UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.07.2021 09:19

Податки для IT-гігантів логічні, але не замінять собою комплексну реформу

Доцент кафедри кримінального права та кримінології в Університеті державної фіскальної служби України

Замість того, щоб лібералізувати систему оподаткування, стимулювати бізнес і заохочувати інвесторів, Кабмін активно розширює базу платників податків.

Вочевидь, робить це, щоб бодай якось урятувати дефіцитний бюджет. Нині черга дійшла до IT-корпорацій на кшталт Google. Формально правильний і цілком логічний крок містить і певні ризики – як для бізнесу, так і для економіки в цілому.

Йдеться про закон № 1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам». Він набув чинності 2 липня й відомий як закон «про податок на Google». Насправді зміни стосуються низки компаній: Google, YouTube, Apple, Microsoft, Facebook, TikTok та інших.

Різночитань у ПКУ більше не буде

Головна мета закону - прибрати шпарину в Податковому кодексі, яка досі дозволяла інформаційним гігантам уникати обов’язку щодо сплати ПДВ за надані послуги резидентам України. Річ у тому, що п. 186.4 ПКУ визначав місцем постачання послуг місце реєстрації постачальника, а у випадку із Google постачальник був зареєстрований лише за кордоном.

Це означало, що сплата резидентами України за сервіси Google не була для компанії підставою реєструватися в якості платника ПДВ на території України. І хоча п. 186.3 ПКУ містив положення, за яким місцем постачання рекламних послуг вважалось місце реєстрації їх отримувача, ця норма трактувалася неоднозначно, тому й не застосовувалась до зазначених компаній.

Останні зміни до ПКУ покликані прибрати ці різночитання. Новація Податкового кодексу, пункт 186.31, чітко визначає: «Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг». Щоправда, законодавці вирішили додати новаціям більшого креативу і встановили:

«Місцем постачання вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги).

Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи - отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у підпунктах "а"-"в" цього пункту відомостей, є: платіжна адреса фізичної особи - отримувача послуг; банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги; інша комерційно важлива інформація».

Саме цими роз’ясненнями віднині керуватимуться податкові органи, визначаючи місцезнаходження фізичної особи - отримувача послуг. Відтак IT-гіганти на кшталт Google сплачуватимуть податок на додану вартість у розмірі 20% в іноземній валюті. Як бачимо, в гонитві за об’єктом оподаткування податківці ймовірно вдаватимуться до неординарних заходів. Гадаю, особливо цьому сприятиме розмите формулювання «інша комерційно важлива інформація».

Про винятки і «податкові повідомлення»

Ухвалені зміни передбачають і певні винятки. Зокрема, «від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від податку на додану вартість звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини, особи-нерезиденти, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами у разі, якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника».

Що ж до самого Google – тепер компанія зобов’язана зареєструватися платником ПДВ на території України. Звітуватиме вона за спрощеною формою в центральний орган ДПС, використовуючи спеціальний електронний сервіс. Загалом, для IT-компаній це стане обов’язковою процедурою - за умови, якщо загальна сума від здійснення ними відповідних операцій перевищуватиме 1 млн грн на рік. У звіті крім реквізитів декларанта будуть лише договірна вартість постачання електронних послуг та власне сума податку.

Також зміни до ПКУ передбачають особливу форму – «податкове повідомлення особі-нерезиденту»:

«58-1.1. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи- нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у випадках та порядку, передбачених статтею 208-1 цього Кодексу.

58-1.2. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, якщо така особа- нерезидент:не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін;

не сплачує узгоджену суму грошових зобов’язань з податку на додану вартість у встановлений термін;

здійснює інше порушення вимог цього Кодексу, за яке відповідно до цього Кодексу передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції».

Зазначу, що другий тип повідомлення – це, по-суті, аналог звичайного податкового повідомлення-рішення. Тобто, визначена ДПС сума податкового зобов’язання (штрафи, несвоєчасна сплата тощо). Більшим є тільки строк сплати за таким рішенням – 90 днів. Також, для осіб-нерезидентів передбачена можливість адміністративного оскарження рішень податкової служби та можливість листування в електронному вигляді.

Для стійкого ефекту потрібні комплексні реформи

Варто сказати, що ухвалені зміни для мене й більшості експертів не стали несподіванкою. Адже ми не перша країна, в якій ІТ-гіганти на кшталт Google обкладаються ПДВ. І це, я вважаю, правильно, оскільки створює умови для ринкової конкуренції і, звичайно, дозволить наповнювати бюджет. Занепокоєння в мене викликає інше: надання ДПС фіскального важелю, яким наші податківці полюбляють «кошмарити» вітчизняних підприємців. Та коли йдеться про міжнародні корпорації ІТ-індустрії, подібний тиск може мати набагато масштабніші наслідки – наприклад, позови компаній до міжнародних арбітражів, плюс – загальне падіння інвестиційної привабливості України.

Певен, що через додаткове навантаження у вигляді сплати ПДВ Google чи інші світові гіганти не відмовляться від частини прибутку й не згорнуть свою роботу на теренах України. Але цілком вірогідно, що вони підвищать ціни на свої послуги для наших громадян. Також мене дивує, що податкові зміни акцентують увагу насамперед на фізичних особах – отримувачах послуг, натомість, юридичні особи в документі не згадуються.

Самі по собі законодавчі новації є слушними. Водночас я вважаю, що їх авторам бракує комплексного підходу, через що подібні ініціативи не матимуть тривалого ефекту. Кожна така зміна має стати ланкою комплексних трансформацій, а не ухвалюватися, як спонтанне й точкове рішення заради порятунку бюджету. Так, дефіцитну держскарбницю якийсь час можна наповнювати виключно за рахунок розширення бази оподаткування. Але в розвинених країнах це не працює. Якщо ми справді хочемо дати імпульс економіці, мусимо діяти системно й комплексно – позбавляючись корупції в судових органах, роблячи гнучким податкове законодавство, стимулюючи підприємництво, створюючи сприятливі умови для інвесторів тощо.

Замість точкових рішень уряду й парламенту на кшталт закону «про податок на Google» чи суто декларативної Програми дій Кабміну до 2024 року я вже давно пропоную розпочати реальні перетворення. Їхній алгоритм прописаний у програмі податкових трансформацій «Від нестабільності до гармонії». Ці зміни передбачають реструктуризацію податкових та контролюючих органів, централізацію їхніх функцій, якнайширшу лібералізація системи оподаткування, проведення справжньої амністії капіталів та запровадження податку на виведений капітал, автоматизацію й цифровізацію адміністрування податків, скорочення адміністративного тиску на бізнес. Вкотре мушу висловити жаль, що у високих кабінетах до пропозиції експертного кола дослухаються лише коли-не-коли. Але ми не втрачаємо надії бути почутими.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]