Україна в глобальному водневому атласі

Реалізація водневого потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру

Україна отримала значну увагу в рамках проєкту HYPAT, який досліджує можливості глобального виробництва та торгівлі зеленим воднем. Незважаючи на труднощі, викликані війною, Україна розглядається як один із ключових партнерів для майбутньої водневої економіки Німеччини. Докладний аналіз економічних, технічних та геополітичних аспектів показує, що країна має як перспективи, так і виклики для реалізації свого потенціалу. 

Потенціал України у виробництві водню

Україна володіє значними відновлюваними ресурсами, включаючи вітрову та сонячну енергію, які є основою для створення зеленого водню. Розвинена інфраструктура для транспортування енергоресурсів, зокрема трубопроводи, що з’єднують країну із Західною Європою, створює додаткові можливості для транспортування водню.

Виклики у реалізації потенціалу

Однак війна та пов’язана з нею політична нестабільність є значними перешкодами. Україна має найвищі витрати капіталу (WACC) серед розглянутих країн у звіті, що робить експорт водню з країни дорожчим порівняно з альтернативними експортерами, такими як Марокко чи Канада. Це обмежує її конкурентоспроможність на глобальному ринку.

Відновлення інфраструктури, постраждалої через військові дії, також є важливим питанням, адже експорт водню до Німеччини передбачає модернізацію існуючих трубопроводів та створення нових ланцюгів постачання.

Економічна доцільність

За розрахунками дослідження HYPAT, витрати на імпорт водню з України до Німеччини у 2030 році складатимуть 3,50–6,50 євро за кілограм, а до 2050 року можуть знизитися до 2,50–4,50 євро за кілограм. Проте, через високі WACC, витрати України будуть вищими, ніж у багатьох інших країн-експортерів.

Транспортні витрати через трубопроводи для України є меншими порівняно з експортом із віддалених країн, таких як Канада. Для доставки 50 ТВт-год водню транспортні витрати через трубопровід з України складуть близько 9% від загальних витрат на постачання, що демонструє перевагу географічної близькості.

Екологічні аспекти та сталий розвиток

Для виробництва 1 кілотонни водню необхідно до 20 кілограмів води, що може створити виклики в регіонах з обмеженими водними ресурсами. Хоча Україна має доступ до прісної води, використання цієї води для промислових цілей може конкурувати з іншими секторами, такими як сільське господарство.

У звіті також підкреслюється важливість врахування геополітичних ризиків. Політична стабільність та довіра до торгових відносин стають ключовими факторами для майбутніх стратегій Німеччини щодо імпорту водню. Незважаючи на складну ситуацію, Україна залишається серед потенційних партнерів, завдяки наявним інфраструктурним можливостям та природним ресурсам.

Замість висновків

Проєкт HYPAT чітко демонструє, що Україна може стати важливим постачальником зеленого водню для Європи, особливо з огляду на її географічне положення та ресурси. Однак реалізація цього потенціалу залежатиме від стабілізації політичної ситуації, зниження витрат капіталу та масштабного інвестування в інфраструктуру. Німеччина та ЄС мають підтримувати Україну на цьому шляху, адже інтеграція її у глобальну водневу економіку сприятиме як енергетичній безпеці Європи, так і відновленню економіки України.