Чому розгляд справи "беркуту" знов затягується?
Довгоочікуване судове засідання Святошинського районного суду Києва у справі масових вбивств на Майдані, що пройшло 6 липня, викликало чимало думок. Обом сторонам, як потерпілим, так і захисту обвинувачуваних, вдалося домогтися від суддів якогось конструкт
Києва у справі масових вбивств на Майдані, що пройшло 6 липня, викликало чимало думок. Обом сторонам, як потерпілим, так і захисту обвинувачуваних, вдалося домогтися від суддів якогось конструктиву. Але наші побоювання в тому, що процес буде дуже складним, в черговий раз підтвердилися.
Одним із завдань засідання було дообрати ще одногоосновного присяжного, яким став Олександр Конєв, журналіст і редактор газети"Ми всі українці". Таким чином, питання формування суду присяжних, щояк ми пам’ятаємо затягнулось більш ніж на два місяці, було нарештівирішене. До складу основних присяжних увійшли пенсіонери Юрій Щербаков таАнатолій Годлевський, а також згаданий вже Олександр Конєв. Запасними сталипенсіонер Анатолій Горобець, до 2005 року працював у Міністерстві внутрішніхсправ інспектором дізнання, капітан міліції, і Ярослав Сушкевич, головнийінженер у будівельній компанії, який до 2008 року був дільничним уСвятошинському районі Києва.
В той же час, сторона захисту продовжувала наполягати навідводі всіх присяжних (у зв'язку з відомими вже порушеннями: представникиКиївради включили в список кандидатів в присяжні раніше ніж був оголошенийконкурс на добір в кандидати), але судді відмовили. Більше того, одна зпотерпілих також зі свого боку звернулася із заявою про відвід присяжногоКонєва, але суд її прохання не задовольнив. Потерпілі також погоджуються з тим,що відбір кандидатів в присяжні Святошинського району Києва та затвердженняКиїврадою списку присяжних відбулося з істотним порушенням норм закону, щоставить в майбутньому під сумнів законність рішення суду.
Але навіть не в цьому основна проблема. Саме вчора малорозпочатися слухання у справі із зачитування обвинувального акта. І перешкоддля того, щоб почати слухання справи, начебто не було. Але один з представниківпостраждалих раптово заявив клопотання про відкладення справи з причини того,що його довіритель хоче бути присутнім на слуханні. І з незрозумілих причин(не зважаючи на те, що явка потерпілих судом не визнана обов’язковою, а розглядсправи розпочався без їх участі), судоголосив перерву в засіданні до 15 липня, мотивуючи це тим, щоб дати іншим потерпілимможливість звернутися з цивільними позовами.
Пояснимо: за Кримінально-процесуальним кодексом,потерпіла сторона, до заслуховування цього акту, має право заявити цивільніпозови про стягнення матеріальної та моральної шкоди. І ті, хто хотів це зробити,вже скористався цим правом. Деякі позови були повернуті у зв'язку з неналежнимоформленням. Крім того, суд вже давно визнав явку потерпілих на слухання справинеобов'язковою. Причому, повідомив про це всіх під розписку.
Стороною захисту був заявлений протест. Ми, звичайно,розуміємо, що суд з одного боку намагається захистити права потерпілих, але зіншого боку, очевидним є чергове порушення прав затриманих, зокрема щодорозумності строку тримання під вартою без вироку - вже більше року людиперебувають під арештом.
До того ж, риторичним залишається питання про те, чибудуть подані цивільні позови чи ні. І чому халатне відношення учасниківпроцесу щодо своєчасного звернення з позовами має бути підставою затягуваннясудового розгляду та, як наслідок, тримання людей під вартою? Адже всі учасникина це мали достатньо часу.
Також збентежив ще один прецедент. Коли дискутувалосяпитання про відкладення справи на 15 липня, рішення приймалося як професійнимсудом, так і присяжними. І важливо зазначити, що присяжні спочатку погодившись,що перешкод для зачитування обвинувального акта немає. Однак, потім вони підвпливом суддів змінили рішення та погодились з вимогою про перенесення. Єймовірність, що судді до них не будуть прислухатися й надалі.
Звичайно, хочеться вірити в зворотне, але поки хід справине залишає особливих надій на об'єктивність правосуддя.
- Чи мають право неприбуткові організації залучати у свою статутну діяльність ФОП/ЦПД? Лілія Вірьовкіна 02:34
- Місто Умань: його біль вилікує שִׂמְחָה (“радість”) Олександра Смілянець вчора о 19:03
- Порушення правил експлуатації комп'ютерних систем в Україні Іван Бєдний вчора о 15:44
- Як захистити свої права у справах проти ТЦК: ключові юридичні поради. Випуск 1 Павло Васильєв вчора о 15:35
- Прийняття спадщини: сучасні виклики, нюанси та уроки міжнародної практики Світлана Приймак вчора о 14:46
- Поділ спадщини між спадкоємцями, які прийняли її на праві спільної часткової власності Євген Морозов вчора о 10:31
- Кібернасильство як форма домашнього насильства: як розпізнати і що робити? Дмитро Зенкін вчора о 09:54
- Процедура виконання виконавчого листа чи судового наказу: права сторін Павло Васильєв 09.12.2024 16:55
- Тренди нормативно-правового регулювання водневих технологій у 2024 році Олексій Гнатенко 09.12.2024 13:36
- Як українським трейдерам успішно працювати на Nord Pool: умови доступу та юридичні тонкощі Ростислав Никітенко 09.12.2024 12:25
- А3. За межами звіту Наталія Качан 09.12.2024 10:00
- Важливе право на повторну ВЛК: практичний досвід і нюанси Світлана Приймак 09.12.2024 09:54
- Адвокатські справи із корупційними злочинами: як формується відповідальність Дмитро Зенкін 09.12.2024 09:47
- Підстави усунення спадкоємців від права на спадкування за законом Євген Морозов 09.12.2024 09:46
- Мобілізували студента? Суд каже: незаконно Арсен Маринушкін 08.12.2024 17:55
-
Ваша особистість змінюється, коли ви говорите іноземною мовою — дослідження
Життя 8048
-
Росія виводить війська. Як поразка Кремля в Сирії вплине на війну в Україні
6978
-
Чи роблять діти людей щасливішими: що кажуть дослідження
Життя 4038
-
Китай не зміг врятувати сирійську владу. Для України це черговий сигнал
Думка 3885
-
На ринку понад 100 000 вакансій – кого шукають роботодавці
Життя 3306