UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.08.2021 17:59

Чи варто очікувати змін в економиці зі стартом роботи БЕБ?

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Добігає кінця конкурс на здобуття посади директора Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Із трьох фіналістів найбільше шансів отримати це крісло мають Вадим Мельник і Атілла Ковчі – обидва колишні податкові міліціонери. З огляду на службовий бекграунд головних претендентів розраховувати на оновлення правоохоронної системи в економічному секторі не варто.

Отже, 13 серпня державна конкурсна комісія, яка обирає керівника БЕБ, із 10 претендентів визначила трьох головних на цю посаду. Це:

- Вадим Мельник (чинний голова ДФС; про його високі шанси я вже писав у попередньому блозі);

- Аттіла Ковчі (колишній слідчий податкової міліції, прокурор Генпрокуратури);

- Василь Горбаль (колишній голова правління Укргазбанку, депутат, член ради НБУ).

На мою думку, жодного з них не можна назвати тією людиною, котра здатна проводити ключову місію новоствореного органу, а саме: виявлення й аналіз економічних загроз для країни, розслідування та попередження злочинів в економічній і фінансовій сферах держави. Спробую обґрунтувати свій скептицизм.

У мотиваційному листі для участі в конкурсі кожен із кандидатів виклав власне розуміння цілей і завдань, які стоять перед директором БЕБ.

Досвідчений управлінець…

Скажімо, Вадим Мельник проводить паралель між аналітичними функціями БЕБ і податкової міліції, де він працював з 2000 по 2016 роки, починаючи зі слідчого і завершуючи посадою начальника Головного слідчого управління. Як управлінцю високого рівня, треба віддати йому належне. Ось як кандидат бачить першочергові дії по запуску нового органу:

- Побудова структури Бюро, яка дозволить оптимізувати кількість персоналу в підрозділах забезпечення діяльності (фінансисти, юристи, кадровики тощо) і допоможе укомплектувати штат професійними кадрами (детективами й аналітиками);

- Побудова структури за територіальним принципом задля оперативного й процесуального контакту з місцевими прокуратурами й судами, забезпечення технічними можливостями щодо підключення до аналітичних баз даних державних органів місцевої влади, територіальних правоохоронних органів тощо, оперативного перекриття ключових напрямків та галузей економіки;

- Інституціональне забезпечення: розробка керівних нормативно-правових актів, інструкцій, положень тощо;

- Спрямування роботи насамперед на подолання системних кримінальних явищ та забезпечення рівних умов ведення бізнесу;

Такий підхід свідчить про хороші менеджерські здібності кандидата. Однак, є великий ризик того, що Бюро економічної безпеки під керівництвом Вадима Мельника мало чим відрізнятиметься від податкової міліції. Це може стати «ребрендінгом» ДФС або ДФС-2 зі старим кадровим складом. Філософія податкового міліціонера – головна вада для керівника незалежного органу, який має впроваджувати реформи.

і реформатор-антикорупціонер

Як на мене, головним конкурентом чинного голови ДФС є прокурор Головного офісу Генпрокуратури Аттіла Ковчі. Обох об’єднує тривала праця в органах податковій міліції. Зокрема, пан Ковчі має 15-річний досвід такої роботи, певний час він очолював слідчий підрозділ Тернопільської області.

Шляхи претендентів розійшлися, коли тернополянин перейшов у Генпрокуратуру (ГП). До речі, кандидат зазначає, що планує використати при формуванні штату БЕБ «практику успішного зовнішнього добору кадрів до офісу ГП». А ще пише, що «отримав міцне щеплення від недоброчесності, оскільки щодня працюю з кримінальними провадженнями, у яких правоохоронці вимагали та отримували неправомірну вигоду».

Крім того, «ретельно опрацювавши доступну в мережі Інтернет англомовну літературу щодо запровадження та подальшого удосконалення найбільш новітньої та ефективної моделі правоохоронної діяльності - lntelligence­Led Policing (правоохоронної діяльності, керованої розвідкою), яку за правовою логікою Закону «Про Бюро економічної безпеки України» вперше у вітчизняній історії має бути покладено в основу ризико-орієнтованої моделі діяльності новоствореного центрального органу виконавчої влади», кандидат вважає себе «достатньо підготовленим» для директорської посади в БЕБ.

