Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
15.04.2016 15:21

Корпоративний договор між учасниками юридичної особи

Проектом Закону №4160 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» пропонується внести до українського корпоративного законодавства таку новелу як корпоративний договір.

Проектом Закону №4160 «Про внесення змін додеяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» пропонуєтьсявнести до українського корпоративного законодавства таку новелу яккорпоративний договір.

Поняття «корпоративний договір» пропонуєтьсявизначити у новій статті 117-1 Цивільного кодексу Україні «Корпоративнийдоговір».

Відповідно до зазначеної норми, два та більше(у тому числі всі) учасники (засновники) ТОВ або акціонери АТ мають право укластиміж собою договір про реалізацію своїх корпоративних прав (корпоративнийдоговір), відповідно до якого вони зобов’язуються реалізовувати ці права успосіб, передбачений таким договором, або утриматися (відмовитися) від їхреалізації, в тому числі голосувати у спосіб, передбачений таким договором, назагальних зборах учасників (акціонерів) товариства, узгоджено вчиняти інші дії,пов’язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати частки в йогостатутному капіталі (акції) за певною ціною чи за умови настання визначених удоговорі обставин, або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настаннявизначених у договорі обставин.

Отже, метою нововведення є бажання запровадититакий механізм, через який управління та прийняття внутрішніх рішень вакціонерному товаристві або товаристві з обмеженою відповідальністю будепростим і ефективним.

Поняття «корпоративний договір» в Україні вжеіснує давно, ще з моменту прийняття Закону України «Про господарськітовариства», але тільки в неофіційному застосуванні. З розвитком корпоративнихвідносин в України як таких їх учасники вже пристосувалися до звичаїв вуправлінні та прийнятті рішень в АТ та ТОВ не через письмові домовленості, а напонятійних усних домовленостях. Але такі домовленості мали свої негативнінаслідки, оскільки дуже часто усні домовленості не виконувалися, а іншіучасники дізнавалися про це в останню мить. До того ж, порушник домовленостейне мав нести будь-які санкції за таке порушення.

Зараз же ситуація зовсім інша. Учасникикорпоративного договору за порушення його умов можуть встановити певну міру«покарання» у грошовому еквіваленті, яка може бути значною для порушника ітаким чином зупинить його на стадії приготування до порушення.

По суті корпоративний договір дуже схожий зкоаліційною угодою, метою якої також є встановлення стабільності тапослідовності у прийнятті найважливіших для держави рішень та ефективнапрофесійна діяльність її учасників. Про це ж можна сказати і щодо учасників АТі ТОВ. Їх головна мета – надефективне управління та діяльність.

Отже, можна виділити головні тези змін, якіполягають в наступному:

Учасники ТОВ та АТ можуть домовитися прозобов’язання:

реалізовувати свої права у конкретний спосіб;

утриматися (відмовитися) від реалізації своїхправ;

голосувати у спосіб, передбаченийкорпоративним договором на загальних зборах;

узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані зуправлінням товариством;

придбавати частки в статутному капіталі(акції) за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин;

відчужувати частки в статутному капіталі(акції) за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин;

утримуватися від відчуження часток (акцій) донастання визначених у договорі обставин.

У проекті зазначено, що корпоративний договірне може зобов’язувати його сторони голосувати згідно вказівок органівтовариства, визначати структуру органів товариства та їх компетенцію.

Разом з тим, корпоративним договором може бутипередбачено обов’язок його сторін проголосувати на загальних зборах учасників(акціонерів) товариства за включення до статуту товариства положень, яківизначають структуру органів товариства та/або їх компетенцію, якщо відповіднодо законодавства допускається зміна структури органів товариства та їхкомпетенції статутом товариства.Це означає, що учасник ТОВ в корпоративномудоговорі може заздалегідь погодитися голосувати на загальних зборах за новуструктуру та компетенцію органів товариства.

