Поза бюрократією: електронний кабінет надрокористувача

«Держава у смартфоні» — це не лише про трансформацію процесу отримання довідок. Втілення такого проєкту передбачає новий підхід до комунікації між державою та громадянином, зміну структури управління та цілей його здійснення. У такому контексті постають можливості для відкриття сфер взаємодії, які довгі роки перебували у тіні й напівзакритому режимі. Особливе місце серед цих сфер займає надрокористування — сьогодні говоримо про нього. 

Українські надра в офлайн: у чому ризики? 

У надрах нашої країни виявлено понад 20 тисяч родовищ, левова частка яких має промислове значення. Україна — одна з провідних країн світу за обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-цирконієвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю. Тому завданням є побудова прозорої й ефективної моделі управління, яка дозволить розумно розпоряджатися цим потенціалом. 

Ризики у сфері надрокористування пов’язані з "певними" чинниками та бюрократичним навантаженням, що присутні у системі отримання дозволів. Мова йде про процедуру погодження пакету документів на отримання спецдозволу, яка в офлайн умовах є достатньо непрозорою та майже не контролюється надрокористувачем. Це ж стосується і обрахунку вартості спецдозволів, який до певного часу відбувався у закритому режимі та передбачав участь ряду проміжних інституцій — це повністю нівелювало дію принципів «неупередженості» та «прозорості». 

Системні зміни у надрокористуванні 

Європейський шлях України визначає напрямок змін, які необхідно впроваджувати. Серед них — відкрита та конкурентна процедура отримання дозволів на користування надрами шляхом проведення електронних торгів. Це базова основа функціонування вільного ринку, а також важлива вимога європейських директив. Власне тому у 2018 році Командою підтримки реформ спільно з проектом USAID/UKAid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» (TAPAS) розпочато розробку інформаційної системи «Електронний кабінет надрокористувача».

Головна мета Кабінету — завдяки сучасним ІТ інструментам та відкритості процесу, побудованого в системі блокчейн, усунути "певне" засилля у галузі. Першу версію кабінету вже створено і навіть вивантажено онлайн і створено офіційний домен, але наразі ще триває його узаконення. 

Електронний кабінет дозволяє за допомогою КЕП реєструвати себе у системі, обмінюватися документами та інформацією в електронній формі під час надання (а у подальшому: продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, внесення змін та анулювання) спеціального дозволу на користування надрами (без проведення аукціону), а також здійснення дозвільних процедур у сфері надрокористування. 

До того ж, кожен громадянин на публічній частині сторінки може ознайомитися з реєстром виданих дозволів і картою їх розміщення, актуальною інформацією, інструкціями та відповідним законодавством.

Непересічне значення: держава, бізнес, громадськість 

«Електронний кабінет користувача» є базовим елементом реформи системи користування надрами і реформи електронного врядування в цілому, адже він гарантує прозорість та зрозумілість усіх пов’язаних з ним бізнес-процесів. Тобто державні органи нарешті отримують надійну інформацію про всіх потенційних надрокористувачів, що дозволить оцінити їх професійну репутацію та спростити роботу. Також не варто забувати про іншу, не менш важливу, сторону змін — це зниження навантаження на державні інституції. 

Для бізнесу кабінет надрокористувача є зручним, а головне — не бюрократизованим і не корумпованим інструментом для інвестицій в українські надра. І хоч наразі користування електронним сервісом для отримання чи продовження дозволу поки що не є обов’язковим, однак економія часу і нівелювання впливу людського фактору говорить про його однозначну перевагу над офлайновими операціями.

Загальне ж значення переходу процесу процесу отримання й продовження дозволів на користування надрами в онлайн-простір — це забезпечення принципів справедливості, чесності й прозорості для всіх, у тому числі пересічних громадян. Адже належний доступ до надр є умовою надходження до бюджету тих грошей, що зараз перебувають у тіні. Надра належать народу Україну і забезпечення можливостей для контролю громадськості за їх використанням має бути одним із пріоритетів держави. 

Загалом кабінет запрацює як тільки будуть прийняті відповідні документи Мінеконенерго та ДГС з'являться користувачі у пілотному тестуванні системи, а згодом через рішення Уряду це буде єдина система, яка скасовує паперовий документообіг у цій царині.

Що далі? 

Кабінет надрокористувача вже поступово стає незамінним елементом програми діджиталізації послуг в Україні та втілення ідеалу «держави у смартфоні». Однак це лише перший крок. Для належної роботи всієї системи надрокористування потрібно реалізувати всю дорожню карту реформ:  

- від нового кодексу про надра, який напрацьовуватимуть у рамках проекту ЄС "Development of Ukraine's new subsoil code" (“Підготовка нового кодексу про надра”), що буде впроваджений з осені 2019 року консорціумом Projekt-Consult GmbH (Німеччина), MinPol GmbH (Австрія), та Офісом ефективного регулювання – BRDO (Україна).

- до перегляду інституційної структури видачі дозволів та дотримання екологічних норм, що має відбуватися з урахуванням дерегуляції у цій сфері, європейської інтеграції, зокрема адаптації права ЄС, а також функціонального обстеження.  

Ресурси нашої планети обмежені, а людська спільнота якраз стоїть перед викликами надзвичайного кліматичного стану довкілля. Сучасний дискурс вимагає не лише зростання економічним показників, але й розумної еко-політики, відсутність якої якраз і є найбільшою загрозою.