Небезпека скасування мораторію на експорт лісу-кругляку: застереження та пропозиції
Чому без ухвалення Закону «Про ринок деревини» та кадрової реформи експорт необробленої деревини може перетворитися у чергову багатомільярдну схему?
Через війну та низку інших чинників національне лісове господарство України переживає «ідеальний шторм» . У 2022 році майже 40-50% українських переробників зникли, падіння перероблення склало від 35 до 55% в залежності від сорту деревини, експорт з України продукції деревини до країн ЄС у багатьох випадках втратив рентабельність.
В якості варіантів подолання кризи лунають аргументовані заклики скасувати мораторій на експорт необробленої деревини, тим паче, коли цього вимагає Європейський Союз.
Втім, якщо державні чиновники ухвалять ad-hoc рішення та дозволять легально вивозити необроблену деревину за кордон, але водночас не розв’язують базові питання функціонування внутрішнього ринку деревини, то це може остаточно «добити» національний деревообробний бізнес та призвести до подальшого плекання «схем».
Ризики зняття мораторію на експорт лісу з України.
Попри реформу організаційної структури лісового господарства (створено замість сотні лісгоспів єдине лісогосподарське підприємством «Ліси України», а лісомисливські управління збільшені через об’єднання всіх обласних), українська влада чомусь вперто не розв’язує принаймні дві ключові проблеми: 1) не проводить «кадрову» реформу лісівників, 2) не ухвалює уже роками фундаментальний закон «Про ринок деревини», яким можна і необхідно закріпити не волю чиновників, а однакові для всіх стабільні, довгострокові законодавчі правила функціонування внутрішнього ринку деревини.
Чому ці питання не вирішуються? Пояснення може бути досить простими – високопосадовці, незважаючи на війну та спричинену нею економічну кризу, таким чином намагаються зберегти «ручний» контроль над ласими лісовими ресурсами.
Чому це небезпечно? «Ручне» управління лісовою галуззю ще до війни давало змогу безкарно реалізувати різні інтелектуальні багатомільярдні «схеми» використання лісових ресурсів.
Наприклад:
- Таємно продавати, а точніше "проганяли" сотні тисяч кубометрів деревини через «кишенькові» біржі, такі як «Суренж» тощо. У кожного обласного начальника лісомисливського управління була власна «ручна» біржа, через яку «проганялися» десятки тисяч кубометрів за заниженим в рази цінами і лише залишкові об’єми сировини виставляли на загальні торги на ринкових умовах.
- Продавати необроблену деревину через корупційне інтелектуальне ноу-хау українських чиновників – «редукціони», на яких «свої» покупці отримували ліс в 3-4 рази дешевше ринкових цін.
- Запроваджувати та розвивати на базі державних лісгоспів «схему» так званого «державного» перероблення лісу, а продукцію від таких процесів за заниженим цінами експортувати за кордон на фірми-прокладки. Різниця між цінами у вигляді багатомільйонного необлікованого кешу осідала у зацікавлених осіб.
- Запроваджувати штучні формальні перепони у вигляді вимоги «попереднього огляду» деревини навіть після уже запровадження обов’язкового продажу лісу виключно через аукціони.
Через описані вище проблеми з кінця 2020 до 2022 року українському деревообробному бізнесу був завданий серйозний удар, адже процвітали лише деякі учасники та реалізатори «схем» дерибану лісових ресурсів, усі інші, на жаль, відчували суттєвий дефіцит сировини і вже тоді вимушено зменшували об’єми виробництва, а дехто, взагалі, припинив діяльність.
Жоден чиновник, причетний до описаних вище інтелектуальних «схем», не те що не поніс юридичну відповідальність, а й не поніс бодай моральну. Ба більше, багато з них знову призначені на ключові посади у реформованому лісовому господарстві.
Чи є гарантії, що «схеми» не повторяться або не повернуться? У нинішніх умовах таких гарантій, на жаль, не має. Спроби запропонувати будь-які несистемні «запобіжники» українському деревообробному бізнесу в обмін на відновлення експорту лісу-кругляку, більше нагадують те ж саме «ручне» управління, ніж щире бажання допомогти знайти ефективний та збалансований вихід з кризової ситуації, в якій опинилася лісова галузь.
