UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.11.2021 09:22

Бюджет-2022: на що вирішив поставити уряд, плануючи доходи?

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Легкого життя не буде, однак і прикрих несподіванок у новому бюджетному році теж очікувати не варто.

Саме до такого висновку приходжу, розглядаючи проєкт державного кошторису на 2022 рік. Верховна Рада ухвалила його в першому читанні 2 листопада. Документ проходить стадію доопрацювання й до 20 листопада має бути затверджений парламентом остаточно.

Розглянемо цей проєкт докладніше. Ось які ключові показники він на сьогодні містить:

• зростання ВВП має становити 3,8%;

• індекс інфляції сягатиме 106,2%;

• доходи мають зрости на 14,44% відповідно до планового показника 2021 року і становитимуть 1267,4 млрд грн;

• видатки передбачені на рівні 1441,9 млрд грн, що більше за плановий показник 2021 року на 7,2%;

• дефіцит дорівнюватиме 188 млрд грн, що на 23,77% менше за плановий показник 2021 року;

• дефіцит (%ВВП) становитиме 3,5% (план 2021 року – 5,5%);

• на погашення державного боргу передбачено 393,325 млн грн, що на 16,02% менше за плановий показник 2021 року;

• на обслуговування держборгу в 2022 році заплановано виділити 181,415 млн грн – це на 14,33% більше за показник, закладений у держбюджеті 2021 року.

Цілком прогнозоване ухвалення в установлені терміни головного кошторису вказує на те, що уряд серйозно поставився до підготовки цього документу, підвищив якість аналітичної роботи міністерств і знайшов підтримку в парламенті.

Водночас, формуючи бюджет на 2022 рік, Кабмін навряд чи міг передбачити стрімке зростання світових цін на енергоносії – насамперед, нафту й газ. Візьмемо до уваги наслідки нещодавньої угоди між Угорщиною і РФ щодо постачання газу в обхід України, приплюсуємо сюди досить красномовну відмову Білорусі у постачанні електроенергії задля балансування українського ринку і отримаємо дуже складну ситуацію вже у найближчій перспективі. Виконання Держбюджету-2022 опиниться під загрозою.

Уникнути чи пом’якшити удар зовнішніх факторів – завдання не з легких. Однак повернімося до ухваленого в першому читанні законопроєкту. За рахунок чого Кабмін планує збільшити бюджетні надходження у 2022 році? Завдяки податкам. Зокрема, на 2 млрд грн мають зрости доходи від внутрішнього ПДВ і на 6,9 млрд грн від ПДВ з імпортованих товарів. Можливо, в уряді сподіваються, що цьому сприятиме боротьба зі схемним ПДВ та заниженням ПДВ на митниці. Однак я б не став покладатися на цей чинник. Річ у тому, що корупція в Україні є явищем системним і здолати його швидко неможливо. До того ж боротьба з мінімізацією ПДВ просідає, урядовці не можуть цього не розуміти.

Ще одне джерело бюджетних надходжень – податок на прибуток. Згідно з проєктом Держбюджету-2022 скарбниця має отримати від нього близько 30 млрд грн, що становить понад 70% від прогнозованого збільшення усіх доходів бюджету. Припускаю, що цю суму автори документу визначили, орієнтуючись на обмеження у врахуванні збитків із податку на прибуток попередніх періодів для великих платників податків. Нагадаю, ці обмеження передбачені ухваленим нещодавно законом №5600. Не варто також забувати, що цей закон просувався як «антиолігархічний», а одним із його ключових положень було приведення методики розрахунку рентної плати із видобутку залізної руди до її реальної цінової кон’юнктури.

У читача може виникнути питання: якщо уряд сподівається отримати від реалізації положень «антиолігархічного» закону 30 млрд грн (податок на прибуток від реалізації), то в чому полягає, власне, антиолігархічний ефект цього правового документу? І де тоді стрімке збільшення надходжень від рентної плати із видобутку залізної руди? Раніше я вже говорив, що причиною відсутності збільшення надходжень від ринкового визначення бази для нарахування ренти на видобуток залізної руди, є, як не дивно… сам ринок. Річ у тому, що коли законопроект розроблявся, ціни на залізну руду досягли пікового значення. А вже на момент голосування у ВР вони повернулись до свого середнього рівня, а отже, і база для нарахування ренти не збільшилась.

