Досягнення та труднощі в оновленій системі примусового виконання рішень
Суттєве реформування процесуального законодавства. Введення Єдиного державного реєстру виконавчих документів. Ліквідація механізму повернення виконавчих документів. Зведене виконавче провадження.
За останні декілька років, вбачається тенденція масштабних змін та нововведень в діяльності виконавчої служби. Так на кінець 2017 року, згідно закону № 2147-VIII « Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчиї актів» відбулося суттєве реформування процесуального законодавства. В свою чергу це не могло пройти крізь стадії примусового виконання судових рішень, які теж зазнали значного перезавантаження та змін. Однією з таких змін, є новела виконавчого провадження, згідно якої в 2018 році був введений Єдиний державний реєстр виконавчих документів (далі Реєстр). Даний Реєстр, відповідно до тексту закону № 2147-VIII, буде являти собою автоматизовану систему збору, зберігання, захисту, обліку та пошуку електронних виконавчих документів з можливістю отримання інформації. Планується, що всі виконавчі документи, на підставі яких може проводитися примусове виконання судових рішень, повинні бути занесенні до Реєстру . При цьому виконавчі документи мають бути внесені до реєстру не пізніше дня наступного за днем видачі такого виконавчого документа. Електронні версії виконавчих документів будуть скріплюватися за допомогою електронного цифрового підпису.
Якщо виконавчий документ буде відсутнім в Реєстрі, то це буде підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Іншими словами, без внесення в реєстр виконавчого документа відкрити по ньому виконавче провадження буде не можливо. Також закон № 2147-VIII містить лише загальні положення про Реєстр , а розробка детальних положення покладається на Міністерство юстиції та Державну судову адміністрацію.
Введення Реєстру в майбутньому має стати ще однією опорою підтвердження автентичності виконавчих документів. Разом з цим Реєстр буде значною перешкодою для зловживань в рамках виконавчого провадження. Одночасно можна спрогнозувати і труднощі його функціонування . Перш за все, кредитори, після отримання виконавчих документів, будуть залежні від внесення документів до Реєстру. Що в свою чергу може позначитися на швидкості примусового виконання рішень, особливо у випадках, коли оперативне відкриття виконавчого провадження критично важливе, наприклад, в разі виконання ухвали суду щодо забезпечення позову.
Ще однією важливою зміною в процесі примусового виконання судових рішень стане ліквідація механізму повернення виконавчих документів. Так, в попередній редакції закону частиною першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( далі Закон) визначено 11 випадків повернення виконавчого документа стягувачу, в тому числі і за його власним зверненням. Нова ж редакція закону надає нову назву статті 37: «Припинення виконавчого виробництва», і по суті не змінює правові наслідки для стягувача. Слід розуміти, що як і раніше при поверненні виконавчого документа стягувачу, так і зараз при винесенні постанови про припинення виконавчого провадження, стягувач не позбавлений права на повторне пред'явлення виконавчого документа в рамках установленого строку. Зміни, які торкнулися цієї статті, в більшій мірі пов'язані з введенням Реєстру , що підтверджується одночасністю вступу таких змін в законну силу. На сьогоднішній момент виконання судових рішень ставиться в пряму залежність від фізичного знаходження виконавчого документа в матеріалах виконавчого провадження. Тобто, в разі фізичної відсутності документів у виконавця - будь-які дії в рамках виробництва будуть вважатися незаконними. Введення ж Реєстру усуне вищезгадану необхідність, оскільки забезпечить доступ до виконавчих документів та можливість їх використання.
У старій редакції статті 38 цього Закону , був встановлений механізм повернення виконавчого документа до суду, який його видав. А вже в новій редакції статті 38 Закону , яка є діючою, даний механізм був скасований. Маємо на сьогодні ситуацію, що згідно статті 38 Закону, в разі відновлення судом строку на апеляційне оскарження або прийняття апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ - виконавче провадження зупиняється, про що виконавцем виноситься відповідна постанова. Дана зміна є досить важливою, оскільки значно прискорить процес примусового виконання в порівнянні з попередньою редакцією закону. Якщо раніше, в разі повернення виконавчого документу суду, для його подальшого виконання державний чи приватний виконавець повинен був направити постанову про поновлення виконавчого провадження до суду, а останній або орган, стягувач, яким було повернуто виконавчий документ, на протязі місяця мав пред'явити його до виконання. Не дивно, що раніше цілком звичайною була ситуація, в якій виконавчі дії були паралізовані на кілька місяців через бюрократичні складнощі. Це мало негативну тенденцію, що впливала на процес виконання судових рішень.
Проблема яка наразі хвилює і приватних виконавців, і юридичну спільнота, є стаття 30 цього Закону що передбачає зведене виконавче провадження в ситуації, коли одночасно у державного і приватного виконавця знаходиться стягнення за різними виконавчими документами щодо одного і того ж боржника, відповідно і майно, на яке будуть звертати стягнення виконавці - одне і те саме. Звичайно, якщо у одного боржника достатньо майна, щоб погасити всі борги по провадженнях державного і приватного виконавця, проблем не виникає. Однак коли майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, виникають проблеми. Якщо це нерухоме майно, перш за все, виникає питання, яким чином його слід описувати? Якщо один виконавець вже описав майно, чи потрібно його описувати повторно іншому виконавцю? Хто визначає вартість цього майна? Хто виставляє це майно на реалізацію в СЕТАМ. Практична проблема проявляється в разі, якщо приватний виконавець встиг першим описати, сформувати лот і виставити його на реалізацію СЕТАМ, а далі на СЕТАМ приходить пакет документів на цей же об'єкт від державного виконавця. Як виставляти одне майно двічі?
Окрім вищесказаного, варто окремо зупинитися та зробити акцент на змінах в процесуальних кодексах в частині повноважень касаційних судів по зупинці виконання судових рішень попередніх інстанцій. Так, у статтях 436 ЦПК, 332 ГПК, 375 КАС, регламентуються нові повноваження касаційних судів - зупиняти дію судових рішень до закінчення розгляду касаційного перегляду. Слід нагадати, що раніше Касаційні суди були уповноважені зупиняти лише виконання судових рішень. Хоч в вищевказаних статтях і визначено, що дія рішення суду зупиняється в разі, якщо таке рішення не передбачає його примусове виконання, але така зупинка дії , буде підставою для зупинення виконавчого провадження, згідно нової редакції статті
Підбиваючи підсумки можна сказати, що описані зміни по суті мають позитивний характер і при належній їх реалізації безсумнівно спростять процедуру примусового виконання судових рішень і прискорять динаміку такого виконання. Система примусового виконання рішень є одним з китів на якому стоїть сучасна правова держава . На сам кінець, слід пам’ятати, що без належного примусового виконання рішень - побудувати правову європейську державу буде неможливо.
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 737
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 215
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 35494
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 34185
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25825
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8339
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7945