Конституційний Суд як політичний бутік, або Патрональна політика в Україні
Такими словами Леонід Кравчук назвав КС у вересні 2010 року. Минуло вже 10 років, а нічого особливо і не змінилося.
“Конституційний Суд перетворився в політичний бутік, де можна замовити будь-яке рішення”. Такими словами у вересні 2010 р. перший Президент України Леонід Кравчук охарактеризував стан конституційної юстиції в Україні, незадовго до того, як КСУ 30 вересня того ж року своїм рішенням щодо Закону № 2222-IV дав можливість Віктору Януковичу в неправомірний спосіб узурпувати політичну владу у державі.
Минуло вже 10 років з того часу, а нічого особливо і не змінилося: політичний тиск на суддів, гіпертрофовані форми популізму та правового нігілізму в діяльності вищих органів державної влади, корумпованість та професійна некомпетентність основних суб’єктів політичних відносин, і в сумі ㅡ повільна агонія всього конституційного ладу в Україні.
І тут справа навіть не просто в політично заангажованих рішеннях КСУ, чи в тому, що часто навіть юридично коректні висновки КСУ є наскільки погано та непрофесійно обґрунтованими, через що вони сприймаються суспільством як неправосудні. Проблема в тому, що в Україні і далі відсутній достатній та необхідний механізм стримувань і противаг між різних органами державної влади, а сам КСУ так і не став тим незалежним арбітром, який мав би забезпечувати верховенство та правову охорону Конституції України.
Такий стан речей якраз показує нам, в чому особливість нашої політичної системи. Зокрема, американський політолог Генрі Гейл (Henry E. Hale) у своїй монографії «Patronal Politics: Eurasian Regime Dynamics in Comparative Perspective» («Патрональна політика: Порівняльний аналіз динаміки євразійських режимів») говорить, що політичні режими на пострадянському просторі є досить специфічними, оскільки гласні і офіційні процеси народовладдя (вибори, референдуми, діяльність парламенту, президента, уряду і т.д.) тут не є відображенням справжньої політичної реальності, а реальне прийняття державних рішень відбувається через негласні процеси боротьби та консенсусу між впливовими олігархічними групами.
Генрі Гейл назвав такі режими «патроналістичними» (patronalistic), і описав їх неначе конкуренцію ефемерних кланових пірамід, до складу яких входять найбагатші підприємці, на чолі з патроном, в межах яких відбуваються неформальні відносини перерозподілу влади та багатств, а корупційні потоки при цьому там є одночасно централізованими та децентралізованими. Влада патрона випливає не стільки з його офіційної посади в державі, скільки з підтримки інших олігархів, які своєю чергою спираються на менші піраміди на чолі з «меншими олігархами» і т.д. Ефективність, стійкість та довговічність таких структур заснована знову-таки не на формальній інституційній ієрархії, а на дружбі, родинних зв’язках, знайомствах, спільному бізнесі, взаємних компроматах і т.д.
В одних державах таких пірамід багато, і це створює ілюзію вибору та демократії (як у нас), а в інших вона одна-єдина, через що держава візуально виглядає авторитарною. При цьому ця система державного ладу чудово показує підсвідомі бажання та світогляд широких верств населення.
Такий стан речей вигідний як тим, хто зараз перебуває на вершинах цих негласних пірамід в Україні, так і нашому північному сусіду, який презирливо називає нас failed state. Адже, кремлівська олігархія як найбагатша і наймогутніша на пострадянському просторі однозначно бажає забезпечувати власну стабільність та виживання за допомогою таких слабких і корумпованих режимів, прямо чи опосередковано залежних від неї. Тому логічно, чому Росія так болісно реагує на будь-які спроби зміни політичних режимів у сусідніх державах, і чому вона за будь-яку ціну не бажає того, щоб усі її сусіди стали ефективними демократіями.
Звісно, вся це вищеописана модель є наукової концепцією, яка не може передати всіх нюансів того, що відбувається навколо. Її основна ціль – це надати загальне розуміння того, що відбувається на пострадянському просторі, перш за все, для західного читача.
А що тоді український читач? Чи бажає він змін у політичній системі України, чи фактична патрональна політика йому до вподоби?
---
Цей текст є ремейком “Поста #24. «Політичний бутік, в якому можна замовити будь-яке рішення», або Задзеркалля нашої політичної реальності”, опублікованого 23.06.2019 р. в telegram-каналі та facebook-сторінці “Конституційні парадокси”.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 526
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10502
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9871
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5772
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5140
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5089