Факсимільний підпис у ЗЕД-контрактах
Поради від юриста: як правильно можна його використовувати.
Днями ми отримали запит на консультацію: чи можна використовувати факсимільний підпис у документах на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів)?
Щоб відповісти на це питання, ми проаналізували низку нормативних актів.
Почнемо з ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України:
«2. Форма й порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов’язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами».
Більше інформації нам дає ч. 3 ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право»:
«3. Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України».
Подібна норма міститься й у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
«Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі».
Які ж є нюанси щодо застосування простої письмової форми?
У цьому випадку ми звернемося до ст. 207 Цивільного кодексу України:
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:
— його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;
— воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку;
— він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Для юридичних осіб укладення договорів відбувається шляхом їх підписання уповноваженими представниками сторін.
Щодо використання факсимільного підпису, норма ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України говорить нам про наступне:
«3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів».
Аналізуючи цю норму, маємо такі можливі випадки використання факсимільного підпису:
— у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства;
— за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З огляду на положення ч. 4 ст. 6 Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:
«Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України», —
та відсутність будь-яких прямих заборон на використання факсимільного підпису, —
Застосування факсимільного підпису в актах, інформаційних листах, специфікаціях, додатках та інших документах до зовнішньоекономічного договору (контракту), може вважатися правомірним за наявності письмової згоди сторін, у якій мають міститися відповідні аналоги власноручних підписів представників сторін та чітко прописано, в яких документах використовується факсимільний підпис.
P.S. З огляду на те, що законодавство допускає навіть укладення самого зовнішньоекономічного договору (контракту) за допомогою факсимільного підпису (за наявності письмового погодження сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів), — рекомендуємо:
— основний зовнішньоекономічний договір (контракт) — укладати власноруч,
— а документи щодо його реалізації (специфікації, акти, додатки тощо), за письмовим погодженням сторін, — укладати за допомогою факсимільного підпису.
- Припинення дії свідоцтва на ТМ у звязку з її невикористанням Ганна Палагицька 13:11
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17529
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 16944
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 12616
-
Сигнали дефіциту: як тіло "підказує", що йому бракує вітамінів і мікроелементів
Життя 12063
-
Чи є в Трампа інструменти, щоб примусити Путіна до справжнього миру – Foreign Policy
9144