Піднятися з дна!

Як Україні здійснити економічний прорив України? Як відійти від застарілої системи? Який досвід сусідів можна використати нам? Та чи можливе взагалі економічне диво по-українськи?

Україна в рейтингу економічного свободиамериканського аналітичного центру HeritageFoundation посіла останнє, 44 місцев Європі, і 150 місце серед 186 країн світу.Про це йдеться на офіційному сайті центру. А що показує державнастатистика?  Виробництво в Україні зновускорочується. За підсумками 4 місяців 2017 року індекс промислового виробництва,за даними Держстату, впав на 2%. Тому я задумався, як же здійснити економічнийпрорив України? Як відійти від застарілої системи? Який досвід сусідів можнавикористати нам? Та чи можливе взагалі економічне диво по-українськи?

Полякамє чим похизуватись

Для того, щоб провести вдалі реформи, нам необхідно запозичувати позитивнийдосвід інших країн, але адаптуючи до сучасних економічних реалій України.  Наприклад, гарний досвід Польщі з їїнауковими парками та сімейними фермами. Та й економічні показники, не можуть нетішити поляків, адже темп розвитку економікиїхньої держави перевищив найсміливіші прогнози. За інформацією газети «Rzeczpospolita»економіка Польщі зросла до 4,4 %. На початку липня центробанк країни підвищив прогноззростання ВВП на поточний рік із уже немалих 4,0 до 4,7 відсотка. Інфляціямає знизитися до комфортабельних для центробанку 2,3 відсотка річних. Тожчому поляки змогли, а ми ні? Коли Польща вийшла із соціалістичного табору, в країні відбулисяполітичні та економічні зміни. Поляки відкинули досвід державного регулюванняекономіки. Натомість прийшларинкова економіка і приватизація бізнесу. Країна пройшла крізь низку болючихреформ. Через три роки почав рости показник ВВП, підвищився рівень життя. Як і нинішні українці,поляки  в 90-х були переконані, що вугільнагалузь, важка промисловість, кораблебудування – це хребет економіки, але з початком реформ виявилося, що це не так, всіці гіганти соціалістичної індустрії – неконкурентоздатні. Ставку булозроблено на малий та середній бізнес. Тепер це рушійна сила польськоїекономіки, який дає половину валового продукту, і в якому працює 70%працездатного населення.  Поляки скоротили кількість підприємств у всіх галузях, змінили структуру економіки. І зкраїни, де левову частку ВВП формували великі підприємства, вони стали країною, в якій левову частку ВВП становить  малийі середній бізнес. Але чи не найважливішим, стало те, як відзначають в The Economist, що вперше вісторії польське суспільство почало керуватися тими ж суспільно-політичнимиправилами й нормами, якіпритаманні західним країнам, зокрема: рівність перед законом, захист праввласності, свобода економічної діяльності, і, що цікаво, включення убізнес-діяльність всіх прошарків суспільства. Нині, за підрахунками The Economist, Польща за темпами розвитку можепретендувати на звання економічного лідера Європи.

Ставка на інноваційні підприємства Естонії  

Також для прикладу можна взяти, Естонію, вякій, як і в решті країн Балтії, розвинулася політико-економічна модельраціонального підприємницькогокапіталізму на противагу держав­но-монополістичному, якийутвердився в Росії, та олігархічному – в Україні. Естонія вслід за іншими країнами Центрально-Східної Європи пішлашляхом розбудови ліберального ринку, орієнтуючись насамперед на державиСкандинавії. Це дало їй західні інвестиції і технології, від чого в підсумкувиграла як влада, так і більшість населення, а не тільки купка людей. Талліннзробив ставку на розвиток інноваційного підприємництва. Соціальні потрясінняперших років переходу від планової до ринкової моделі економіки буликомпенсовані загальним позитивним очікуванням суспільства щодо економічного йтехнологічного прогресу країни.Другий етап був пов’язаний із початком переговорного процесу з ЄС,в який Естонія ввійшла першою серед пострадянських країн, діставши ще 1997 рокузапрошення на вступ до Євросоюзу, а 2002-го – до НАТО. Чіткий курс наєвроатлантичну інтеграцію створив консенсус серед еліти щодо необхідностізапровадження дальших політичних та економічних змін, модернізації тавестернізації економіки й держустанов.Тож, не дивно, що за статистикою, реформами задоволені понад 50% насалення Естонії.

