Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні
Як не платити ПДФО з прибутку КІКом: оптимізація та звітність іноземних холдингів
КІК, нерозподілений прибуток і ПДФО: головне у 2025 році
З 2022 року українські контролюючі особи іноземних компаній стикаються з новими податковими реаліями. Законодавство про контрольовані іноземні компанії (КІК) остаточно набрало чинності, і з того часу питання сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з нерозподіленого прибутку КІК стало актуальним як ніколи.
Ставка 18% ПДФО ( стандартна ставка) плюс 5% (з 2025 року) військового збору (разом 23%) може суттєво зменшити фактичний дохід бенефіціара. Проте не все так однозначно: у рамках чинного законодавства існують законні механізми, які дозволяють оптимізувати або відтермінувати податкове навантаження. (якщо, мова про отримані девіденди від іноземної компанії, громадянином України, тоді застосовується п.167.5 ПКУ - і ставка ПДФО складає 9%)
Який прибуток вважається оподатковуваним?
Закон зобов’язує подавати звітність по КІК, навіть якщо прибуток не розподіляється у вигляді дивідендів. Але сплата податків виникає лише за певних умов, наприклад, коли компанія отримала прибуток та не підпадає під звільнення, а її контрольована особа — резидент України.
І тут з’являється головне питання: чи завжди треба платити ПДФО з нерозподіленого прибутку? Ні, не завжди.
Юридичні тонкощі, які варто врахувати
Платник може не сплачувати ПДФО з нерозподіленого прибутку КІК, якщо виконує одну з умов:
КІК зареєстрована в юрисдикції, з якою укладена конвенція про уникнення подвійного оподаткування, і її ефективна ставка податку не менша за 13%;
КІК є публічною компанією;
КІК фактично веде реальну економічну діяльність (Substance);
Прибуток КІК становить менше 2 млн євро за звітний рік.
Практика показує, що вірно обраний підхід до структурування компанії на етапі планування дозволяє не лише уникнути ПДФО, а й не наражатись на штрафи за неподачу звітності.
Рекомендації для бізнесу: як оптимізувати законно
Структурування холдингів. Реєстрація КІК у юрисдикції з прийнятною ставкою оподаткування (наприклад, Швейцарія, Кіпр, Мальта) дозволяє уникати оподаткування в Україні.
Наявність substance. Офіс, штат, операції — усе це важливі маркери реальної діяльності, які знижують ризики.
Своєчасна звітність. Подати звіт КІК потрібно до 1 травня року, що настає за звітним. У 2025 році — звіт за 2024 рік.
Документування розрахунку прибутку. Варто підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами або відповідно до законодавства юрисдикції КІК.
Супровід фахівця. Податкові наслідки краще прогнозувати до настання податкового періоду.
Статистика та аналітика
За даними ДПС, станом на початок 2025 року лише близько 11% українських КІК подали звітність за 2023 рік. Це свідчить або про низьку поінформованість, або про свідоме уникнення обов’язків, що потенційно несе штрафи до 1 млн грн та донарахування податків. За оцінками ринку, близько 70% власників іноземних компаній можуть уникнути оподаткування за допомогою грамотно вибудуваної структури.
Що буде далі: перспективи і ризики
Очікується, що з 2025 року автоматичний обмін інформацією між країнами активізується. Україна планує повноцінно приєднатись до CRS (Common Reporting Standard), тож банки у Європі, Азії чи навіть на Близькому Сході будуть автоматично передавати інформацію до ДПС.
Це означає, що час “перехідного періоду” добігає кінця. Власникам КІК варто не зволікати і вже зараз звернутись до спеціалістів для перевірки структури та податкових ризиків.
Наостанок
Оптимізація податкового навантаження — не ухилення, а розумне податкове планування. Залишатись у правовому полі та не переплачувати державі — абсолютно реалістична стратегія. Особливо якщо ви працюєте з фахівцями, які розуміють нюанси міжнародного податкового права.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 15695
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7738
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5300
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4933
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4839