Бюро економічної безпеки: крок уперед чи імітація реформи?
Відтепер аналізувати економічні загрози й боротися із податковими схемами буде єдиний державний орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ).
З дублюванням відповідних функцій у правоохоронних структурах начебто покінчено. Але закон про нову службу не позбавлений вад, які можуть зашкодити ефективній роботі нового органу.
Отже, 28 січня Верховна Рада з невеличкою перевагою в голосах ухвалила в другому читанні законопроект №3087-д про створення Бюро економічної безпеки України. З дня першого читання минуло кілька місяців. За цей час депутати внесли до документу понад тисячу поправок, а деякі його положення довелося переписувати, зважаючи на критику головного юридичного управління ВР. Хоча, на мій погляд, остаточний варіант законопроекту принципово не змінився.
Правоохоронних клонів не стало?
БЕБ визначено як центральний орган виконавчої влади. Він виявлятиме й аналізуватиме загрози для економічної безпеки держави, а також розслідуватиме економічні і фінансові злочини. Показово, що однією із головних причин створення Бюро була необхідність позбавити наші правоохоронні органи дублюючих функцій у сфері боротьби з економічною злочинністю. Йдеться про відповідні підрозділи в Нацполіції і СБУ, а також податкову міліцію й НАБУ.
Ні для кого не є таємницею, що кожен із цих «клонів» намагався тиснути на бізнес. Приміром, СБУ мала в своїй структурі управління «К», яке боролося з корупцією, та управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки. Останнє серед іншого опікувалось митницею, а особливо – контрабандою.
Тепер спецслужба та інші правоохоронні органи не матимуть таких повноважень. А податкової міліції не буде взагалі. Щоправда, законопроект не позбавив Службу безпеки України можливості і далі перевіряти бізнес за статтею 285 «Фінансування тероризму». Навіть більше: законодавець залишив за СБУ право контролю за фінансовим сектором. Гадаю, тепер це пояснюватимуть захистом державних інтересів.
Інша ключова причина створення БЕБ – це оптимізація штату правоохоронних органів. У Бюро працюватимуть 4 тисячі осіб, що значно менше, ніж кількість співробітників економічних підрозділів усіх перелічених служб (одна податкова поліція нині нараховує 4,5 тис співробітників). Щомісяця детективи БЕБ не лише аналізуватимуть фінансову інформацію, а й проводитимуть оперативно-розшукову роботу. За це вони отримуватимуть не менше 20 прожиткових мінімумів (оклад + доплати й премії).
Очолюватиме бюро директор. Щодо алгоритму його призначення, то тут є зміни. У першому читанні автори законопроекту віддавали цю прерогативу Президентові України, але в остаточний варіант потрапила норма про обрання керівника БЕБ на відкритому конкурсі з наступним призначенням Кабміном за поданням Прем’єра.
Далі коротко про основні положення ухваленого законопроекту:
• податкова міліція та управління К і «економічна контррозвідка» СБУ – ліквідовуються;
• штатна чисельність новоствореного органу – 4 тис. осіб;
• зарплатня рядового співробітника БЕБ – не менше 20 прожиткових мінімумів;
• гарантований доступ співробітників БЕБ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз (або отримання інформації через запит);
• фінансування БЕБ не обмежується держбюджетом - можливе фінансування міжнародними організаціями за прикладом НАБУ (на мою думку, це створює певні загрози впливу);
• БЕБ починає свою роботу при досягненні 30% штатної чисельності;
• всі кримінальні провадження, які перебувають в СБУ, ДФС, поліції та підслідність яких визначена за БЕБ, мають бути передані йому протягом 2-х місяців від дня створення Бюро.
• держбюджет 2021 року буде переглянуто в бік збільшення, адже запланованих коштів (587 млн грн) для утримання БЕБ явно недостатньо.
Вади законопроекту і найбільша заковика
У своїх минулих аналітичних дописах, які стосувалися ідеї створення Бюро економічної безпеки, я наголошував на кількох ризиках. Вони залишилися і після численних правок у законопроекті. Насамперед йому бракує чітко виписаних правил взаємодії БЕБ з іншими державними органами. Ми бачимо, що детективам БЕБ гарантований повний доступ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз. Але про порядок цього доступу співробітники Бюро будуть окремо домовлятися з розпорядниками інформації. Тобто, новий орган має покладатися на добру волю тих, кого перевірятиме – я так це розумію.
Про лазівки для СБУ я вже говорив. Також не зовсім зрозуміло, чому лише співробітники новостворених органів, а не всі держслужбовці, матимуть право на високу зарплатню? Автори законопроекту говорять, що вони хочуть мотивувати детективів БЕБ високими окладами, зменшити корупційні ризики в їхній роботі. Постає питання: а хіба цю логіку не можна застосувати до співробітників податкової служби чи Служби безпеки України? І таких правових колізій в ухваленому проекті закону чимало.
Однак, загалом ідея консолідації функцій декількох правоохоронних органів в одному, а також загальне скорочення їхнього штату є позитивною ініціативою. Гадаю, що найбільшою заковикою тут може стати правильність реалізації ухваленого законопроекту. Мені б дуже не хотілося, щоб новостворене Бюро стало клоном податкової міліції, яка доволі часто репресувала підприємців, але не була схильна аналізувати ситуацію і шукати шляхи вирішення проблем.
До речі, ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. Отже, проблему з доступом до даних, необхідних для розслідування фінансових злочинів, було б вирішено. Утім, мусимо зважати на реалії – законопроект про Бюро економічної безпеки України підтримано парламентарями. Будемо дивитися, як це працюватиме.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 733
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 34650
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 32961
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25644
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8311
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7812