Фальсифікації та залякування: як Росія провела нелегітимні вибори на окупованому Сході
І хоча в Москві вже заявили про “чесну перемогу” правлячої партії, численні фальсифікації при практичній відсутності міжнародних спостерігачів говорять про зворотне.
У неділю, 19 вересня, в Росії завершилися вибори до Державної думи, що тривали три дні. Окрім інформації про масові фальсифікації та примусове голосування на користь правлячої партії “Єдіная Росія”(ЄР), організоване Кремлем “волевиявлення” є викликом для цивілізованого світу. Москва долучила до виборів не лише мешканців окупованого Криму, але й окупованих районів Луганщини та Донеччини, що є порушенням Конституції України, а також суперечить нормам міжнародного права.
І хоча в Москві вже заявили про “чесну перемогу” правлячої партії, численні фальсифікації при практичній відсутності міжнародних спостерігачів говорять про зворотне.
Ситуація в Росії
Цьогорічні вибори – дуже важливі для РФ, фактично вони є генеральною репетицією перед виборами президента Росії, що мають відбутися у 2024 році. Тож у Москві не скупились на інструменти для забезпечення пристойного “результату” президентської сили.
Рейтинги правлячої партії “Єдіная Росія” (ЄР) з кожним роком падають. У лютому ЄР мала всього 27% підтримки, а це тривожний дзвіночок для Путіна, який і далі планує керувати РФ. Проте, настрої у суспільстві не найкращі, росіяни не вірять, що лідери РФ здатні впоратися із ситуацією – в країні серйозна ситуація із Covid-19 – протягом літа там фіксували рекордні показники смертності.
Тож поки світ спостерігав за ситуацією у Білорусі, у Росії закривали опозиційні ЗМІ, масово знімали з виборів опозиційних кандидатів та порушували проти них кримінальні справи. У липні федеральна служба з нагляду за масовою інформацією “Роскомнадзор” заблокувала майже 50 сайтів та вимагала видалити сторінки у соцмережах, пов’язані з ув'язненим опозиційним політиком Алєксєєм Навальним та його соратниками. Тож справді опозиційних до влади партій на цих виборах в Росії не було.
Також Москва вдалася до неприкритого підкупу виборців – у серпні Путін заявив про одноразові грошові виплати для пенсіонерів.
Ситуація настільки погана, що Росія пішла ва-банк та вперше вирішила провести нелегітимні вибори і на окупованих Луганщині та Донеччині.
Роспаспортизація
У 2019 році Росія почала масово видавати на окупованих районах Сходу України російські паспорти – наразі їхніми власниками є понад 600 тисяч людей.
У червні цього року, напередодні виборів до Держдуми РФ, цей процес значно прискорився. Єдина причина такого поспіху – забезпечення участі місцевих мешканців у російських виборах. У виданих “паспортах” проставлявся код неіснуючого підрозділу Міграційної служби Ростовської області та не вказувалася прописка, тож такий документ не дає права на соцвиплати, а є лише посвідкою для голосування.
Тільки “Єдіная Росія”
Для забезпечення потрібної явки, а головне — видимості повної підтримки партії Путіна (відповідно і окупації Сходу України Росією), активно залучалася підконтрольна Кремлю влада так званих “республік”.
До виборів тут відбувалися різні заходи “за сприяння”, а часом і за участі представників “Єдіной Росії”, проводилася агітаційна та інформаційна кампанії, зокрема було відкрито 396 інформаційних центрів, де пояснювалось, як треба “правильно” голосувати.
Саме “голосування” відбувалося двома шляхами – системою електронного голосування ДЕГ та на дільницях в Ростовській області РФ. Для останнього був організований спеціальний доїзд. 15 вересня так званий “глава ДНР” Денис Пушилін (у липні виявив бажання стати членом “Єдіной Росії”) заявив про організацію 825 автобусних і 12 залізничних рейсів для “бажаючих” взяти участь у російських виборах.
Та попри такі заяви і цифри, мешканці так званих “республік” не поспішали реєструватися у електронному голосуванні та скаржилися, що їх змушують голосувати за ЄР.
Розуміючи назріваючий провал, підконтрольна Кремлю “влада” вдалася до залякувань та небачених фальсифікацій:
- бюджетників та студентів примушували реєструватися у ДЕГ і “правильно” голосувати;
- разом з реєстрацією деякі громадяни були змушені здавали і доступ до акаунтів у ДЕГ, щоб забезпечити голос за ЄР. Як це працювало видно з відео, опублікованого у YouTube, на ньому адміністратор алчевского центра культури проводить масову фальсифікацію: голосує онлайн з підготовленим списком зареєстрованих у ДЕГ громадян за правлячу російську партію;
- за інформацією російських ЗМІ, деякі громадяни, привезені голосувати у Ростов, не мали російських паспортів, тож вони видавалися їм безпосередньо перед дільницею.
Окрім того, в результаті нелегітимних “виборів” до Держдуми Росії потрапляють і одіозні бойовики “ДНР/ЛНР”. Не важко здогадатися, яку діяльність вони будуть здійснювати у парламенті РФ.
Однак, хоч Москва і задіяла масові фальсифікації та нейтралізувала опозиційних кандидатів, попередні результати виборів говорять про стійку втрату рейтингів путінською партією. Тож, ймовірно, що окрім апробованих 17-19 вересня інструментів втручання у виборчий процес, у Кремлі шукатимуть додаткові шляхи, аби забезпечити Путіну подальші терміни правління.
Якими будуть ці шляхи, залежить також і від міжнародної спільноти, яка не повинна змовчати після зухвалого втягування окупованих районів України у російські вибори й подальшу спробу легітимізації окупації. Диктатори ніколи не зупиняються, їх зупиняють.
- Інституційний колапс Дана Ярова 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 390
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 368
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 252
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 209
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 87
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
82601
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 39331
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 30310
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22744
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15164