Не треба бути провидцем, аби розгледіти в словах пана Ковчі бажання створити собі образ непримиренного борця з корупцією, сучасного реформатора західного зразка. Своїм першочерговим завданням він бачить швидкий запуск роботи БЕБ з використанням досвіду успішного добору кадрів до Офісу Генпрокурора. Він декларує нульову терпимість до корупції, необхідність покращення інвестиційного клімату, збільшення доходів до бюджету, забезпечення уряду висновками щодо загроз економіки тощо.

Є в програмі Аттіли Ковчі і неординарні ідеї. Зокрема, він пропонує запровадити інститут доброякісного нехтування меншою проблемою заради вирішення більшої. Щоправда, деталізації ідеї тут немає. Намагаючись подати себе у якомога вигіднішому світлі для членів конкурсної комісії, кандидат пише: «Мій досвід особистої успішної участі в доборі до Офісу Генерального прокурора стане корисним у швидкій організації добору працівників до лав Бюро (проекти більшості необхідних документів, зокрема щодо проведення конкурсу, мною підготовлено або готуються)».

«Технічний» кандидат?

Схоже, що найменше шансів отримати посаду директора БЕБ має третій претендент – Василь Горбаль. У мотиваційному листі він коротко переповідає свій життєпис і перераховує власні досягнення, головним із яких вважає розбудову і зміцнення Укргазбанку. Натомість, про свою парламентську роботу, зокрема, в комітеті з податкової та митної політики, він пише довідково, не говорячи про успіхи. Своє бачення функціонування БЕБ у разі отримання посади директора Василь Горбаль описав одним абзацом:

«Я впевнений, що мої професійні здібності, моральні якості та досвід на керівних посадах в органах державної влади та фінансовій сфері внесуть свій вклад у розвиток економіки держави та належне виконання завдань, покладених на Бюро економічної безпеки України, сприятимуть відновленню довіри у відносинах в сфері економіки, забезпеченню економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення кримінальних правопорушень, координації зусиль усіх гілок влади задля стійкого економічного росту країни».

Як бачимо, конкретики бракує. Мотиваційний лист цього кандидата, особливо, у порівнянні з листом Вадима Мельника, схожий на відписку. Складається враження, що пан Горбаль не готовий активно й до кінця боротися за директорське крісло зі своїми суперниками і є суто «технічним» кандидатом. На користь цього припущення свідчить і те, що у фіналіста абсолютно немає досвіду правоохоронної діяльності. Тож він у трійці лідерів виглядає найслабшим. А отже, головна боротьба очікується між Вадимом Мельником і Аттілою Ковчі. Перший, нагадаю, позиціонує себе як досвідчений управлінець, готовий якнайшвидше запустити БЕБ. Другий – як реформатор із новим баченням та нетерпимістю до корупції.

Далеке від ідеалу БЕБ і його альтернатива

Так чи інакше, а суперництво за посаду керівника БЕБ розгорнеться між двома колишніми податковими міліціонерами, що ставить під сумнів головну ідею про перезавантаження правоохоронної системи в економічному секторі. Ситуація довкола обрання директора новоствореного органу накладається на повільні темпи підготовки до його запуску. Я вже аналізував цю проблему у минулих публікаціях. Нагадаю, що свою роботу Бюро має розпочати 25 вересня.

Зазначу також, що створення БЕБ я вважаю прогресивним, хоча й не ідеальним рішенням з боку Кабміну та Верховної Ради. Я завжди виступав за оптимізацію тих державних органів, які фактично виконують однакову роботу і є додатковим тягарем для бюджету. Водночас, я та мої колеги-експерти вважаємо, що набагато ефективнішим кроком було б створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. На жаль, Кабмін свого часу до наших порад не дослухався. Що ж, до дня «Х», коли має запрацювати БЕБ, залишилося недовго. І, звісно, ми з нетерпінням чекатимемо оголошення переможця конкурсу.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]