Люблін 3,5
У Вільнюсі говорили про реалії Люблінської четвірки – ядра Балто-Чорноморського регіону
Проведення дискусії про ситуацію у ядрі Балто-Чорноморського регіону виглядає дуже важливим саме зараз, коли на офіційному рівні відносини Польщі та України стали помітно прохолодними. Проте це не завадило відвертій дискусії про ситуацію в регіоні та шляхи формування спільного регоінального наративу, який міг би стати альтернативою наративу "русского мира". Дії Росії в Україні учасники Форуму оцінюють адекватно, відкривав його засідання міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, відомий своєю принциповою позицією щодо дій Кремля. Литовські, польські, українські політики, експерти, військові у відвертих дискусіях викладали власне бачення ситуації, обговорювали перспективи перемоги над агресором та розширення ЄС та НАТО. Не обійшлося без короткої, але насиченої дискусії на тему українського зерна у Польщі між парламентаріями Миколою Княжицьким та Анною Фотигою.
Показово, що організатори відвели цілу дискусійну панель для обговорення геополітичного вибору Білорусі. Фахівці з Литви, Польщі, Німеччини, власне Білорусі та України. Розмова пройшла на основі реалістичних підходів до держави, яка стала єдиним офіційним союзником Росії в агресії проти України. Тому я наголосив на тому, що "Живє Беларусь" має стати гаслом європейської політики безпеки, а без демократичної Білорусі немає безпечної Європи. Проте варто відзначити, що представники Білорусі були лише на двох панелях з чотирьох, що і обумовлює "половинчатий" статус цієї присутності.
Політична ситуація в регіоні, перспективи розширення ЄС та НАТО, значення історичних наративів в умовах широкомасштабної агресії Росії стали темами обговорення на Форумі Люблінської четвірки. підтведивши спроможність представників інтелектуальної еліти не лише дискутувати, але і пропонувати оригінальні підходи. Наступне зібрання відбудеться у 2024 році в польському Любліні, а у 2025 році організатори розраховують зустрітися в Україні.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18257
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 14359
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6147
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3387
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2535