Діалог влади з бізнесом в умовах війни: які проблеми слід розглядати першочергово?
На які нарікання зі сторони бізнесу необхідно владі звернути увагу та які проблеми вирішити, аби уникнути хаосу на ринках України та забезпечити економічне зростання замість стагнації?
Голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк закликає до організованих комунікацій влади з бізнесом аби уникати хаосу, оперативно ознайомлюватися з проблемами та швидко їх вирішувати.
Позитивна ініціатива та дуже потрібна у ситуації, що склалася.
Відгукуючись на вказану заяву народної обраниці, є пропозиції долучити до розгляду влади , нижче окреслених проблеми. Саме них, переконаний, необхідно вирішити найближчим часом.
Насамперед, наберуся сміливості сказати, що український бізнес, напевне, займає друге місце після ЗСУ щодо організації ефективного опору російським окупантам з перших днів війни.
Саме представники бізнесу, разом з тисячами волонтерів, з перших днів російської агресії адаптувалися до умов збройного конфлікту, відклали бізнес-інтереси та заробітки в сторону, а власні задатки, таланти та досвід, матеріальні ресурси тощо - спрямували на максимальне забезпечення логістичних потреб військових у амуніції, озброєнні та обладнанні тощо, на забезпечення обороноздатності держави.
Одночасно з цим, прикро констатувати, що величезна армія державних чиновників (державний апарат) виявився вкрай неефективною. Більше того, додумалася за старою звичкою створювати формальні та бюрократичні перешкоди бізнесу.
На мій погляд, у багатьох «старих» чиновників відсутня не лише здатність миттєво реагувати на виклики воєнного часу, а навпаки – у деяких, на жаль, зберігається бажання продовжувати «заробляти» кошти, паразитувати в умовах війни. Створювати безлад і хаос, а потім на цьому заробляти, «допомагаючи» оминати бюрократичні перешкоди – невже дозволимо подальше існування такої чиновницької ментальності?
Загалом, відтепер всі вантажі рухаються не через порти (майже 80% логістики до війни), а через автодороги.
Відповідно, бізнес почав активно збільшувати автопарк задля задоволення логістичних потреб. Відповідно, збільшився попит на державні послуги.
Отже, в рамках розпочатого діалогу необхідно звернути увагу на наступні проблеми.
Проблема №1
Оскільки через війну заблоковані морські перевезення, зупинене авіасполучення, частково пошкоджене залізнодорожнє сполучення, то найбільше логістичне навантаження спостерігається на автомобільні шляхи.
Наприклад, останнім часом на Україно-Польському кордоні автомобільні черги зросли до 25-35 кілометрів. Це тисячі автомобілів, які простоюють в чергах 4-7 діб в очікуванні отримати послуг від держави при температурі повітря, так як сьогодні, 30 градусів за Цельсієм. ПП «Ягодин» пропускає приблизно 300-400 вантажівок за добу. Відтак водії вимушені жити в чергах.
Там виникають і бійки, і сварки та навіть нервові зриви. Ніхто з високопосадовців, на жаль, на проблему не відгукується. Жодних, навіть елементарних умов для перебування у таких довгих чергах не створено, що не скажеш про комфортні кабінети топ-посадовців з кондиціонерами та туалетами тощо.
Візьмемо також паливний ажіотаж та додаткове збільшення автовозів з пальним, також і те що всі перевізники, які працювали в напрямку Азії через Росію і Білорусь, тепер спрямували свою діяльність на Європейські ринки, і все це тепер виявилося у формі гігантських черг на західних пунктах перетинів кордону.
Додати ще ажіотаж з ввезенням автомобілів для населення з нульовою ставкою, то виходить колапс.
Це не тільки збільшення термінів поставок, а й це додатковий розхід пального, якого і так катастрофічно не вистачає, додаткові витрати на заробітну плату тощо.