Але корпоративний договір навряд чи може завчасноохопити всі питання майбутніх голосувань, тому, напевно, корпоративний договір,скоріш за все буде дуже часто змінюватися його учасниками напередодні такихголосувань.

Пропонується правило: інформація про змісткорпоративного договору, укладеного учасниками ТОВ або акціонерами приватногоакціонерного товариства, не підлягає розкриттю і є конфіденційною.

Дуже цікавим є положення проекту про те, щопорушення корпоративного договору не може бути підставою для визнаннянедійсними рішень органів товариства. Інакше кажучи, якщо на факт прийняттярішення вищого органу товариства вплинув голос порушника корпоративногодоговору, то таке рішення не може бути визнане недійсним.

Таке положення є досить спірним, оскількипідриває основну мету корпоративного договору, якаполягає у встановленнієдиного підходу або думки при прийнятті рішень.

Якщо однією зі сторін корпоративного договору укладеноугоду про відчуження корпоративних прав з порушенням умов корпоративногодоговору, то дана угода за позовом іншої сторони корпоративного договору можебути визнана судом недійсною, лише у випадку, якщо буде доведено, що іншасторона за угодою про відчуження корпоративних прав знала або повинна булазнати про обмеження, передбачені корпоративним договором.

Дана норма не посилює значимістькорпоративного договору, оскільки дозволяє стороні корпоративного договорулегко ухилитися від його виконання, незважаючи на пряму в ньому заборону, таукласти угоду про відчуження корпоративних прав. У подальшому необхіднодоказати, що інша сторона за угодою про відчуження корпоративних прав знала абоповинна була знати  про існуючі обмеженнякорпоративним договором. А зробити це буде дуже непросто, тим більше, якщо іншасторона була зацікавлена в придбанні корпоративних прав.

Крім того, законодавець запропонував визначити в положеннях про корпоративнийдоговір можливість кредиторам товариства та іншим третім особам укладатидоговір з учасниками (акціонерами) товариства, за яким останні з метоюзабезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов’язуютьсяреалізовувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором,або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі голосувати успосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників(акціонерів) товариства, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управліннямтовариством, придбавати або відчужувати частки в його статутному капіталі(акції) за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин,або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання визначених у договоріобставин. До зазначеного договору застосовуються загальні положення прокорпоративний договір, якщо інше не встановлено законом або не випливає із сутівідносин сторін.

Не можна обійти поза увагою, що проектомпередбачено доповнення статтею 51-1 Закону України «Про господарськітовариства», яка за змістом не дуже відрізняється від статті 117-1 ЦК України.

Проект також торкнеться і Закону України «Проакціонерні товариства», який буде доповнено статтею 26-1, яка також міститьтотожній змістзі статтею 117-1 ЦК України, але з деякими особливостями.

Характерною, наприклад, є встановленняобов’язку для особи, яка набула відповідно до договору між акціонерами правовизначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів за акціямитовариства, повідомивши товариство про набуття такого права у випадку, якщо врезультаті такого набуття ця особа самостійно або разом із своєю афілійованоюособою, або особами прямо або опосередковано отримує можливість розпоряджатисябільше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотками голосів за розміщеними простими акціямитовариства. При цьому, до дати надіслання такого повідомлення,особа має правовизначати варіант голосування тільки за акціями, кількість яких не перевищуєкількості акцій, що належали цій особі до надсилання такого повідомлення.

Форма корпоративного договору, визначена яквиключна письмова, без додаткових вимог щодо нотаріального посвідчення, що,своєю чергою, може створити для деяких недобропорядних учасників, можливістьзаявляти про підробку їх підписів, чим самим, затягуючи час.

Але ж з іншої сторони, нелогічно б буловстановлювати обов’язкове нотаріальне посвідчення договору, коли у АТ 100 ібільше акціонерів.

В цілому, нововведення мають позитивновплинути на відносини між учасниками корпоративних відносин та дати поштовх їхбільш якісному розвитку.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net