Час переосмислювати підходи: що НБУ може взяти з робіт Олів'є Бланшара?

Макроекономіка потребує реалістичніших моделей, ніж DSGE.

Олів'є Бланшар — один із найвпливовіших економістів нашого часу, колишній головний економіст МВФ та автор знакових досліджень у сфері макроекономіки. У своїй останній роботі «Convergence? Thoughts about the evolution of macroeconomics over the last 40 years» (2025) він піддає критичному аналізу те, як змінювалась економічна наука — і особливо те, як ми будуємо моделі для макроекономічної політики.

Його висновки надзвичайно релевантні для України. Національний банк України вже давно використовує моделі DSGE (Dynamic Stochastic General Equilibrium) як основу для прогнозування та прийняття рішень. Це прогресивна практика, яка вирізняє НБУ серед центральних банків регіону.

Проте Бланшар чітко вказує на те, що традиційні DSGE-моделі:

• часто спираються на надто спрощені припущення (як-от "ідеальні агенти", раціональні очікування),

• не враховують достатньо поведінкових аспектів (міопія, адаптивність),

• ігнорують гетерогенність домогосподарств і бізнесу (що критично для економіки з високим рівнем нерівності),

• слабко передбачають ефекти несподіваних шоків (як COVID-19 чи війна).

Якою може бути альтернатива? Бланшар закликає перейти до нової хвилі моделей:

• TANK (Two-Agent New Keynesian) — моделі з агентами з різною поведінкою (частина має обмеження ліквідності);

• HANK (Heterogeneous Agent New Keynesian) — ще глибше враховують нерівномірність доходів, споживання, ризиків.

Що може зробити НБУ?

1. Розширити інструментарій: Паралельно з QPM впроваджувати більш гнучкі моделі для стрес-тестування та аналізу альтернативних сценаріїв.

2. Інтегрувати поведінкові механізми: Враховувати, що очікування формуються не завжди раціонально — особливо в умовах воєнної невизначеності.

3. Використовувати мікродані: Підключити інформацію з домогосподарств, підприємств, ринків праці — як радить Бланшар, саме granular data дозволяє зрозуміти макроекономіку по-справжньому.

4. Створити лабораторію середньострокових ризиків: Трансформації на горизонті 2–5 років (післякризові зрушення, демографічні тренди, інституційні зміни) потребують окремої аналітики.

Макроекономіка сьогодні — це не тільки про інфляцію і ставки. Це про адаптацію до нової економічної реальності. Роботи Бланшара можуть бути добрим дороговказом і для українських інституцій.