Батареї, акумулятори та електроніка: що змінять нові проекти законів?
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів.
Народні депутати зареєструвати два надважливих закони, що врегульовують відходи електричного та електронного обладнання та відходи батарей та акумуляторів. Ці ініціативи доповнюють проект Рамкового закону «Про управління відходами» №2207-1 і є ще одним кроком до європейської системи управління відходами. Як працюватиме нове законодавство?
Наболіле питання
Проекти законів №2352 «Про батареї і акумулятори» та №2350 «Про відходи електричного та електронного обладнання» є частиною секторального законодавства, яке має бути впроваджено разом із Рамковим законом «Про управління відходами».
Проблема неврегульованості відходів електричного та електронного обладнання, а також використаних батарей та акумуляторів підіймалася в Україні багато років поспіль. Реальний рух справ почався в 2016 року, коли разом із вимогами Угоди про асоціацію щодо необхідності приведення природоохоронного законодавства відповідності європейському, Україна отримала технічну підтримку для розробки якісного та системного законодавства.
Тексти, які наразі зареєстровані народними депутатами України мають довгу історію, до якої долучилися експерти проекту Twinning, МБО «ЕПЛ», ініціативи «Батарейки, здавайтеся!», Команди підтримки реформ при Мінприроди (Мінекоенерго), працівники міністерств. Саме завдяки широкій участі різних стейкхолдерів ці законопроекти є найбільш збалансованими і ми маємо розуміння чому вони запрацюють.
Розширена відповідальність виробника
Обидва законопроекти тримаються на двох стовпах європейського екологічного права: принципі «забруднювач платить» та механізмі розширеної відповідальності виробника (РВВ).
РВВ є інструментом, який вимагає від виробника подбати про долю продукції після того як їхній продукт був куплений, вживаний споживачем та став йому непотрібний – тобто – перетворився на відхід. Це організаційне та фінансове джерело належного збору та рециклінгу відходів.
Умови для створення РВВ закладені у Рамковому законі, у №2352 та №2350 – прописано в деталях як мають працювати колективні або індивідуальні РВВ. Саме ця частина законів вимагає найбільшої уваги як з боку громадськості, так і з боку бізнесу, адже від належної роботи РВВ залежатиме наскільки швидко Україна убезпечить воду, ґрунти та повітря від небезпечних сполук, на які багаті як і ВЕЕО, так і батареї з акумуляторами.
Серед ключових обов’язків організацій РВВ – збирання та приймання відповідних відходів від кінцевих споживачів, підготовка до повторного використання і оброблення, виконання мінімальних цільових показників (збирання та відновлення), зменшення рівня небезпечних речовин у продукції та належне маркування. Окрім цього, вони ж мають організовувати інформаційні кампанії щодо необхідності роздільного збору таких відходів, вчасно та прозоро звітувати.
Чи маємо спроможність для втілення цих законів?
Чи готове суспільство та бізнес до такої реформи? Це питання я часто чую від скептиків, які сумніваються щодо того, що якщо в місті важко отримати один бак нормально відсортованого сміття, то чи здатні ми побудувати цілу національну систему для окремих потоків відходів?
Головна відповідь – у нас немає альтернативи, інакше – ми вбиваємо себе, своїх дітей та довкілля на додачу.
Другий аргумент – якщо створені належні правові механізми, проводиться системна просвітницька діяльність та забезпечена система покарання за порушення – закони працюватимуть, і вже за 10 років наша система управління відходами мало чим відрізнятиметься від європейської.
- «Правосуддя» на бартерній основі Лариса Гольник вчора о 18:43
- Follow-up у грантрайтингу: як після подання заявки зміцнити шанси на виграш Олександра Смілянець вчора о 16:50
- Відкритий лист Президенту: час відповідальності, а не виправдань Дана Ярова вчора о 10:56
- Антикриз через фейки. Або як намагаються звести на манівці "Міндічгейт" Володимир Горковенко 21.11.2025 23:36
- Збільшення ліміту бронювання: покрокова процедура для критично важливих підприємств Віталій Соловей 21.11.2025 22:40
- Дві свободи України Сергій Дідковський 21.11.2025 18:51
- Як підготувати ефективний Concept Note: структура, логіка та поради для ГО й бізнесу Олександра Смілянець 21.11.2025 16:50
- Україна та Азербайджан: пліч-о-пліч у часи випробувань Юрій Гусєв 21.11.2025 14:47
- Як війна змінила комерційний дизайн: гнучкість, безпека та нові стандарти простору Алеся Карнаухова 21.11.2025 11:58
- Ефект Данінга-Крюгера: чому некомпетентні люди переоцінюють себе Олександр Скнар 20.11.2025 14:08
- Перевалюйте без паніки Євген Магда 20.11.2025 13:51
- Що впливає на податкове резидентство компанії? Ольга Ярмолюк 20.11.2025 10:00
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов 19.11.2025 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич 19.11.2025 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська 19.11.2025 18:14
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2731
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 738
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність 142
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу 101
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення 89
-
Львів почав планувати новий район на півночі міста: запросили міжнародних експертів
Бізнес 17947
-
Кабмін змінив умови Національного кешбеку: більше не можна витрачати на мобільний зв'язок
Фінанси 8937
-
9 фруктів, які варто їсти частіше для здоров’я кишківника і зниження ваги
Життя 5968
-
Моя робота – готувати обличчя до поховання. Як подруги з Дніпра змінюють культуру прощання в Україні
5731
-
У Польщі роз'яснили нові правила отримання дозволу на проживання українцями
Бізнес 2743
