ВООЗ змінює курс - тепер радить не вдаватись до локдаунів
Попри те, що ВООЗ закликає країни утримуватися від введення локдаунів, багато урядів продовжують використовувати цю стратегію.
Попри те, що ВООЗ закликає країни утримуватися від введення локдаунів, багато урядів продовжують використовувати цю стратегію. Український - поки в роздумах.
Наслідки пандемії COVID-19 завдали нищівного удару економіці багатьох країн і нашій, підірвали наші особисті та економічні свободи, що стали жертвами пандемії так само, як і наше здоров'я. Відповідно до результатів одного дослідження, в найближчі п'ять років локдауни можуть нам всім коштувати 82 трильйони доларів у світовому масштабі - приблизно стільки ж, скільки наш річний глобальний ВВП.
В Україні внаслідок першої хвилі пандемії третина компаній втратили 50-75% доходів, майже 45% – до половини доходів, ще 7% опитаних розглядали варіант закриття бізнесу (за результатами травневого опитування Європейської Бізнес Асоціації).
Локдауни весною були обґрунтовані рекомендаціями Світової Організації Охорони Здоров'я. У квітні генеральний директор ВООЗ лікар Тедрос Адханом Гебреєс закликав країни не виходити з локдаунів, поки хвороба не буде під контролем.
Але зараз, більше шість місяців з тих пір, як локдауни стали улюбленим політичним інструментом ба, ВООЗ закликає їх припинити. Лікар Девід Набарро, спеціальний посланник ВООЗ з питань COVID-19, минулого тижня заявив журналісту Spectator UK Ендрю Нілу, що політики помилялися, використовуючи локдаун як "основний метод контролю" для боротьби з COVID-19.
"Локдауни мають лише один наслідок, який ми ніколи не повинні нівелювати: вони роблять бідних людей набагато біднішими", - сказав Набарро.
Доктор Майкл Райан, директор Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров'я, розділив такий підхід. "Ми хочемо і можемо уникнути масових локдаунів, які нищать громади, суспільство та все інше", - сказав містер Райан, виступаючи на брифінгу в Женеві.
Чути такі заяви від організації, яка була ключовим авторитетом і моральним голосом, відповідальним за вирішення глобальної реакції на пандемію, є достатньо приголомшливо.
Рекомендації ВООЗ стали підставою всіх національних та локальних обмежень не тільки в Україні, несучи загрозу повернути 150 мільйонів людей по всьому світу до екстремальної бідності. Як зазначив Набарро, переважна більшість людей, які постраждали від локдаунів, були якраз бідні і ті, кому і так було тяжко зводити кінці з кінцями перед пандемією.
Кожен з нас напевно знає людей, чий бізнес збанкротував, або які втратили роботу через локдаун. Особливо це стосується сфер торгівлі та громадського харчування, які були знищені політикою локдаунів.
І навіть коли ВООЗ закликає країни утримуватися від нав'язування локдаунів, багато урядів продовжують використовувати цю стратегію. Як це все розвинеться в Україні - поки не відомо. Але, наприклад в багатьох штатах США, школи залишаються закритими, так само, як бари і ресторани, а великі збори - окрім протестів - засуджуються та закриваються силою.
Вплив тривалих локдаунів на молодих людей стає все більш очевидним. Недавнє дослідження, проведене в Единбурзькому університеті, говорить про те, що закриття шкіл збільшить кількість смертей через COVID-19. До того ж у дослідженні йдеться про те, що локдауни "подовжують епідемію, в деяких випадках приводячи до більшої кількості смертей на тривалий термін".
Якщо ми хочемо зменшити вже завдану шкоду і не допустити нової, не треба більше локдаунів. Взагалі треба скептично ставитись до способів боротьби з пандемією чия ціна перевищує їхню потенційну користь.
Божевілля має закінчитися. Не лише тому, що так говорить ВООЗ, а тому, що від цього залежить наше життя і наше майбутнє.
Як зазначили лікарі та науковці у Великій декларації Баррінгтона, підписаній цього місяця в штаті Массачусетс, "локдауни самі по собі мали руйнівний вплив на фізичне та психічне здоров'я, і ці наслідки себе проявлять в короткостроковій та довгостроковій перспективі.”
Ми не можемо продовжувати ризикувати своїм добробутом, закриваючи економіку та людей. Це єдиний шлях вперед, якщо ми прагнемо оговтатися від руйнівних наслідків урядової політики навколо COVID-19.
--
Статтю написано у співавторстві з Яелем Оссовскі, заступником директора Consumer Choice Center.
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 358
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 356
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 236
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 194
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 71564
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
60316
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 22812
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22406
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 9781