Потужний удар по офшорах, олігархах і корупціонерах
Сьогодні Верховна Рада України прийняла у першому читанні надважливі законопроекти - найбільші, найоб’ємніші, наймасштабніші і найпотрібніші з усього, що було до цього часу.
Це, без перебільшення, потужний удар по офшорах, олігархах, і корупціонерах - законопроекти № 1209-1 і № 1210 - проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" і проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
Законопроекти передбачають:
• ПЛАТИ ПОДАТКИ ТАМ, ДЕ ЗАРОБЛЯЄШ.
Фірми, які зареєстровані за кордоном (частіше всього в офшорних зонах) і володіють активами в Україні (заводами, компаніями і т.д.), повинні будуть сплачувати податок на прибуток там, де вони заробляють - тобто, в Україні. Ганебну практику, за якою завод в Україні працює успішно, але показує збитки і не платить податок на прибуток, а прибуток зосереджує головна фірма, яка знаходиться на Кіпрі - буде припинено.
• ПРОДАВ В УКРАЇНІ - СПЛАТИ ПОДАТКИ.
Коли заводи і фабрики продаються в Україні, дуже часто купівля відбувається десь в офшорній зоні: просто передаються акції офшорної фірми зі старого власника на нового. Сплатили мінімальний податок на Кіпрі, а податок на продаж заводу вартістю 300 млн.дол. ніхто не платить. Так Порошенком було продано «Ленінську кузню». Законопроект припинить таку практику, і всі угоди на купівлю-продаж активів, які здійснюються в Україні - будуть оподатковуватися в Україні.
• ВИВОДИШ КАПІТАЛ «ПІД ПРИКРИТТЯМ» - СПЛАТИ ПОДАТОК.
Законопроект також припиняє схему виводу капіталу через укладення контрактів із закордоном. Компанія купує якісь товари чи послуги закордоном за ціною, що завищена у декілька разів. Частіше це відбувається із послугами, вартість яких складно перевірити (наприклад, плата за якісь консультації). Це робиться для того, щоб вивести гроші за межі країни і залишити їх в якихось офшорах. Відтепер такі схеми будуть оподатковуватися. Якщо компанія дійсно придбала послуги за чесну ціну, вона повинна буде довести це контролюючим органам.
Отже, гроші тепер не приховаєш. Чи можна їх виводити за кордон? Звісно можна, ми - за валютну лібералізацію і вільний рух капіталів. Але відтепер гроші не можна вивести «по-чорному». Хочеш вивести гроші - сплати податок. Раніше це було безкарно, от і економили бізнесмени на податках в Україні, залишаючи державу без необхідних коштів на оборону, освіту, медицину, соціальні програми.
Наш законопроект закриває ці ніши та можливості для «чорного» вивозу капіталів. А якщо хтось все ж таки захоче ризикнути - для них погані новини: Україна приєдналася до світового Плану по боротьбі з розмиванням податкової бази та виводу доходів від оподаткування (BEPS). І вже за рік-два ми матимемо повну інформацію зі 104 країн про те, де наші велики бізнесмени або колишні держслужбовці ховають гроші від оподаткування (для цього треба прийняти ще законопроекти № 2102/2103).
Виводити капітал з країни відтепер невигідно - для тих, хто раніше це робив майже безкоштовно, не сплачуючи ані гривні податків українській державі.
• ЗАКОНОПРОЕКТ СКАСОВУЄ ПРЕФЕРЕНЦІЇ ОЛІГАРХАМ.
Законопроект переглядає умови оподаткування, які були надто м’якими. І цю м’якість не можна пояснити нічим іншим, як «особливими» відносинами олігархічного бізнеса і влади.
Наприклад, роками ставка ренти на видобування руди була надто низькою. Рівень податкового навантаження на цей вид бізнесу найнижчий серед усіх країн, де руда видобувається взагалі.
До того ж, завдяки маніпуляціям з базою оподаткування сьогодні виходить, що ефективна ставка... у чотири рази нижче номінальної!!!
Ми, як країна, не такі багаті, щоб дозволяти собі такі великі преференції олігархам. Тому у цьому законопроекті ми підвищуємо ставки ренти на руду.
Ми мусимо сприяти розробці надр, але маємо отримувати з цього справедливу долю від цього видобутку на користь власника - українського народу.
Також законопроект скасовує преференції компаніям, які виробляють новітні аналоги цигарок. Цих модних стікерів купляють все більше, але оподатковуються вони за вагою, а не за кількістю штук. Законопроект вирівнює цю ситуацію.
• ЗАХИСТИТИ ПІДПРИЄМЦЯ ВІД СВАВІЛЛЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ.
Законопроект блокує цілу низку способів тиску на бізнес з боку податкової та інших контролюючих органів.
Усуваються практично всі можливості для свавілля чиновників по відношенню до бізнесу у питаннях, пов’язаних з порушеннями у сплаті податків.
Зокрема, штраф у 25% буде стягуватися лише у тому випадку, якщо контролюючий орган довів зумисні дії платника, спрямовані на ухилення від сплати податків. Штраф не зможе нараховуватися на несвоєчасну сплату штрафу та пені. Штрафи і відшкодування збитків для бізнесу для контролюючого органу за незаконні дії.
Нарахування пені, якщо контролюючі органи невчасно повернули платнику кошти. Зменшення стартового розміру штрафів за порушення - зниження податкового зобов’язання з 25 до 10%, за несвоєчасне перерахування зобов’язання - з 10 до 5%.
• ПОЛЕГШУЄТЬСЯ ПРОЦЕДУРА ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ ПОДАТКОВОЇ.
За положеннями законопроекту, контролюючий орган має у мотиваційній частині протоколу про податкові порушення не лише обґрунтувати свою позицію, але й спростувати аргументацію платника. Це полегшить процедуру оскарження протоколу, оскільки при оскарженні контролюючий орган зможе посилатися лише на мотивацію своїх дій, викладену у первісному протоколі.
Запроваджується Апеляційна Рада, яка є ще однією інституцією оскарження.
Акти перевірок та інші документи, пов`язані із ними, можна буде побачити в електронному кабінеті. Там саме можна буде подати скаргу на дію контролюючого органу.
Отже, внаслідок ухвалення цього законопроекту відносини бізнесу із контролюючими органами будуть більш впорядкованими, прогнозованими, будуть будуватися на основі закону і практично не будуть залежати від особистості чиновника. Контролюючий орган буде поставлений в певні рамки, змушений діяти за законом і каратися за зловживання по відношенню до бізнесу. Законопроект поліпшить бізнес-клімат в країні.
По кому вдарить законопроект?
• По олігархах, які звикли до різних схем вивозу капіталу, вони цими схемами живуть.
• По корумпованих чиновниках, які звикли ховати в офшорах отримані на державній службі багатомільйонні хабарі.
• По тих, хто будує бізнес виключно на оптимізації податків.
• Чиновників контролюючих органів - зокрема, податкової служби - які тиснуть на бізнес, використовуючи законодавство. Часто - з метою отримання хабаря.
Кого захищає законопроект?
• Бізнес будь-яких масштабів, який хоче працювати в Україні чесно, «вбілу», сплачуючи податки, будуючи нормальні відносини із суспільством.
• Іноземних і вітчизняних інвесторів, які думають насамперед про розвиток власного бізнесу в Україні, а не про схеми уникнення оподаткування або виведення прибутків в офшорні зони.
• Платників податків, які готові віддавати належне державі, але не хочуть бути заручниками свавілля податківців та інших контролерів.
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 731
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 310
- Реформа "турботи" 239
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 107
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7924
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 6597
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5214
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4273
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3392