Акцизні податки на цигарки: добрими намірами вистелена дорога в пекло
Податкова політика щодо цигарок має бути розміреною, передбачуваною, і мінімально інтервенційною.
Найбільша біда будь-якої політики, яка має за собою добрі наміри, в тому, що вона часто призводить до ненавмисних негативних наслідків. Прикладів можна навести багато. Починаючи з протекціонізму як бажання захистити національного виробника і закінчуючи ціллю покращити здоров’я населення шляхом обкладання таких товарів як цигарки різного роду податками.
Французький економіст Фредерік Бастіат (1801-1850) назвав це феноменом “what is seen vs. what is unseen” (того, що видно, і чого не видно). Мається на увазі, що кожна регуляція і кожен закон є дуже часто недалекоглядними і просто не можуть оцінити так звані “ненавмиcні наслідки”. Протекціонізм веде до підвищення цін для споживачів і обмеження їхнього вибору. Акцизний податок на цигарки, у свою чергу, стимулює контрабанду.
З 2018-го року в Україні діє семирічний план підвищення тютюнових акцизів на 20% щороку. Однак законодавча непередбачуваність, яка по сьогодні, є однією з головних причин, чому у нас слабо виходить стати на шлях економічного благополуччя. У 2019-ому році акцизи фактично збільшились на 30%; у тому ж році через нелегальну торгівлю тютюновими виробами наш державний бюджет втратив 5 083 125 000 грн..
За словами директора департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександра Яворського, середньостатистичний курець у нашій країні витрачає 21% свого місячного доходу на тютюнові вироби, тоді як італієць — тільки 9%. Логічно, що в умовах такого нерівномірного навантаження на споживачів, вони стають легкою здобиччю для контрабандистів. Якість нелегальної продукції ніким не контролюється з очевидних причин, а тому ризики є максимально високими.
На жаль, невтішна тенденція є поширеною як на схід так і на захід від нас. В Республіці Ірландія акцизний податок на пачку 20 сигарет п’ятий рік поспіль зростає на 50 центів. У Росії було нещодавно запропоновано збільшення акцизних ставок на тютюнові вироби та електронні цигарки на 20%, починаючи з нового року.
Власне наш горе-сусід чудово показує як не треба робити не тільки в міжнародній політиці, але і у внутрішній, а зокрема, коли це стосується податків. Уряд Російської Федерації, так само як український, вирішив йти шляхом поступового щорічного збільшення акцизного податку на цигарки. У 2018 році він виріс на 10 % і тоді ж майже понад 90% цигарок, проданих в Росії, були нелегальними.
Дуже важливо розуміти, що заборона певного товару або збільшення ціни на нього не призводить до зменшення рівня його споживання, а змушує споживачів шукати можливість його купити деінде. Таким “деінде” стає чорний ринок, який несе з собою велику кількість різного роду загроз. Не кажучи вже про втрати для державного бюджету.
Те ж саме стосується, наприклад, ліків. Ключовою причиною процвітання контрабанди ліків в Україні є зарегульованість ринку лікарських засобів та відсутності простого, прозорого та мінімально часозатратного процесу реєстрації лікарських засобів в Україні. Сама по собі нелегальна торгівля є наслідком, а не причиною. А тому боротись потрібно так само з тим, що створило можливість для кримінальних груп нажитись на нашому здоров’ї.
Добрими намірами вистелена дорога в пекло контрабанди. Податкова політика щодо цигарок має бути розміреною, передбачуваною, і мінімально інтервенційною. Вона має брати до уваги потенційні ризики та ненавмисні наслідки кожного нововведеного податку, щоб випадково не витіснити легальні компанії - якість товарів яких можна контролювати - з ринку і таким чином надати карт-бланш злочинцям нажитись на споживачах.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 20891
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18699
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12636
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12111
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 7455