Як би там не було, але я вважаю ринковий метод визначення бази для ренти справедливим. Він дозволить урівноважити зростання прибутку із продажу залізної руди зі збільшенням сплати самої ренти. Швидше за все, нинішній рівень цін на залізну руду, що нівелює підвищення бази для нарахування ренти на даному етапі, і був тим чинником, котрий дозволив прийняти закон №5600. Іронія цього «антиолігархічного» документу полягає в тому, що він виявився надто поблажливим до самих олігархів. По суті, він дав їм час на розкачку, убезпечивши їх від реального збільшення ренти щонайменше на рік! Натомість інші гравці ринку подібних послаблень не отримали. Сталося те, про що я неодноразово говорив, аналізуючи діяльність уряду: держава прагне отримати всі зиски від податку на прибуток вже «тут і зараз» і ніяких послаблень не пропонує, що і декларує у прогнозі збільшення надходжень бюджету.

Як на мене, заслуговує уваги і прагнення авторів законопроєкту зробити ставку на внутрішні запозичення. Передусім, ідеться про реалізацію ОВДП. Раніше я наголошував на важливості правильного застосування цього інструменту залучення інвестицій. Узявшись активно працювати із цінними паперами, Кабмін, однак, не використав усього їхнього потенціалу – зокрема, в реалізації довгострокових ОВДП у гривні. Втім, структуру доходів бюджету на 2022 рік це не змінило, а це означає, що в уряді й далі «робитимуть ставку» на ОВДП.

Крім того, нещодавно і НЕК «Укренерго» вирішило залучити інвестиції, шляхом випуску так званих «зелених єврооблігацій» на суму 825 млн доларів. На папері все виглядає добре - облігації видані на 5 років з дохідністю 6,875%, а залучені кошти мали б спрямуватись на погашення боргів перед виробниками «зеленої енергії». Однак, уряд певно вирішив, що залучені кошти можна використати не за призначенням, а, приміром, для латання дір в бюджеті. Проте, нецільове спрямування коштів, залучених переважно від іноземних інвесторів, може мати глобальні негативні наслідки для кредитного рейтингу України.

На мою думку, головними чинниками, які вплинуть на показники надходжень від реалізації ОВДП, будуть інфляція і рівень облікової ставки НБУ. Як показує практика, в Україні інфляційні процеси (так само, як і девальвація гривні) досягають свого піку наприкінці І – початку ІІ кварталів, а тому результат виконання цієї статті доходів бюджету можна буде оцінити вже найближчим часом. Водночас, хочу зазначити: для пожвавлення української економіки уряду й парламенту варто використовувати будь-які інструменти. Не важливо, звідки до нас прийдуть інвестиції – від держави, легального бізнесу чи з тіньового сектору (виняток – кошти, набуті злочинним шляхом), важливо, щоб економіка отримала цей фінансовий кисень.

Підсумовуючи, скажу, що цього разу Кабмін достатньо тверезо поставився до формування бюджету наступного року, передбачив у ньому низку слушних кроків. Водночас, авторам законопроєкту поки що бракує комплексного бачення ситуації, вміння передбачити результат.

Крім того, ухвалення бюджету на доволі ранньому етапі повинно виключати необдумані кроки уряду, наприклад, такі як історія з нецільовим використанням коштів від зелених єврооблігацій. Беручи до уваги останні тенденції, можна зробити висновок, що визначальним чинником збалансованості бюджету 2022 року буде ситуація на енергетичному ринку. Отже, навіть попри порівняно невеликий дефіцит бюджету на 2022 рік, треба приділити більшу увагу енергетичній безпеці держави, наприклад, створити окремий фонд для покриття витрат від цілком можливої кризи в енергетиці.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]