У зв’язку з цим є серйозні побоювання, що зняття заборони вивозити ліс-кругляк за кордон «розв’яже руки» недоброчесній номенклатурі і появляться уже експортні «схеми», а вітчизняний деревообробний бізнес остаточно втратить доступ до сировини і буде знищений. Нещодавній скандал з закупівлею Міноборони продуктів продемонстрував, що за першої зручної нагоди, чиновники передусім починають дбати про власні меркантильні інтереси (збагачення), а не про покращення умов для національного бізнесу або розвиток економіки тощо.
Також експорт лісу-кругляку створить додаткові проблеми українським аграрним підприємствам, які через суттєві логістичні та інфраструктурі перепони, спричинені війною, уже відчувають труднощі при експорті. Сьогодні черга з вагонів з агропродукцією на західному кордоні досягає 16 тис. вагонів, а час простою досягає 9 днів. На скільки зменшиться пропускна спроможність на кордонах, якщо розпочати вивозити ліс-кругляк, хтось наперед робив відповідні розрахунки?
Пропозиції: як вийти з кризи лісовому господарству.
Замість скасування мораторію на експорт необробленої деревини, необхідно створювати привабливий інвестиційний клімат для перероблення сировини в Україні та виготовляти саме тут продукцію з доданою вартістю, щоб підтримувати та розбудовувати національну економіку.
Цього можна досягнути:
- Якщо законодавчо розробити та впровадити однакові для всіх, незалежно від форм власності суб’єктів, довгострокові «правила гри» на внутрішньому ринку деревини. Як це зробити? Потрібно невідкладно ухвалити Закон «Про ринок деревини», який, після першого читання, чомусь припадає порохом у стінах Верховної Ради України.
- Якщо провести кадрову реформу лісівників. Всіх причетних до корупційних оборудок чиновників необхідно позбавити можливості займати будь-які посади в лісовій галузі. Організувати відкриті та прозорі конкурси з участю громадськості для перевірки на доброчесність кандидатів на зайняття ключових позицій в новоствореному єдиному підприємстві «Ліси України» та збільшених лісомисливських управліннях Держлісагентства.
- Якщо максимально запровадити тотальну цифровізацію всіх процесів заготівлі та транспортування деревини, наприклад, фотофіксацію завантаженої деревини з подальшим прикріпленням зображень до товарно-транспортних накладних та оприлюднювати такі дані у відкритому інформаційному просторі.
- Якщо «військові» лісгоспи (підвідомчі Міноборони державні комерційні підприємства) та комунальні лісгоспи (лісгоспи так званого «агропромислового комплексу» зі змішаною формою власності) об’єднати в одній структурі – підприємстві «Ліси України» з метою дотримання однакових для всіх правил відтворення, догляду та експлуатації лісових ресурсів.
Висвновки.
Без цих мінімальних та елементарних кроків усі спроби влади у лісовій галузі, на жаль, сприймаються як імітація розв’язання проблем, а не як реальні наміри розвивати економіку завдяки ефективному використанню природних ресурсів.
Сусідня Польща експортує продукції, наприклад, меблевої майже на $14 мільярдів щороку, а Україна – ледь на $1 мільярд, хоча площу лісів має більшу.
А що очікувати після скасування мораторію на експорт лісу-кругляку? Ймовірно, що замість збільшення об’ємів перероблення та експорту продукції з доданою вартістю, українських деревообробників очікує зниження показників виробництва до нуля?
Під час вибору форм та методів, шляхів виходу з кризи, краще зробити ставку на розвиток національного, зокрема деревообробного бізнесу, створювати йому сприятливі умови для формування продукції з доданою вартістю, ніж покладатися на армію корумпованих чиновників і далі «в ручному» режимі намагатися розв’язувати проблеми лісової галузі.
Лише після успішного виконання «домашньої роботи» у формі втілення вищеописаних заходів (рекомендацій) можна повертатися до питання про зняття мораторію на експорту лісу-кругляку.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8475
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8415
-
Відстрочки, видані Мінекономіки та через Дію, анулюють 28 лютого
Бізнес 7248
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 5584
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3360