Ціна "дешевого" газу

У парламенті останнім часом дедалі частіше лунає теза: тарифи на тепло для українців можуть бути вдвічі меншими. Свою думку політики аргументують тим, що «у нас не просто вистачає свого газу для населення, у нас є його профіцит». На їх думку, тарифи можуть бути вдвічі нижчими, адже газ вітчизняного видобутку вдвічі дешевший.

Спробуємо розібратися. Відповідно до фактичного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні за 2014 рік обсяг природного газу власного видобутку становить 20,5 млрд. куб. метрів. Обсяг газу, що споживається населенням, за даними балансу, становить трохи більше 15 млрд. кубометрів.

Позиція ґрунтується на збереженні традиційної методології формування цін на природний газ для населення, суть якої полягає в існуванні двох різних ринків природного газу та відповідно двох різних цін, які формуються на цих ринках.

Перший ринок - це ринок природного газу власного видобутку, де ціна газу як товару станом на 1 березня 2015 року становила, в середньому, 500 гривень за тисячу кубометрів, а кінцева ціна не може перевищувати 1200 грн. за тисячу «кубів». Відповідно, другий ринок - це ринок імпортного природного газу, на якому ціна газу як товару станом на 1 березня 2015 року становила 8900 грн. за тисячу кубометрів, а кінцева ціна - не вище 11 391,12 грн.

Не треба, як кажуть, і до ворожки ходити, щоб зрозуміти: у країні, де існує два ринки природного газу і, як наслідок, дві ціни на нього для різних споживачів, спокуса до побудови різноманітних корупційних схем дуже велика. Крім того, існування двох ринків природного газу не відповідає положенням Європейської енергетичної Хартії.

Але це лише частина головного болю, проте не весь біль. Бо такий підхід - формування ціни на блакитне паливо для населення винятково із обсягів природного газу власного видобутку породжують цілу низку системних хвороб.

Перша з них - недофінансування виробничих програм із стабілізації та нарощування видобутку вітчизняного природного газу і як наслідок, падіння його видобутку. Торік, наприклад, відповідно до фактичного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні, обсяг газу власного видобутку зменшився порівняно з 2013 роком на 1 мільярд кубометрів.

Друга - відсутність стимулів до раціонального та економного споживання природного газу.

Третя - зловживання нецільовим використанням природного газу за «пільговою» ціною, про що часто повідомляють ЗМІ. Так, близько 6 млрд. кубометрів природного газу видобуто за договорами про спільну діяльність та розподіл продукції, які в подальшому реалізуються промисловості. Загальний обсяг реалізації природного газу промисловості за 2014 рік становить 15,7 млрд. куб. м.

Нарешті, необхідність збереження низьких цін на природний газ для житлово-комунального господарства (як відомо, ресурс газу для ЖКГ формується за рахунок імпортного газу) призводить до хронічного дефіциту НАК «Нафтогаз».

Отож, необхідність створення єдиного ринку природного газу в Україні більш, ніж очевидна. Основними перевагами створення єдиного ринку газу стануть, зокрема, мінімізація впливу підвищення цін на імпортний природний газ на ціни для всіх категорій споживачів; фінансова стабілізація НАК «Нафтогаз України» (про яку говорять не один рік) шляхом акумулювання достатнього обсягу ресурсів природного газу за економічно обґрунтованими цінами; збереження достатнього рівня прибутковості газовидобувних підприємств для їх подальшого розвитку.

Залишається ще один аспект – соціальний. Для зменшення соціальної напруги та збалансування втрат державного бюджету на пільги та субсидії малозабезпеченим верстам населення було б доцільно сформувати ціну природного газу єдиного ринку - як середньозважене значення цін імпортного газу та газу власного видобутку. У світі багато країн, де успішно працює ідея щодо формування середньозваженої ціни на природний газ. Зокрема - Єгипет.

У результаті впровадження єдиного ринку природного газу реалізація природного газу споживачам, зокрема і промисловості, може здійснюватися за ціною близько 4,5 тис. грн. за тисячу кубометрів. Це, у свою чергу, підвищить конкурентоспроможність вітчизняної промисловості, яка нині переживає вкрай непрості часи.