Ініціатива чи упередженість?
То якщо з наближенням закінчення строку тримання під вартою суд без клопотання прокурора сам піднімає питання його продовження – чи не стає він на сторону прокурора? Скажу більше, у мене в практиці нещодавно був випадок, коли суд підняв це питання за 23 дн
Продовження строку тримання під вартою завждибуло і залишається для адвокатів гострою та, навіть, болючою темою. Адже не єсекретом, що слідчі судді та суди не приділяють належної уваги обґрунтованості клопотаньсторони обвинувачення, а вирішальне значення, як правило, має тяжкістьінкримінованого злочину. Та якщо під час досудового слідства Кримінальнийпроцесуальний кодекс чітко передбачає звернення з клопотаннями про продовженнястроку тримання під вартою до слідчого судді, то після направленняобвинувального акту до суду він наділений правом вирішити ці питання і безклопотань сторін як під час підготовчого засідання, так і під час судовогорозгляду.
Величезнимпозитивним проривом є прийняття Конституційним Судом України 23 листопада 2017року рішення в справі № 1-28/2017, яким визнано неконституційним положеннятретього речення частини 3 статті315 Кримінального процесуального кодексу України. Воно дозволяло судам впідготовчому судовому засіданні вирішити питання продовження строку триманняпід вартою буквально в «автоматичному режимі». В якості прикладу наведу уривокз ухвали суду про повернення обвинувального акта прокурору. Одразу зазначу, щопитання запобіжного заходу в судовому засіданні не обговорювалось взагалі.
«Відповідно до частини 3 статті 315Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судовогозасідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати,змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в томучислі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначенихклопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінальногопровадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ухвали апеляційного судуКіровоградської області від 23 червня2016 року строк тримання під вартою обвинуваченим закінчується о 16 годині 50хвилин 21 серпня 2016 року, у суду відсутні законні підстави для змінизапобіжного заходу обвинуваченим».
Як бачите, судне згадав в ухвалі про «відсутність законних підстав» діяти всупереч вимогамзакону та незаконно позбавляти людей свободи, але подібних рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень ви можете знайтичимало. Тож тепер маємо надію, що подібних рішень не буде. Та не 315-та єдина…
Незалежно віднаявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовженнятримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з днянадходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусовихзаходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом дообвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це вже частина3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України. І знову ніякихклопотань. Знову суд має сам проявляти ініціативу. Вибачте, але як же цеузгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположнихсвобод та загальними засадами кримінального провадження?
Кожен має правона справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строкунезалежним і безстороннім судом (стаття 6 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод).
Кримінальнепровадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійнеобстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Суд,зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови дляреалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальнихобов’язків (стаття 22 Кримінального процесуального кодексу України).
То якщо знаближенням закінчення строку тримання під вартою суд без клопотання прокурорасам піднімає питання його продовження – чи не стає він на сторону прокурора?Скажу більше, у мене в практиці нещодавно був випадок, коли суд підняв це питанняза 23 дні до закінчення строку і продовжив його не вдаючись до обґрунтувань.
Відповідь на цепитання ми знайдемо в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України,яке вже згадувалось вище:
Конституційний Суд України вважає, що продовженнясудом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпеченнякримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту татримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівностіусіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонностісуду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиківза статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовженнядомашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у судіпершої інстанції. Коли суддя завідсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження триманняобвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судовоїфункції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципівнезалежності і безсторонності судової влади.
Ісправа, як ми бачимо, зовсім не в тому, ініціює це питання суд в підготовчомузасіданні чи вже на стадії судового розгляду. Справа виключно в ініціативі, якає ознакою зайняття суддею сторони обвинувачення. Тому прокурор має обстоюватисвою позицію, захисник свою, а суд приймати об’єктивні та неупереджені рішення,але аж ніяк не сам ініціювати їх прийняття.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8476
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8423
-
Відстрочки, видані Мінекономіки та через Дію, анулюють 28 лютого
Бізнес 7278
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 5646
-
Найвища гора Західної Європи та найефектніша гора Франції: неперевершений Монблан — фото
Життя 3397