпечують Росію сучасними технологіями, збільшують економічну конкуренцію та розвиток країни.
Починаючи з 24 лютого 2022 року багато найбільших іноземних компаній в РФ оголосили про намір добровільно припинити свою діяльність і залишити ринок.
Щоб оцінити ступінь присутності іноземного капіталу в РФ, а також відстежити виконання наданих обіцянок, KSE Institute запустив проект «Самосанкції/LeaveRussia».
В рамках його ми збираємо інформацію про дії іноземних компаній щодо їх подальшої роботи з Росією (надаємо компаніям один із чотирьох статусів - “залишаються”, “вичікують”, “виходять” або “вийшли” ) та збираємо інформацію про активи іноземних власників в РФ.
У цій роботі ми аналізуємо, як змінилася виручка і прибуток іноземних компаній в РФ за минулий 2022 рік.
На початку травня 2023 року ми зібрали оновлені фінансові результати з російського реєстру юридичних осіб ЕГРЮЛ. На той час фінансові результати були доступні для ~1700 із 1850 юридичних осіб, які знаходяться в нашій базі даних як такі, що мають в РФ власні юридичні особи (контрольні частки в статутному капіталі ООО або АО).
Загальна виручка цих 1700 юридичних осіб у 2022 році впала на 42% – з 304 млрд доларів до 214 млрд доларів. Прибуток впав на 19% - з 16,8 до 14,1 млрд доларів.
Зміни виручки не однакові в залежності від статусів компаній.

Компанії, які виходять або вже пішли, мали вдвічі менше доходів у 2022 році. Ті, хто залишається або вичікує - мали майже однакові доходи в порівнянні з 2021 роком.
Також, ті компанії, які «залишаються» і «вичікують», збільшили прибуток при майже незмінному доході - ймовірно, через зростання цін або через зниження конкуренції і отримання долі ринку тих, які вийшли з країни.
Найбільше фінансово страждають ті, хто тривалий час виходить. Це говорить про те, що зволікання з виходом шкодить, перш за все, самим компаніям. Найбільш платоспроможні покупці вже скупили найпривабливіші активи тих, хто пішов першими, і тепер російська влада ускладнює подальший вихід.
Ті, хто пішов, працюють краще, ніж ті, хто тільки йде. Важливо розуміти, що активи не закриваються, а передаються новим місцевим власникам або місцевому менеджменту, які відновлюють свою діяльність. Екс-власники також зацікавлені у підтримці діяльності активів. Наприклад, продаж заводів Renault минулого літа російському державному агентству включав важливий пункт, який дозволяв автовиробнику переглянути повернення до своїх найсучасніших складальних ліній через шість років. Компанія заявила, що отримає фінансові збитки в розмірі 2,2 млрд євро за вихід з Росії. Або Carlsberg планує продати свої російські підрозділи до середини 2023 року. Але виконавчий директор Cees 't Hart сказав, що Carlsberg бажає домовитись про таку умову про викуп, яка дозволить їй викупити російські активи пізніше.
Крім того, доходи та прибутки відрізняються залежно від сектора.

Найбільше збільшили виручку виробники споживчих товарів/циклічних товарів. Вони також є одними з лідерів за зростанням прибутку. Це можна пояснити тим, що такі компанії як правило не залишають російський ринок, наприклад Nestle або Mondelēz. У жовтні 2022 року генеральний директор Mondelēz International Дірк Ван де Пут захистив рішення залишитися в Росії: «Ми продаємо шоколад і печиво. У деяких країнах печиво вважається частиною нормальної дієти, [у] багатьох країнах печиво є сніданком. Тому ми відчуваємо які ми доставляємо звичайному споживачеві в Росії». Під приводом захисту звичайного споживача транснаціональні компанії, такі як Mondelēz, скористалися можливістю та активізували свою діяльність у Російській Федерації. Mondelēz збільшила доходи в РФ на 45% - до 1,34 млрд доларів.
Тому Україні та іншим країнам світу потрібно не лише продовжувати тиск на ті компанії, які залишаються, але й ретельно виявляти справжню поведінку компаній і запроваджувати до них нові торгові обмеження та санкції, оскільки вони (за своїм бажанням зберегти бізнес) прямо чи опосередковано спонсорують російську агресію в Україні.
Ознайомитися з повним текстом нашого масштабного дослідження «Як змінилися доходи іноземного бізнесу в РФ в 2022 році і чому так багато компаній досі не йдуть» англійською мовою можна за посиланням: https://bit.ly/3BUYgQU
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1203
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 323
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 94
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 14973
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
9871
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
9847
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6874
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 6295