Знову про мову
Путім почав розбудову Євразійського Союзу з питання про російську мову. Українські можновладці виступають з ним за одно.
Не буду довго щось доводити, тільки нагадаю, що нинішня українська влада знову піднімає на щит питання про російську мову, як другу державну, або як мову з особливим статусом. Можна було б на це не звертати уваги, якщо би, по-перше, російська мова, як державна не вводилася в реальне життя практично уже сьогодні. Попри те, що відповідний Закон України вимагає від державних службовців знати українську мову і користуватися нею в практичній державній службі, різні азарови, єфремови і інші їм подібні просто нехтують українською мовою і Законом України.
По-друге, ни нішні українські можновладці у своїй стратегії (хоч і не розуміють, що це таке) стараються бути вірними путіністами, навіть хочуть перевищити його в стараннях відносно захисту російської мови в Україні. Як не дивно, але наша влада, сповідуючи путінізм, робить все навпаки по відношенню до власної держави в прямому і фігуральному розумінні. Наприклад, ось одне з перших доручень Путіна в ролі Президента Росії: «Правительству РФ совместно с органами государственной власти субъектов РФ обеспечить: введение обязательного экзамена по русскому языку, истории России, основам законодательства РФ для трудящихся-мигрантов, за исключением высококвалифицированных специалистов», – цитує доручення Путіна РІА «Новості». (NR2.ru: http://www.nr2.ru/kiev/385834.html)
В цьому контексті хочу звернути увагу шановних співвітчизників на чотири важливі, на мій погляд, обставини.
Перша. Здавати екзамен з російської мови зобов’язані будемо ми з вами і в тому випадку, якщо захочемо поїхати на декілька місяців на заробітки на найнепристижніші роботи, а високваліфікованих спеціалістів можна заманити пільгою незнання російської мови. Але, як ставитися до мов в Росії - це внутрішня справа Росії, незалежно від того, як ми до цього ставимося.
Друга. Зневажливе ставлення до української мови значної частини українських можновладців має глибокі імперські коріння і зумовлене не труднощами вивчення української мови, а психологією великоруського держиморди і на це не можна не звертати уваги. Для того, щоб бути великоруським держимордою не обов’язково бути етнічним великоросом. З глибоким сумом необхідно визнати, що своїх і варяжних запроданців завжди в толерантному українському суспільстві було чимало
Третя. Прошу не звинувачувати мене в максималізмі чи радикалізмі, але боротьба української влади за російську мову приведе до того, що з часом навіть українських депутатів заставлять вивчати російську мову і здавати відповідний екзамен. Не смійтесь, але якщо і далі так піде, то українська мова знову відкотиться на рубежі «дєрєвєнської» мови для анекдотів і художньої самодіяльності.
Четверта. Спільні зусилля російської і нинішньої української влади виходять далеко за межі мовного питання, а представляють собою один з напрямів відновлення Російської імперії у формі Євразійського Союзу. Тому не випадково великоруські держиморди в Росії і в Україні так старанно опікуються статусом російської мови в Україні. Як і в радянські часи вони йдуть на русифікацію всього євразійського (російського імперського) простору з «єдиною мовою міжнаціонального спілкування».
Мені дуже хотілось би помилитися в тому, що я написав, але це можливе лише тоді, коли ми всі будемо не байдужими і зуміємо в нашій власній державі відстояти нашу чудову і багатостраждальну мову наших предків, коли ми зуміємо виконати заповіт великого українця про те, щоб чужого навчатися, але й свого не цуратися. Мій заклик до боротьби за неподільний статус української мови, як державної, ніяким чином не треба розцінювати як заклик до боротьби проти російської мови, бо боротьба «за» - це не обов’язково боротьба «проти», як це розуміли і розуміють більшовики. Хто не з нами, той не обов’язково проти нас, а може бути просто за себе.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 24549
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6384
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2539
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2099