Від ракет до кукурудзи –шлях України 

Який же шлях обрала Україна? Кланову, олігархічну модель, коли фінансово-промисловігрупи (клани) шляхомзрощення з владою впливають на державне управління з метою захисту своїх бізнесінтересів. Які передумови становлення олігархічної системи в Україні? На мою думку, ценепослідовна економічна перебудова в державі у 1990-ті роках (відхід від плановоїекономію до формування ринкових механізмів); приватизація державних і комунальних підприємств ; зрощення владних і бізнесових кіл.Ми кидаємось між залишками радянської економіки та неоліберальними концепціями.Але  якщо подивитися на радянську ізахідну капіталістичні системи, то можна побачити одну спільну рису — розумінняважливості виробництва. Але після розпаду СРСР, Україні, від комунізмузахотілося перейти до іншої крайності — нового лібералізму, заснованого наідеї, що зовсім неважливо, що ти робиш, важливо, що ти щось продаєш, наприкладсировину. Тому сьогодні, за офіційними даними, український експорт на 70% складається саме із сировини. Насправді ж розумноюопозицією комунізму є не лібералізм, а консерватизм, який зберігає тіінститути, які корисні, і ті практики, які успішні. В Україні був хороший наукомісткий виробничийсектор, і за 20 років вільного ринку він суттєво постраждав, ставши дорогим і невигідним.І з держави, що виробляє деталі ракет, ми швидко переходимо до держави, що продає великі обсяги кукурудзи. Але чому ж та«кукурудза» нас не рятує?

Голод буває тільки в тих країнах, якіспеціалізуються на сільському господарстві 

У державах Західної Європи і США лише 3% населеннязайняті в сільському господарстві та повністю забезпечують потреби своїх країні навіть торгують. На противагу в Україні 11%. При цьому субсидії та протекціядержави зберігаються за цими галузями і в розвинених країнах. Дуже важливо досягати синергії між сільськимгосподарством і промисловістю. Чим обробленішим буде наш сільськогосподарський продукт, тим краще ми захищені. Свого часу таким шляхом пішлаАвстралія. Маючи переважно сільськогосподарську економічну орієнтацію,австралійці розвивають неконкурентний порівняно із США чи Європою секторпромисловості. Він створює інновації, необхідні для розвитку сільськогогосподарства. Без промисловості сільське господарство деградує, нам потрібно цезапам’ятати раз і назавжди.

Щож нам робити? 

Україні слід проводити комплексніекономічні реформи, змінити базову економічну модель і створити можливості дляглибокої модернізації країни, підйому виробництва і рівня людського життя.Необхідно здійснити технологічну іструктурну модернізацію суспільного капіталу, виходячи із запровадженняновітніх базових технологій. Запровадження новихтехнологій забезпечить  зниженняенергомісткості і трудомісткості національної економіки, динамічне збільшеннячастки галузей глибокої переробки, високу частку доданої вартості, а отже -високу конкурентоспроможність наших виробництв у світовій економіці. Необхідно мінімізувати банківські процентні ставки, стимулюватипрофіцит зовнішньо-торговельного обороту. Необхідно  перетворитикорупційно-олігархічну систему функціонування економіки у ринково-конкурентну.Відтак зможемо збільшити частку інноваційних виробництв,зросте прибутковість економіки, накопичення на банківських рахунках тапочнуться інвестиції у виробництво, з'являться нові галузі і виробництва наоснові розширення малого і середнього бізнесу. Такж державі необхідно докладати максимум зусиль, щоб втримати трудовіресурси - особливо освіченихмолодих людей, які з однаковим успіхом можуть знайти роботу як в Україні, так іза її межами. Нам важливо їх зберегти, інакше разом з ними ми втратимо й шанс на розвитокекономіки.