Правосуддя зі знаком «мінус»

«Фарс чи суд?» - саме таке питання може задати кожен, хто був присутній 3 червня на засіданні Святошинського районного суду Києва та спостерігав за спробою повернутись до розгляду справи «екс-берекутівців» та сформувати суд присяжних. Причому, на початку засідання ще жевріла надія, що справа нарешті зрушить з місця.

Список з 13-ти присяжних для Святошинського суду склала на своєму засіданні Київська міська рада. Сімох підсумкових кандидатів у колегію присяжних вибрала автоматизована система суду. До переліку увійшли Юрій Щербаков, Анатолій Годлевський, Анатолій Горобець, Ярослав Сушкевич, Марія Кацун, Віктор Висоцький і Віктор Черненко.

З цих кандидатів саме на судовому засіданні належало вибрати трьох основних присяжних та двох запасних. Згідно діючого законодавства, присяжним може стати кожен громадянин України віком від 30 до 65 років, який постійно проживає на території юрисдикції суду та володіє українською мовою. Виключення стосується лише тих людей, які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, з психічними захворюваннями, непогашеною судимістю, а також народних депутатів, членів Кабміну, суддів та співробітників апаратів судів, прокурорів, працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців, посадових осіб місцевого самоврядування, адвокатів, нотаріусів, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради юстиції, осіб з адміністративним стягненням.

На перший погляд, усі 7 кандидатур відібрані автоматичною системою відповідали вимогам діючого законодавства. Але коли справа дійшла до їх допиту, відкрились нові факти, що змусили сторону захисту наполягати на відводі складу присяжних.

Річ у тому, що відповідно до ч. 4 ст. 61 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, особа, включена до списку народних засідателів, не може залучатися до розгляду справи як присяжний. Тобто особи які наявні в списках народних засідателів не мають згідно закону права бути присяжними. І, як було встановлено стороною захисту, усі присяжні в кількості 13-ти осіб, яких затвердила Київська міська рада, виявились наявними у списках народних засідателів, що виключає можливість їх участі як присяжних  

Причому, спочатку суд намагався відмовити захисту. Наприклад, під час допиту кандидата в присяжні Юрія Щербакова йому було заявлено про відвід у зв’язку з несумісництвом особи. Так само як і Анатолію Годлевському. Але суд наполягав на тому, що начебто вказана особа не працювала народним засідателем. Хоча і Щербаков, і Годлевський дійсно включені до списку народних засідателів Святошинського району Києва. Та судді намагалися перекрутити норму закону та вказати, що начебто вказані особи не приймали участь як народні засідателі. І така позиція суду виглядає особливо цинічною після того, як деякі з кандидатів особисто повідомили, що вони приймали участь у якості народних засідателів, однак «це було давно».  

Виникли питання і стосовно Марії Кацун, яку Київська міська рада включила до списку присяжних Святошинського району незважаючи на те, що вона мешкає у Шевченківському районі Києва та є присяжним саме Шевченківського району. До того ж норма, яка дозволяє бути присяжними лише тим особами, які постійно мешкають за територіальної юрисдикцією суду, є імперативною.

Відтак, знову постає питання дієздатності українського правосуддя, і виникають дуже великі сумніви стосовно того, що кінцевий вирок буде справедливим. Тому що ні суд, ні представники прокуратури, ні службовці Київської міської ради не додивилися до того, що існує пряма заборона суміщати посаду народного засідателя та присяжного, і вказані обставини є очевидними. Крім того, через недбалість міської ради та прокуратури, ми вкотре не можемо сформувати суд присяжних, і підозрювані вже рік та три місяці перебувають під вартою.

Розгляд справи перенесено на 15 червня 2015 року. За цей час статус присяжних має бути визначений остаточно. Але у захисту є ґрунтовні побоювання, що Київська міська рада поспіхом буде виключати вказаних осіб зі списку народних засідателів, та з грубим порушенням закону утворити склад присяжних саме з цих осіб.