Проблема №2
У зв’язку з збільшенням кількості автотранспорту, звісно, зростає попит та державні послуги сервісних центрів МВС.
А Корупція в територіальних сервісних центрах МВС, на мою думку, така ж сама, а то й більша як у колишніх «МРЕО». Ажіотаж з ввезенням автомобілів чиновники сприймають, як годівницю для задоволення власних корупційних апетитів.
В чергах за отриманням державних послуг приходиться проводити до 12 днів, або користуватися корупційними послугами поза чергою. Більш детально з цією проблемою намагався ознайомти публіку в окремій статті.
Варіанти вирішення описаних проблем?
Кабінет Міністрів України, МВС України, Міністерство інфраструктури України, Державна прикордонна служба України, Митна служба, Міністерство цифрової трансформації України можуть вжити термінових заходів та запровадити електронні черги та електронний документообіг.
По-перше. Можна запровадити електронну реєстрацію чи онлайн-реєстрацію у всіх пропускних пунктах. Запровадження електронної черги та електронного зі документообігу допоможе вирішити проблему безперешкодного першочергового перетину кордону гуманітарним вантажам, амуніції та медичного обладнання, ліків для фронту. Також зменшить логістичну завантаженість на автодороги та фактично розвантажить пункти пропуску.
Можна перейняти досвід Республіка Польща, яка вже запровадила електронну черга в ПП «Краківець». Нам це теж необхідно, тим більше, коли мова йде про наше виживання.
По-друге. Для прикордонників, митників, працівників сервісних центрів тощо потрібно розробити офіційну систему мотивації на замін корупційних практик.
Як варіант, запровадити диференційовану систему заробітної плати, щоб її рівень залежав, наприклад, від кількості оформлених авто, оформлених документів, відпрацьованих годин, позитивних відгуків тощо.
Такі заходи, переконаний, суттєво зменшить рівень корупції, а також допоможуть вирішити логістичні проблеми загалом.
До слова, уряд уже запланував скорочення армії держапарату на 100 тисяч осіб, що є досить позитивним наміром, який потрібно реалізувати.
- Відшкодування шкоди завданої транспортним засобом, яким володіє роботодавець Євген Морозов вчора о 21:07
- Інвестиційний клімат України в 2025 році: виклики та сподівання Олексій Волохов 27.12.2024 23:02
- Вимога щодо посвідчення заповіту при свідках при наявності хвороби заповідача Євген Морозов 27.12.2024 21:08
- Використання подарункового сертифікату платником єдиного податку Євген Власов 27.12.2024 19:07
- Виклики і тенденції. Що чекає на український бізнес в 2025 році Віктор Андрухів 27.12.2024 17:46
- Як повернути активи за кордону: адвокатський погляд на спецконфіскацію, практику й виклики Дмитро Зенкін 27.12.2024 13:51
- Юридичні нюанси встановлення когенераційних установок для виробництва та продажу е/е Ростислав Никітенко 27.12.2024 12:09
- Бідних стає все більше Андрій Павловський 26.12.2024 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов 26.12.2024 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 26.12.2024 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 26.12.2024 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 26.12.2024 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 26.12.2024 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 26.12.2024 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 26.12.2024 10:13
- Бідних стає все більше 495
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 289
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 273
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience 91
- JIT – концепція, час якої настав 69
-
Зимовий манікюр 2024-2025: трендові кольори, фото дизайнів та поради від топмайстрині
Життя 14411
-
ДТЕК Ахметова почав купувати американський газ: перше судно прибуло в Грецію
Бізнес 7072
-
УП: Найновішу модель Rolls-Royce в Україні уже купили 13 разів – хто власники
Бізнес 6370
-
Зеленський зібрав на зустріч представників великого бізнесу: хто прийшов
Бізнес 5482
-
Осадча, Дорофєєва, KOLA: сукні, костюми й аксесуари. П'ятірка розкішних образів українських зірок
Життя 5364