Діалог влади з бізнесом в умовах війни: які проблеми слід розглядати першочергово?
На які нарікання зі сторони бізнесу необхідно владі звернути увагу та які проблеми вирішити, аби уникнути хаосу на ринках України та забезпечити економічне зростання замість стагнації?
Голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк закликає до організованих комунікацій влади з бізнесом аби уникати хаосу, оперативно ознайомлюватися з проблемами та швидко їх вирішувати.

Позитивна ініціатива та дуже потрібна у ситуації, що склалася.
Відгукуючись на вказану заяву народної обраниці, є пропозиції долучити до розгляду влади , нижче окреслених проблеми. Саме них, переконаний, необхідно вирішити найближчим часом.
Насамперед, наберуся сміливості сказати, що український бізнес, напевне, займає друге місце після ЗСУ щодо організації ефективного опору російським окупантам з перших днів війни.
Саме представники бізнесу, разом з тисячами волонтерів, з перших днів російської агресії адаптувалися до умов збройного конфлікту, відклали бізнес-інтереси та заробітки в сторону, а власні задатки, таланти та досвід, матеріальні ресурси тощо - спрямували на максимальне забезпечення логістичних потреб військових у амуніції, озброєнні та обладнанні тощо, на забезпечення обороноздатності держави.
Одночасно з цим, прикро констатувати, що величезна армія державних чиновників (державний апарат) виявився вкрай неефективною. Більше того, додумалася за старою звичкою створювати формальні та бюрократичні перешкоди бізнесу.
На мій погляд, у багатьох «старих» чиновників відсутня не лише здатність миттєво реагувати на виклики воєнного часу, а навпаки – у деяких, на жаль, зберігається бажання продовжувати «заробляти» кошти, паразитувати в умовах війни. Створювати безлад і хаос, а потім на цьому заробляти, «допомагаючи» оминати бюрократичні перешкоди – невже дозволимо подальше існування такої чиновницької ментальності?
Загалом, відтепер всі вантажі рухаються не через порти (майже 80% логістики до війни), а через автодороги.
Відповідно, бізнес почав активно збільшувати автопарк задля задоволення логістичних потреб. Відповідно, збільшився попит на державні послуги.
Отже, в рамках розпочатого діалогу необхідно звернути увагу на наступні проблеми.
Проблема №1
Оскільки через війну заблоковані морські перевезення, зупинене авіасполучення, частково пошкоджене залізнодорожнє сполучення, то найбільше логістичне навантаження спостерігається на автомобільні шляхи.
Наприклад, останнім часом на Україно-Польському кордоні автомобільні черги зросли до 25-35 кілометрів. Це тисячі автомобілів, які простоюють в чергах 4-7 діб в очікуванні отримати послуг від держави при температурі повітря, так як сьогодні, 30 градусів за Цельсієм. ПП «Ягодин» пропускає приблизно 300-400 вантажівок за добу. Відтак водії вимушені жити в чергах.
Там виникають і бійки, і сварки та навіть нервові зриви. Ніхто з високопосадовців, на жаль, на проблему не відгукується. Жодних, навіть елементарних умов для перебування у таких довгих чергах не створено, що не скажеш про комфортні кабінети топ-посадовців з кондиціонерами та туалетами тощо.
Візьмемо також паливний ажіотаж та додаткове збільшення автовозів з пальним, також і те що всі перевізники, які працювали в напрямку Азії через Росію і Білорусь, тепер спрямували свою діяльність на Європейські ринки, і все це тепер виявилося у формі гігантських черг на західних пунктах перетинів кордону.
Додати ще ажіотаж з ввезенням автомобілів для населення з нульовою ставкою, то виходить колапс.
Це не тільки збільшення термінів поставок, а й це додатковий розхід пального, якого і так катастрофічно не вистачає, додаткові витрати на заробітну плату тощо.
Проблема №2
У зв’язку з збільшенням кількості автотранспорту, звісно, зростає попит та державні послуги сервісних центрів МВС.
А Корупція в територіальних сервісних центрах МВС, на мою думку, така ж сама, а то й більша як у колишніх «МРЕО». Ажіотаж з ввезенням автомобілів чиновники сприймають, як годівницю для задоволення власних корупційних апетитів.
В чергах за отриманням державних послуг приходиться проводити до 12 днів, або користуватися корупційними послугами поза чергою. Більш детально з цією проблемою намагався ознайомти публіку в окремій статті.
Варіанти вирішення описаних проблем?
Кабінет Міністрів України, МВС України, Міністерство інфраструктури України, Державна прикордонна служба України, Митна служба, Міністерство цифрової трансформації України можуть вжити термінових заходів та запровадити електронні черги та електронний документообіг.
По-перше. Можна запровадити електронну реєстрацію чи онлайн-реєстрацію у всіх пропускних пунктах. Запровадження електронної черги та електронного зі документообігу допоможе вирішити проблему безперешкодного першочергового перетину кордону гуманітарним вантажам, амуніції та медичного обладнання, ліків для фронту. Також зменшить логістичну завантаженість на автодороги та фактично розвантажить пункти пропуску.
Можна перейняти досвід Республіка Польща, яка вже запровадила електронну черга в ПП «Краківець». Нам це теж необхідно, тим більше, коли мова йде про наше виживання.
По-друге. Для прикордонників, митників, працівників сервісних центрів тощо потрібно розробити офіційну систему мотивації на замін корупційних практик.
Як варіант, запровадити диференційовану систему заробітної плати, щоб її рівень залежав, наприклад, від кількості оформлених авто, оформлених документів, відпрацьованих годин, позитивних відгуків тощо.
Такі заходи, переконаний, суттєво зменшить рівень корупції, а також допоможуть вирішити логістичні проблеми загалом.
До слова, уряд уже запланував скорочення армії держапарату на 100 тисяч осіб, що є досить позитивним наміром, який потрібно реалізувати.

- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 150
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 99
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 28273
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 20449
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
17289
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 8030
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 6884