Американські гірки
Американська політика сьогодні така ж непередбачувана, як і повороти, підйоми та падіння на Американських гірках. Але затамовуючи дихання, маємо прибути на фінішну пряму цілими. Сподіваюся )
Байден в неділю зняв свою кандидатуру з президентських перегонів 2024 і запропонував номінувати кандидатом на президентство свою віцепрезидентку Камалу Гарріс.
Гарний вибір. Тому що опитування у США, проведених The Hill і проєкт Decision Desk HQ (DDHQ), показують, що Трамп, який офіційно став кандидатом від республіканців 19 липня, випереджає Гарріс лише на 2 пункти — 47% підтримки проти 45%.
Для президентських перегонів це ніщо. Тим паче коли Трамп був орієнтований на збиття Байдена, а у Гарріс вже мають бути заготовочки на збиття Трампа. Тобто Трампу і його штабу прийдеться сильно переробити стратегію для виграшу, а Гарріс, напевно, скористається вже тим, що на тепер підготовлене. Але це не точно (люблю цю фразу)).
З чого виходжу я.
У своїй попередній колонці на УП після неочікуваних дебатів Байдена і Трампа 28 червня на телеканалі CNN, я висловив припущення, що Трамп може піти на угоду з демократами та американським істеблішмент і зняти свою кандидатуру з перегонів, в разі, якщо Байден зніме свою кандидатуру. Чому я так припускав? З американських інсайдів чув, що Байден «розсипається на очах» і з цим треба щось робити, а у Трампа реальні проблеми із судовими переслідуваннями, з якими треба щось вирішувати, що за вироками судів Штатів у Трампа не буде можливості зняти із себе судимість у разі обрання президентом. Та і судові тяжби обертаються фантастичними витратами, які можуть вести занадто тяжких фінансових наслідків.
13 липня та поранене вухо Трампа змінили мої припущення. Коли під час передвиборчого мітингу в Батлері, Пенсильванія, я побачив скривавлене та нескорене обличчя Трампа, який просунувшись «у віконце» між тілами і руками своїх охоронців показав нескорене лице, піднятий кулак і мімічне викрикування «FIGHT» (Боріться), а потім ще – й фото піднятої руки Трампа на фоні американського прапора, я зрозумів, що ситуація змінилася і Трамп піде на вибори, навіть ризикнувши всім.
У мене, звісно, залишається дуже багато питань щодо того, як в таких умовах Трамп міг вижити і ушкодження зазнало лише його вухо…, але ця колонка не про це.
Ключове питання для мене. Чому в порушення американських традицій та логіки кампанії, дебати на телеканалі CNN відбулися ще до номінування кандидатів на президентство? А також, чому на ці дебати пішли Байден і Трамп?
Чому пішов Байден мені зрозуміло. Джо з досвідом і демократичний істеблішмент (політики і донори) знали, що Байден піде. Їм потрібно було показати картинку, що Трамп обрав помилкового опонента і виглядає смішно. Треба внести смуту в ряди республіканців і заставити їх терміново щось міняти по ходу, роблячи помилку за помилкою. Хоча інша версія – показати, що це був виступ двох «збитих льотчиків», які кожний у свій спосіб вийде із кампанії.
Чому пішов на дебати Трамп? Зараз я бачу, що у нього не було планів домовлятися і виходити з кампанії. Чому ж тоді пішов на CNN? Обманути, пережити замах на себе і як герой здійснити переможну кампанію з обрання себе президентом – найкращим за всю історію США. Байдена ж, звісно, Трамп, називає найгіршим президентом за всю історію.
Тепер Трамп закликає Гарріс йти на дебати на FOX і дуже емоційно висловлюється про номінування пані Камали. Видно, що Трамп нервує. Є чого. Мені, до речі, дуже кортить, написати про Джей Ді Венса, запропонованого Трампом на кандидата у віцепрезиденти США. Там багато цікавого. Але поки потримаю свої думки про нього до того, як Гарріс визначиться зі своїм кандидатом у віцепрезиденти серед одного із губернаторів.
В передвиборчих перегонах США є величезна інтрига і абсолютна невизначеність у кінцевих результатах, на які вплине американський народ і колегія виборників. Ці американські гірки будуть дуже лякаючими, тамуючими подих, неочікуваними у своїх поворотах, злетах і падіннях, та фінішна пряма, сподіваюся, дасть нам позитив на адреналіні.
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова вчора о 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 22.10.2025 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 22.10.2025 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
-
Нова система в’їзду в ЄС. У чергах на кордоні з Польщею стоять сотні авто
оновлено Бізнес 19378
-
"2024 кілометри". Як українські розвідники ходили вглиб Росії нищити літаки Ту-22М3
8942
-
Атака РФ на Київ знищила склад і офіс фармкомпанії на $100 млн – джерело
Бізнес 8308
-
Росія балістикою знищила потужності найбільшого виробника дріп-кави в Україні – фото
Бізнес 5936
-
"Сама по собі злість – не зло": чому ми зриваємося на дітей та як приборкати гнів
Життя 4024
