Тренінг, на який ми не записувалися. Уроки війни
Без місяця рік, як українці живуть в модифікованій війною реальності.
Війна стала каталізатором усіх можливих змін: способу та темпоритму життя, правил ведення бізнесу, перегляду наративів та бачення світу. Трансформація, через яку ми всі зараз проходимо, – колосальна. А ціна навчання набагато дорожча за гроші. Мені це нагадує марафон, головний принцип якого – адаптуйся, або підеш на дно.
А оскільки в кожного з нас ( не маю жодного в цьому сумніву), великі плани на майбутнє, ми гриземо цю гірку науку. Відкриваючи та виховуючі в собі все нові якості. Отже, чому українців вчить війна?
Урок 1. Мобілізація ресурсу
Зібратися, проявити витривалість, рішучість та адаптивність у справах. Працювати “понад”. І так у всьому. Цю якість якнайкраще ілюструє бізнес.
Коли обвалився ринок, зламалася логістика, зникли партнери – бізнесмени почали шукати нові шляхи. Саме війна змусила приймати швидкі рішення, укладати нові угоди про співпрацю, відкривати додаткові ніші та виходити на інші ринки.
За даними Gradus Research 45% українських бізнесів працюють у «довоєнному» режимі, ще 42% – частково. А це значить, що навичку мобілізації ресурсів засвоєно непогано.
Урок 2. Сила нетворкінгу
Тренд на єдність та згуртованість, що українці демонструють світу, яскраво проявився також у підприємницькому середовищі.
Коли внутрішній ринок зазнав колапсу, бізнес об'єднався. Спочатку займалися волонтерством. А далі це переросло у велике підприємницьке ком’юніті. Члени якого утворювали нові логістичні ланцюжки, укладали нові партнерства. Подекуди співпрацюючи навіть із колишніми конкурентами.
Саме обмін рекомендаціями та корисними контактами дозволив багатьом не втратити ринок і можливості. Та навіть розпочати нову справу.
Урок 3. Соціальна відповідальність
У бізнеса з‘явилась соціальна складова. Сьогодні тисячі українських компаній віддають частину заробітку у вигляді донейтів на підтримку ЗСУ та благодійних ініціатив. А хтось і взагалі – перепрофілював свій бізнес на забезпечення гуманітарних чи військових потреб.
Підприємці виготовляють або ж імпортують ситуативно критичні товарні позиції, інвестують в енергогенеруючі прилади. І в такий спосіб підтримують економіку та, опосередковано, збройні сили.
А ще – працюють на імідж нашої держави.
Використовуючи власну ділову репутацію як інструмент, залучають до співпраці та спільних проєктів міжнародні благодійні організації та гуманітарні фонди. Саме тому спостерігаємо присутність великої їх кількості в Україні – Лікарі без кордонів, World central kitchen, Hope for Ukraine. Іх десятки.
Урок 4. Національна ДНК
Із початком війни ми дуже гостро й одномоментно відчули, що ми – українці. Ми цікавимося власною культурою та історією. Слухаємо українську музику. Переходимо на українську мову в спілкуванні. Споживаємо та виготовляємо українське. І все це транслюємо в зовнішній світ.
Бізнес підкреслює національну складову навіть в товарах, що виробляє. Використовуючи символіку та орнамент в оздобленні чи пакуванні. Сьогодні Made in UA – тренд, який популярний у світі. Та найважливіше – він став популярним всередині держави.
Урок 5. Генерити гроші в Україні для України
Прибуток перестав бути головною метою та мірилом успіху компанії. Це скоріше енергія, яка рухає бізнес та бізнес-процеси у всій країні. І МСБ гідно виконує завдання – генерити цей ресурс. Від початку війни було зареєстровано 27 тисяч компаній та 205 тисяч ФОП (за даними Opendatabot). І майже всі великі компанії продовжують працювати в Україні.
Бізнес що є сил тримає економічний фронт – нарощує виробничі потужності, створює нові робочі місця, сплачує податки.
Якщо держава зробила ставку на народ та армію, то ми, в свою чергу, зробили ставку на майбутнє в Україні.
Підсумовуючи, скажу – війна мала на меті перетворити цілий народ на налякану, спантеличену, ні на що не спроможну купку людей. Натомість навчила нас протилежному – бути стійкими, витривалими та гнучкими до змін та викликів. Відстоювати власну точку зору. Цінувати те, що маєш. Прагнути більшого і працювати задля цього єдиною великою нацією.
За одним але – ціна зависока. Але від того й уроки маємо засвоїти досконало.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8487
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8436
-
Відстрочки, видані Мінекономіки та через Дію, анулюють 28 лютого
Бізнес 7362
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 5909
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
виправлено Бізнес 3934