Еволюція інституту відгуків у дорожніх тендерах
Про еволюцію інституту відгуків та затверджені Методичні рекоменції у сфері дорожнього господарства
Здавалося б тема відгуків від Замовника у процесі складання тендерної пропозиції вичерпала себе, проте з огляду на затвердження Мінекономікою Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, доцільно детальніше оглянути це питання.
На початку дорожнього сезону 2020 тендерна документації Замовника здебільшого містила вимогу наступного змісту:
«для підтвердження інформації про виконання аналогічного за предметом закупівлі договору учасник надає копію позитивного відгуку від Замовника, у якому обов’язково має бути зазначено:
· дату його видачi, вихiдний номер, посилання на номер, дату та предмет укладеного договору;
· категорію автомобільної дороги;
· суму договору, суму виконаних робiт;
· iнформацiю про якiсть виконаних робiт;
· дотримання термінів виконання;
· відсутність з боку замовника претензій або судових позовів щодо невиконання або неналежного виконання умов договору.
Зазначений відгук має бути виданим замовниками не раніше дати оголошення закупівлі»
Чимало експертів дорожньої галузі зазначали про ризики та маніпуляції, що підтверджуються навіть кримінальними провадження з цих підстав, про що я особисто вже наголошував.
Тепер щодо еволюції інституту відгуків.
Всеукраїнська дорожня Асоціація пропонувала виважену альтернативу реалізації інституту відгуків, котра надає можливість рівних прав як для Замовника, так і для Учасника.
У разі, якщо контрагент безпідставно відмовляє учаснику у наданні відгуку на його запит, або ігнорує надходження такого запиту та не надає на нього жодної відповіді, то у такому випадку замовнику рекомендується вважати, що контрагент не має застережень щодо якості, обсягів та строків виконання учасником робіт (надання послуг) за аналогічним договором, а позитивний відгук контрагента – надано.
Разом з цим, було запропонована категорія розумного строку — позитивний відгук контрагента вважається наданим учаснику через 5 робочих днів після закінчення встановленого таким учасником розумного строку для надання відповідного відгуку, але не більше п’яти робочих днів з дня отримання замовником запиту від учасника.
Замість відповідного позитивного відгуку учасник може надати у складі тендерної пропозиції довідку за підписом керівника учасника про неможливість надання відповідного відгуку з причин, що не залежать від учасника та інформацією щодо неотримання учасником відповіді на зазначений рекомендований лист-запит.
Проте, затверджені Методичні рекомендації чітко визначають наступне:
«для підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору учасник надає:
· договір з усіма додатками та невід’ємними частинами договору;
· акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2);
· довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3);
· або інший документ, що підтверджує приймання виконаних робіт, передбачений аналогічним договором»
Як бачимо, відгук як документ, що додатково підтверджує факт виконання робіт, якість, дотримання строків тощо, відсутній.
Безумовно, така еволюція інституту відгуків є позитивною, оскільки можемо спостерігати, як бізнес та влада приходять до компромісу, поступово імплементуючи кращі світові практики в реалії українського дорожнього бізнесу.
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- «Справедливість» судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Як зруйнувати країну 324
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 199
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 150
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 133
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 110
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
20446
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 10610
-
Як весняна погода вплине на врожай пшениці в Україні й світі
Думка 6892
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 5734
-
Спиратися на реальні дані, бути готовим до змін: як Барометр бізнесу допомагає діяти на випередження
Бізнес
3648